Позиція, заявлена президентом Токаєвим щодо України і санкцій, може недешево коштувати казахстанській економіці. Але співпраця з підсанкційним Кремлем – ще дорожче.
Незабаром після того, як президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв у вічі російському правителю Володимиру Путіну заперечив на його твердження про Україну, Росія призупинила відвантаження казахстанської нафти. У відповідь Казахстан заблокував тисячі вагонів із російським вугіллям. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Росія перекрила шлях казахстанській нафті до Європи
У неділю стало відомо, що Росія запроваджує обмеження на експорт казахстанської нафти. Причиною зупинки було названо виявлення 50 об'єктів, які можуть бути мінами або торпедами часів Другої світової війни.
Для того, щоб перевірити знахідку, акваторію порту закрили. Зокрема закрито ділянку, що прилягає до виносних причальних пристроїв Каспійського трубопровідного консорціуму.
Роботи з розмінування були заплановані на 20 червня, вони можуть тривати до кінця місяця.
ЗМІ припускають, що зупинка сталася на тлі візиту Токаєва в Санкт-Петербург, де президент Казахстану відзначився несподіваними для Кремля заявами.
У відповідь на зупинку транзиту нафти, Казахстан повністю заблокував транзит російського вугілля через свою територію. Наразі на російській Північно-Кавказькій залізниці застрягло понад 1,7 тисячі вагонів російського вугілля.
На це міністр енергетики Казахстану Болат Акчулаков заявив, що тимчасове припинення відвантаження нафти із двох виносних причальних пристроїв не позначиться на експорті, адже до середини літа родовище Кашаган також на плановому ремонті. За його словами, для транзиту нинішніх обсягів достатньо одного такого пристрою.
Цікаво, що 21 червня за підсумками засідання Ради співробітництва ЄС-Казахстан вийшла заява Брюсселя, в якій йдеться, що співпраця між Казахстаном і Євросоюзом стала більш актуальною "у світлі нового геополітичного контексту", особливо в частині сировинних ресурсів і альтернативних маршрутів, що сполучають Азію і Європу.
"Цьогорічний геополітичний контекст висвітлив потребу в нових альтернативних маршрутах, що сполучають Азію і Європу, і сполучуваність стала сферою стратегічної важливості, де є взаємний інтерес", – йдеться в повідомленні і наголошується, що Казахстан є "впливовим регіональним гравцем".
Зазначимо, ЄС – перший торговий партнер Казахстану і перший іноземний інвестор в економіку республіки. Казахстан і надалі є основним торговим партнером Євросоюзу в Центральній Азії. У 2021 році торговельний баланс досяг 12 мільярдів євро на користь Казахстану.
Несподівані для Кремля висловлювання Токаєва
17 червня на Петербурзькому економічному форумі під час відкритої розмови президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва і російського правителя Володимира Путіна Токаєв заявив, що т.зв."Л/ДНР" є квазідержавами.
"Підраховано, що якщо право націй на самовизначення буде реалізовано на всій земній кулі, то замість 193 держав на Землі виникне понад 500–600 держав. Це буде хаос. З цієї причини ми не визнаємо ні Тайвань, ні Косово, ні Південну Осетію, ні Абхазію. Цей принцип буде застосований також щодо квазідержавних територій, якими, на наш погляд, є Луганськ і Донецьк", – сказав він.
Ці слова – частина відповіді Токаєва на запитання, яке йому поставила модератор дискусії, пропагандистка Маргарита Симоньян, про те, як у Казахстані ставляться до війни Росії проти України. На цій же сцені Путін виступив з радикальною тезою, що весь колишній СРСР – це "історична Росія".
Висловлювання Токаєва викликали бурхливу реакцію в Росії. Депутат Костянтин Затулін відповів на них майже неприкритими загрозами територіальній цілісності Казахстану: "Вони дуже добре знають, що ціла низка областей, населених пунктів з переважно російським населенням мала слабке відношення до того, що називалося Казахстаном".
На тому ж економічному форумі Токаєв уже висловлював своє незадоволення "вкрай недостовірними заявами щодо Казахстану", з якими виступили деякі російські коментатори.
Він їх не назвав, але, ймовірно, йдеться про тих, хто ставить під сумнів державність Казахстану і заявляє про невдячність по відношенню до Росії після того, як у січні цього року РФ відправила для придушення громадянських заворушень свої війська у складі контингенту Організації Договору про колективну безпеку.
Токаєв відкинув ідею про те, що через це його країна має борг перед Росією.
