Вторгнення Росії в Україну зміцнило західний альянс, насамперед - відносини Вашингтона та Берліна, які зіпсувалися за Трампа. Солідарність із Києвом знову зблизила Німеччину та США.
Німецько-американські відносини переживають ренесанс. Після двох десятиліть напруженості, пов'язаної зі суперечками навколо війни США в Іраку, закидами з боку ФРН у шпигунстві американців проти німецьких політиків та глузуваннями, які дозволяв собі президент Дональд Трамп у бік Німеччини, - це не так уже й мало.
Війна в Україні стала новим імпульсом
Вторгнення Росії в Україну дало новий імпульс зміцненню зв'язків між Берліном та Вашингтоном. Спостерігачі кажуть, що можна було б почати налагоджувати їх раніше.
"Війна в Україні оживила весь трансатлантичний альянс, і Німеччина не стала винятком", - зазначає у розмові з DW Деніел Бенджамін, колишній співробітник державного департаменту США, нині президент Американської академії у Берліні. За його словами, "нова американська адміністрація концентрує свою увагу на Німеччині, бажаючи виправити шкоду, завдану двостороннім відносинам". Загальна позиція протистояння Росії прискорила цей процес.
Влада США була задоволена тим, що канцлер ФРН Олаф Шольц фактично поховав проект газопроводу Північний потік-2, прокладеного дном Балтійського моря з Росії до Німеччини, який президент Байден називав "поганою угодою для Європи". Натомість Берлін хоче у прискореному порядку будувати термінали для прийому скрапленого газу (СПГ), за допомогою яких йому стане простіше імпортувати газ із США.
Військова допомога Німеччини та США для України
США зробили більше, ніж Німеччина, підтримуючи Україну в боротьбі проти агресії з боку Росії. У НАТО також вважають, що ФРН, маючи таку політичну вагу, могла б зробити більш істотний внесок у цю підтримку. За даними Кільського інституту світової економіки, на початку червня військова допомога Києву з боку Берліна склала 35 відсотків від обіцяної ним, з боку США - майже 50 відсотків, а таких країн, як Польща чи держави Балтії - майже 100 відсотків.
У період президентства Дональда Трампа така різниця в цифрах між США та ФРН щодо допомоги Україні, напевно, призвела б до публічних закидів з боку Вашингтона. Але адміністрація Байдена вибрала інший курс. "Ми вітаємо внесок Німеччини та закликаємо її та інші країни терміново надати Україні військову допомогу, щоб вона могла захиститися від Росії", - повідомив у відповідь на запит DW Джо Джордоно-Шольц, прес-секретар посольства США у Берліні.
Важливим елементом є обіцянки канцлера Шольца направити на переозброєння Бундесверу 100 мільярдів євро. Навіть попри те, що цей крок є наслідком війни РФ проти України, вплинути на саму війну це рішення канцлера ніяк не може. Німецькі експерти в галузі безпеки бачать у виділенні такої величезної суми спробу Берліна виправити те, на що багато років він не звертав належної уваги.
Німецькі танки зовсім не обов'язково з'являться на полях битв в Україні. Але надання додаткових коштів Бундесверу може призвести до того, що ФРН переконає своїх союзників і противників у тому, що Шольц не жартував, коли казав, що Німеччина "захищатиме кожен сантиметр території НАТО".
Хоча правляча в Німеччині коаліція, до складу якої входять соціал-демократи, вільні демократи та зелені, отримала підтримку опозиційних консерваторів з блоку ХДС/ХСС у питанні переозброєння Бундесверу, все одно залишається відкритим питання, на що саме міністерство оборони ФРН має намір витратити 100 мільярдів євро. Щонайменше частина цих грошей дістанеться американським компаніям, які постачають системи озброєнь, у яких зацікавлена Німеччина.
F-35 для Бундесверу
У верхівці списку пріоритетних поставок - винищувачі F-35, хоча міноборони США ще не схвалило повномасштабне виробництво цієї моделі для своїх ВПС і, згідно зі звітом Рахункової палати США, проект літака-"невидимки" перебуває на стадії завершення, є надто дорогим і відстає від затверджених планів.
Американський винищувач F-35 досі в розробці
Зацікавленість Німеччини у цих винищувачах п'ятого покоління свідчить, що Берлін хоче бути частиною програми ядерного обміну НАТО (стратегії спільного використання ядерної зброї альянсу. - Ред.). Ідеться про важливі очікування американців щодо позиції їхніх європейських союзників. Адже F-35, замінивши застарілі Tornado, можуть бути носіями американської ядерної зброї. Але в Німеччині ситуація поки що неоднозначна: соціал-демократи та їхні союзники з правлячої коаліції вважають себе партіями роззброєння.
Особливо критичну позицію у цьому питанні займали зелені. Але "початок нової ери", проголошений Шольцем після вторгнення Росії в Україну, означає, що деякі політичні позиції, які раніше здавалися непохитними, наразі переглядаються. Якщо додати до затверджених витрат Бундесверу 100 мільярдів обіцяних грошей, то Німеччина в абсолютних цифрах матиме найбільший оборонний бюджет у Європі. У цьому спостерігачі бачать важливі стратегічні наслідки для США.
Америка не повинна відвертатися від Європи
Американці, на відміну від європейців, бачать себе державою, яка домінує в Азійсько-Тихоокеанському регіоні і конкурує з дедалі більш могутнім Китаєм. Останні роки зовнішня політика США намагається фокусуватися на Східній Азії, але так, щоб це не зашкодило трансатлантичній співпраці.
"Америка більше не може повернутися до Азії - без серйозних ризиків для Європи і без успішного "початку нової ери". США можуть залишити Європу, але тоді Європа опинилася б у небезпеці", - вважає Міхал Барановський із Німецького фонду Маршалла США. Жахливим сценарієм, з його точки зору, був би такий, за якого Росія не "зламалася" б у війні в Україні, Америка відвернулася б від Європи, а Німеччина не заповнила б порожнечу, яка утворилася. "Тоді Росія мала б шанс відновити свою міць і збройні сили, але цього разу вийти за межі України", - каже Барановський.
З американської точки зору небезпека для двосторонніх відносин походить від внутрішньої політики США. Президент Байден за кілька місяців до листопадових проміжних виборів до Конгресу видається слабкою політичною фігурою. Незрозуміло, чи проводитиме наступник Байдена в Білому домі таку саму політику щодо Німеччини.
Згідно з соцопитуваннями, приблизно по 60 відсотків американців та німців згодні з тим, що Байден та Шольц зміцнили відносини між двома країнами. 71 відсоток опитаних американців та 81 відсоток німців вважають, що двосторонні відносини мають бути тісними незалежно від того, які політичні сили перебувають при владі в обох країнах. Війна в Україні зміцнила взаємну довіру між США та Німеччиною, вважають учасники опитувань.
У травні Конгрес США схвалив пакет допомоги Україні на 40 мільярдів доларів. Безпека в Європі має бути темою, на яку не вплине виборча кампанія до Конгресу. "Оптиміст у мені каже, що це довгостроковий тренд, який збережеться і після відходу Байдена, якщо обидві сторони матимуть перед очима картину того, що відбувається у світі", - резюмує Деніел Бенджамін.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet