Питання необхідності розпаду Російської Федерації стало предметом громадського обговорення в західних експертно-політичних колах.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну про необхідність розпаду РФ на кілька держав почали говорити не лише українці. Так, екс-президент Польщі Лех Валенса заявив, що російське населення потрібно скоротити до 50 мільйонів людей. Він упевнений, що "розчленування нинішньої Росії" забезпечить глобальну безпеку. А в одному з комітетів уряду США вже пройшли слухання щодо поділу РФ. Кореспондент.net розповідає подробиці.
Проблема не лише у Путіні
Перший президент постсоціалістичної Польщі, лауреат Нобелівської премії миру Лех Валенса, заявив про необхідність скоротити населення Росії до 50 мільйонів осіб. На його думку, "розчленування нинішньої Росії" дозволить забезпечити глобальну безпеку.
"Є 60 народів, які були анексовані, як сьогодні українці. Треба б підняти ці народи, приєднані до Росії. Або змінити політичний устрій Росії, або повернути її до населення менше 50 мільйонів людей", - сказав Валенса в інтерв'ю французькому виданню Le Figaro в неділю.
Екс-політик закликав Захід звільнити від Росії не лише Україну, а й саму Росію. Політик вважає за необхідне "форсувати зміну політичного ладу в Росії, а також організувати повстання народів".
Як вважає екс-президент, у разі якщо не вдасться організувати зміну режиму, Росію слід "розчленувати, щоб забезпечити безпеку в усьому світі".
Він також переконаний, що Захід зацікавлений у розширенні своєї влади та впливу та досягає поставлених цілей "демократичним і, отже, законним шляхом на відміну від Росії".
Крім того, екс-президент Польщі висловив жаль, що йому не дозволили "скинути Росію" за правління першого президента СРСР Михайла Горбачова.
"Тоді ми говорили один одному: "Був Сталін, Брежнєв, але Горбачов - він добрий". Тому ми дали їм спокій. Це була наша помилка. Я хотів зробити інакше, але мені не дали цього зробити", - сказав Валенса.
На початку лютого колишній президент Польщі пропонував завдати негайного удару по Москві у разі повномасштабного вторгнення в Україну. Тоді Валенса говорив, що "не можна допускати жодних поганих вчинків Путіна".
"Цього разу він зайшов надто далеко. Не можна відступати, адже кожна наступна атака Путіна буде ще гіршою. Весь світ має мобілізуватися і запобігти нападу на Україну. Якщо Путін атакує Київ, має бути негайна реакція - атака на Москву. Ви повинні підготуватися", - говорив він напередодні повномасштабної війни.
На його думку, Польща має робити все, щоб підтримати Україну: "Навіть добровольців набирати. Тому що тут наш спільний інтерес - жодного кроку назад. Ми маємо пожертвувати всім і вкласти в Україну всі ресурси, які ми маємо".
Валенса, мабуть, не єдиний із західних політиків, які поділяють цю ідею. Як мінімум дискусії з цього питання вже циркулюють у публічному просторі на Заході.
Там запропонували появу біля РФ нових республік, як-от Сибір, Далекий Схід, Саха, Бурятія. Схоже поділений і Північний Кавказ. Під назвою Росія залишиться частина європейської території РФ.
Однак стартом публічного обговорення
можна назвати травневу статтю автора книги "Американська клептократія" Кейсі Мішеля в авторитетному журналі The Atlantic під назвою "Деколонізація Росії". Він був одним з учасників слухань у Гельсінській комісії.
У статті йдеться, що зміна авторитарного режиму на демократичний вирішенням російської проблеми не стане. Мішель пише, що коренем проблеми російського мілітаризму та реваншизму є невідрефлексований імперіалістичний характер російської державності, без подолання якого вона так і залишатиметься джерелом загроз для України та інших своїх сусідів.
"Росія розв'язала велику війну, яку світ не бачив за останні десятиліття, і все це через імперські амбіції. Щоб уникнути ризику подальших воєн та безглуздого кровопролиття, Кремль повинен втратити ту імперію, яку він ще зберігає. Проект деколонізації Росії має бути нарешті завершений", - йдеться у статті.
Але він вважає, що повний демонтаж, як пропонував колишній міністр оборони США Дік Чейні, не є обов'язковим. У 1991 році Чейні говорив про необхідність "демонтажу не тільки СРСР та Російської імперії, а й самої Росії, так, щоб вона ніколи більше не змогла б становити загрозу для решти світу". На думку Мішеля, можна розпочати з демократичного федералізму, як це вимагає конституція РФ.
Питання необхідності відрефлексувати свій імперіалізм у деколоніалістському ключі розвивається й у статті "Від Пушкіна до Путіна: імперіалістична ідеологія російської літератури", опублікованій в іншому авторитетному виданні Foreign Policy.
Більш радикальними пропозиціями
відзначилася стаття "Розлучення: час готуватися до дезінтеграції Росії" колишнього американського військового, нині професора міжнародних відносин у Конкордському університеті Джуліана Спенсера-Черчіля, опублікована в The National Interest.
На думку автора, режим у Росії неминуче зміниться і коли прийде ліберальна влада, то території, на яких проживають нацменшини, почнуть самі відокремлюватися. Тому Спенсер-Черчіль пропонує Заходу заздалегідь подумати про те, у якому саме переформатуванні простору нинішньої РФ він зацікавлений.
Колишній військовий називає дві потенційні проблеми у зв'язку з розвалом РФ: поглинання Китаєм Далекого Сходу та міжетнічні війни на Кавказі, у які можуть втрутитися Туреччина та Іран.
Набагато більше драматизму
міститься у багатосторінковій доповіді одного з провідних аналітиків фонду "Джеймстаун" Януша Бугайського під заголовком "Картографування деволюції Росії". Бугайського називають послідовником традиції, з якої вийшов колишній радник з національної безпеки США Збігнєв Бжезінський.
Бугайський вважає, що російська влада робить абсолютно протилежне тому, що необхідно робити для збереження РФ - замість розвитку федералізму будується гіперцентралістська держава, яка ігнорує різні регіональні та етнічні інтереси.
Результатом цього стане, як він пише, поразка Росії у гібридній війні проти Заходу, вістрям якого стала Україна, що у свою чергу призведе до виходу назовні всіх протиріч, забетонованих персоналістською диктатурою Путіна.
Росії він пророкує долю Лівії після повалення Муамара Каддафі або близьку до тієї, яка вже траплялася з Росією - громадянська війна початку минулого століття. Йдеться про накладення один на одного політичних, регіональних та етнічних конфліктів.
А в середині червня на сайті Центру європейського політичного аналізу
було опубліковано статтю "Після Путіна" відомого американського аналітика Едварда Лукаса.
У ній йдеться про те, що західний світ має прийняти деколонізацію Росії за довгострокову мету, а не концентруватися на зміні режиму Путіна. І тому він закликає Захід залучати на свій бік як нацменшини, що проживають у РФ, так і прозахідних росіян і православних.
"Нам потрібно встановити цілі та пріоритети. Нам потрібно вирішити, на які жертви та ризики ми готові піти в найближчі місяці, роки та десятиліття. Ми повинні були зробити це у 1991 році. І ми не повинні більше відкладати. Скороченим терміном для нашої мети має бути бути деколонізація. Замість того, щоб концентруватися на "зміні режиму" або особи Володимира Путіна, всі зовнішні країни, які мають справу з Росією, повинні пам'ятати про цю довгострокову мету", - йдеться в його аналізі.
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet