У Казахстані вважають фейком повідомлення російських ЗМІ про торговельну війну з РФ, що насувається. Опитані DW політики та експерти теж у неї не вірять.
У Казахстані у цілому позитивно сприйняли нещодавню заяву президента Касим-Жомарта Токаєва про небажання офіційного Нур-Султана визнавати незалежність квазідержавних утворень у Луганську та Донецьку - а ось повідомлення російських ЗМІ про майбутню торговельну війну з РФ викликали певне здивування.
Інформація почала з'являтися у суботу, 18 червня, у низці російських видань та Telegram-каналів. З неї випливало, що під приводом пошуку мін часів Другої світової війни в акваторії Чорного моря Росія запровадила обмеження на експорт казахстанської нафти Каспійським трубопровідним консорціумом (КТК) через термінал у Новоросійську.
Одночасно почали з'являтися повідомлення про блокування Казахстаном транзиту відразу 1700 вагонів, що належать російській залізниці, з вугіллям у відповідь на обмеження експорту нафти. Виникла версія, що між Казахстаном та Росією почалася торговельна війна через той самий виступ казахстанського президента про "ДНР/ЛНР" на міжнародному економічному форумі в Санкт-Петербурзі, який не сподобався Кремлю.
Держчиновники проти торговельної війни
Таке трактування викликало в Казахстані подив і у населення країни, і у державних чиновників. Адже ще 15 червня міністр енергетики Болат Акчулаков в ефірі телеканалу Atameken Business роз'яснював повідомлення прес-служби КТК щодо планово-попереджувального ремонту в акваторії Новоросійського порту з 15 по 25 червня. "На жаль, з часів Другої світової не все розміновано. І коли починаються підводні роботи, а частина трубопроводу проходить дном, вони можуть бути проведені лише після виключення можливих аварій, пов'язаних з наявністю на дні боєприпасів, що залишилися після Другої світової війни", - наголосив Акчулаков, коментар якого було розміщено у ЗМІ повторно 18 червня.
У понеділок, 20 червня, на повідомлення в російських ЗМІ відреагувала і прес-служба міністерства індустрії та інфраструктурного розвитку Казахстану. У її прес-релізі було зазначено, що поширене виданнями з Росії повідомлення про затримку 1700 вагонів з російським вугіллям - це "навмисне вкидання, спрямоване на дискредитацію добросусідських відносин між двома країнами". Підтвердили інформацію міністерства і в казахстанській залізничній компанії "Казахстан темір жоли", зазначивши, що "на території Казахстану немає 1700 вагонів з російським вугіллям. На коліях РЗ теж немає вагонів з вугіллям, що стоять у напрямку Казахстану або з Республіки Казахстан".
Реальні інтереси Росії та Казахстану
У свою чергу казахстанські експерти в розмові з DW поставили під сумнів можливість торговельної війни між Росією і Казахстаном. З точки зору депутата Мажиліса від правлячої партії "Аманат" (раніше "Нур-Отан") Каната Нурова, незважаючи на логістичну залежність Казахстану від Росії - майже весь експорт казахстанської нафти і газу в Європу йде через російську територію - торговельна війна, як і запровадження будь-яких санкцій Москви проти Республіки Казахстан є малоймовірним розвитком подій.
"Ми справді геополітичні партнери та стратегічні союзники з РФ. Ми не тільки нейтралітету дотримуємося, але й безпосередньо є членами ОДКБ та ЄАЕС. Більше того, думаю, що Казахстан частково інтегрований з Росією у військово-політичному відношенні, наприклад, у частині ППО, захисту нашого неба. Тому будь-які інформаційні вкидання щодо цього абсолютно марні", - заявив у розмові з DW депутат парламенту Казахстану Канат Нуров.