"У Росії деякі особи переінакшують усю цю ситуацію – стверджують, що, мовляв, Росія "врятувала" Казахстан, а Казахстан має тепер вічно "служити і кланятися в ноги" Росії. Я вважаю, що це надто невиправдані міркування, можна сказати, далекі від реальності", – сказав він в інтерв'ю російським журналістам перед ПМЕФ.
Токаєв також заявив, що Казахстан продовжить співпрацю з Росією, зокрема економічну, але не на порушення санкцій Заходу, які було запроваджено через війну проти України.
"Санкції є санкціями. Ми не маємо їх порушувати. Тим більше, що ми отримуємо повідомлення, що, у разі порушення санкцій, будуть так звані вторинні санкції з боку Заходу щодо нашої економіки", – пояснив казахстанський глава.
Пізніше на ПМЕФ Токаєв зазначив, що країни Заходу не чинять тиску на республіку щодо дотримання санкцій.
"Замість контрсанкцій, які навряд чи будуть продуктивними, потрібно проводити більш активну і гнучкішу торгову політику із широким охопленням ринків Азії, Близького Сходу. Казахстан може відіграти корисну роль певного "буферного ринку", – додав він.
Президент Казахстану також прямо сказав, що приймав і далі прийматиме емігрантів з Росії, з їхніми високими трудовими компетенціями, навіть із готовими бізнесами.
Цими ж днями в Росії, за повідомленнями казахстанських ЗМІ, Токаєву хотіли вручити орден Олександра Невського, але президент Казахстану відмовився прийняти російську нагороду. Як пишуть у пресі, він мотивував це так – до кінця президентських повноважень не хоче отримувати жодних нагород у будь-якій країні.
19 червня міністр закордонних справ Казахстану виступив із пропозицією до всіх країн світу, включаючи Росію, відмовитися від ядерної зброї до 2045 року.
"Цьогорічний військовий конфлікт на території України, розмови про повернення ядерних озброєнь і взаємні погрози застосування ядерної зброї змушують нас, як ніколи раніше, задуматися про колективну вразливість людства і про нагальну необхідність заборони і ліквідації цієї смертоносної зброї", – сказав він.
Що кажуть експерти про те, що відбувається між Путіним і Токаєвим
Журналіст і політичний коментатор Віталій Портніков каже, що очевидною є причина, з якої є опір зовнішньополітичним авантюрам Путіна.
"Якщо сьогодні погодитися з тим, що так звані "народні республіки" – справжні держави, хто завадить Путіну завтра оголосити "народною республікою" якусь область Білорусі чи Казахстану? Адже самовизначення Могилівської області чи Західноказахстанської області нічим не відрізняється від самовизначення Донецької чи Луганської областей", – пише він у своєму блозі на Радіо Свобода.
Полковник Збройних сил України Роман Костенко вважає, що Путін може почати військове вторгнення в Казахстан.
"Я думаю, що Казахстан також перебуває під загрозою. Настане деякий час, і Путін може почати війну проти Казахстану. Він же й говорить про імперію. Частина Казахстану свого часу входила до складу Російської імперії. І Путін може будь-якої миті заявити претензії на північ Казахстану. У Казахстані це розуміють", – сказав він в ефірі Еспресо.
Костенко додав, що після того, як у січні цього року Токаєв попросив Путіна ввести контингент військ ОДКБ для придушення протестів, загроза анексії частини Казахстану дедалі зросла.
"Тепер мало того, що росіяни вважають казахів другосортним народом, як і всі сусідні, так у Кремлі вважають, що мають право будь-якої миті ввести війська в Казахстан. Вони вважають, що мають право ввести війська в будь-яку країну, щоб рятувати принижених російськомовних людей", – додав полковник ЗСУ.
Експерт зі справ Центральної та Східної Європи Іван Преображенський вважає, що різка реакція в Росії на слова Токаєва дозволяє припустити, що команду "фас" дав Путін, розлючений тим, як вчинив казахстанський президент.
На його думку, чітко видно, що між двома країнами поступово розгортається торговельно-економічна війна. Перекриття нафтотранзиту він називає "влучним клацанням по носу" і спробою змусити Казахстан змінити власну зовнішню політику.
"Приблизно як "заборона" турецьких помідорів. Але в Касим-Жомарта Токаєва, чиє ім'я, по батькові демонстративно забуває Путін, просто немає вибору. Економіка Казахстану практично повністю експортно орієнтована, і не дотримуватися міжнародних санкцій проти Росії для неї обійдеться в рази дорожче, ніж навіть повне закриття каналу постачання нафти через Новоросійськ. Токаєв розуміє, що зараз, швидше за все, Путін залежить від нього, ніж Казахстан – від Росії", – пише він на DW.
Реакція соцмереж на заяви Токаєва
Увага! Деякі публікації містять ненормативну лексику