Колега Нурова з парламентської фракції, політолог Айдос Сарим у своєму коментарі зауважив, що роздуми про торговельну війну, які з'явилися після виступу Токаєва в Санкт-Петербурзі, зовсім не враховують тісний взаємозв'язок між економіками обох країн. "Треба вміти визнавати очевидні факти. У нас 7,5 тисячі кілометрів загального кордону, величезна кількість бенефіціарів прикордонної торгівлі, дуже багато спільних підприємств, кількість яких до кінця року може значно зрости у зв'язку з релокацією росіян, що спостерігається. Я не думаю, що Казахстан і Росія дійдуть до періоду торговельних воєн та санкцій. Зрештою, це контрпродуктивно", - поділився з DW своєю думкою політолог. При цьому він висловив сподівання, що державний політичний клас Росії, який ухвалює рішення, враховує реальні інтереси народів та бізнесу обох країн.
Казахстан має "розглядати всі варіанти"
Водночас Айдос Сарим визнав, що Казахстан зараз шукає альтернативу російському напрямку для імпорту та експорту товарів на світові ринки. Багато в чому цим і пояснюються поїздки президента Токаєва до Ірану та Катару, які він здійснив одразу після участі на форумі у Санкт-Петербурзі. "Це життєва необхідність. Особливо я покладаю надії на підсумки візиту до Тегерана. Завдяки поставкам з Ірану є можливість гарантувати продовольчу безпеку західним регіонам Казахстану. Не виключено й відновлення своп-угод з Іраном з нафти. Казахстан сьогодні має всі варіанти розглядати, тому у нас слід чекати на гіперактивне десятиліття у зовнішній політиці", - вважає депутат Мажилісу.
Думка фінансиста Расула Рисмамбетова відрізняється від погляду депутатів парламенту. У розмові з DW він зауважив, що до війни в Україні завдяки корпоративній стратегії західних компаній Росія була найважливішим торговельним партнером Казахстану. "Але зараз ситуація змінилася. Західні корпорації пішли або призупинили свою діяльність у Росії. Це відбилося і на Казахстані. Що стосується ЄАЕС, то він ніколи не працював повною мірою. Завжди були нетарифні обмеження з боку Росії щодо товарів з Казахстану. Тому, якщо між нашими країнами виникнуть розбіжності, що поки що малоймовірно, то нічого страшного в цьому немає", - сказав Рисмамбетов.
"Але зараз ситуація змінилася. Західні корпорації пішли або призупинили свою діяльність у Росії. Це відбилося і на Казахстані. Що стосується ЄАЕС, то він ніколи не працював повною мірою. Завжди були нетарифні обмеження з боку Росії щодо товарів із Казахстану. Тому, якщо між нашими країнами виникнуть розбіжності, що поки що малоймовірно, то нічого страшного в цьому немає", - сказав Рисмамбетов.
Казахстанський фінансист вважає, що проблеми Росії та Білорусі у взаєминах із Заходом нехай і болючі для Казахстану, але в результаті йдуть на користь його економіці. "На мій погляд, чим більше Кремль запровадить обмежень, наприклад, стосовно нашої сировини, тим для нас краще, оскільки вона залишиться у нас. Ми помучимося з рік, але цей процес підштовхне розвиток, скажімо, нашої нафтогазохімії. Тим більше що наші переробники весь час скаржилися на нестачу сировини - все йшло на Захід і в Росію", - наголосив Рисмамбетов, допустивши збільшення кількості нелогічних рішень Кремля після не найприємніших для Москви слів Касим-Жомарта Токаєва.
Тим часом, виступаючи 21 червня вже на економічному форумі в Досі, Касим-Жомарт Токаєв зауважив, що між ним та Путіним склалися дружні стосунки. "Путін, як і раніше, є надійним союзником. І я, як глава держави, радий повідомити, що у мене близькі стосунки з Путіним", - заявив президент Казахстану на панельній сесії Катарського економічного форуму, трохи пізніше додавши, що хотів би мати дружні та передбачувані відносини зі США.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet