Фото: Іmagо
Так виглядає вірус мавпячої віспи
ВООЗ оголосила спалах мавпячої віспи у світі надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров'я. Це найвищий рівень тривоги ВООЗ. Що це означає і які матиме наслідки?
20 травня цього року у Великобританії було зареєстровано 20 випадків мавпячої віспи. Переважно нею заразилися чоловіки-гомосексуали. З того часу кількість хворих стрімко зросла. 20 липня Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) зафіксувала майже 14 тисяч випадків захворювання, а Центри з контролю та профілактики захворювань США повідомили про стрибок з 14,5 тисяч до майже 15,5 тисяч тільки за добу, з 19 липня до 20 липня. Більшість же випадків нинішнього спалаху зареєстрована у Європі.
Після 14 липня про перші випадки хвороби також повідомили Бермудські острови, Таїланд, Сербія, Грузія, Індія та Саудівська Аравія. Таким чином, число країн, де була виявлена мавпяча віспа, сягнуло 73-х. І хоча кількість випадків захворювання продовжує зростати, епідеміологи дотримуються різної думки щодо того, чи було правильним рішення ВООЗ оголошувати надзвичайну ситуацію світового масштабу у галузі охорони здоров'я.
Наприкінці минулого тижня Комітет з надзвичайних ситуацій ВООЗ засідав у Женеві та обговорював необхідність оголошення надзвичайної ситуації, що має міжнародне значення (Public health emergency of international concern - PHEIC), через глобальне поширення мавпячої віспи. Перша ж зустріч з цього питання відбулася 23 червня. Тоді Комітет ще наголошував, що спалах не досягнув відповідного порогу. Нині ситуація виглядає вже інакше.
"Це безпрецедентний спалах, який спостерігається в багатьох країнах", - констатував Джиммі Вайтворт, професор міжнародної політики у галузі охорони здоров'я у Лондонській школі гігієни та тропічної медицини. Водночас він сподівається, що посилення міжнародної координації допоможе подолати спалах цієї хвороби. Вайтворт звернув увагу на те, що йдеться про інфекцію, яку можна контролювати, більшість випадків мають легкий перебіг, а рівень летальності вкрай низький.
Що таке PHEIC?
Класифікація ситуації як надзвичайної у галузі охорони здоров'я, що має міжнародне значення,є найвищим рівнем тривоги ВООЗ. Він заснований на міжнародних правилах, погоджених у 2005 році, які встановлюють права та обов'язки окремих країн щодо транскордонних подій у галузі охорони здоров'я.
ВООЗ визначає надзвичайну ситуацію у галузі охорони здоров'я як "виняткове явище, яке через міжнародне поширення, є таким, що становить ризик для громадського здоров'я в інших державах та може вимагати скоординованих міжнародних дій". Також ВООЗ заявляє, що це визначення поширюється на серйозні, раптові, незвичні та неочікувані ситуації, які мають значення для громадського здоров'я за межами національних кордонів та можуть вимагати негайного міжнародного втручання.
Як ухвалюється рішення про оголошення надзвичайної ситуації?
Комітет ВООЗ з надзвичайних ситуацій надав рекомендацію генеральному директору ВООЗ Тедросу Аданому Гебреєсусу, який і ухвалив остаточне рішення.
До складу Комітету з надзвичайних ситуацій щодо мавпячої віспи входять 16 осіб. Його голова - колишній директор відділу імунізації та вакцинопрофілактики ВООЗ, конголезець Жан-Марі Окво-Беле. Серед інших членів Комітету - епідеміологи та експерти в галузі охорони здоров'я з усього світу.
Плюси й мінуси
Оголошення надзвичайної ситуації, що має міжнародне значення, покликане сприяти мобілізації та координації інформації та ресурсів як на національному, так і міжнародному рівнях для посилення профілактики та готовності.
На практиці однак оголошення такої НС може накласти фінансовий тягар на країни, що постраждали, особливо якщо він обмежує поїздки та торгівлю. Саме тому деякі країни неохоче діляться даними у разі спалахів хвороби. Критики системи зазначають, що надзвичайна ситуація оголошується лише тоді, коли спалах уже перебуває у процесі міжнародного поширення, тобто коли він досягає гострої стадії. Саме тому деякі критики закликають до оголошення кількох проміжних рівнів тривоги.
Так, під час COVID-19 надзвичайна ситуація у галузі охорони здоров'я була оголошена лише наприкінці січня 2020 року. На двох попередніх зустрічах того ж місяця ще вирішили не оголошувати НС, хоча за кілька тижнів до цих засідань Китай уже вжив заходи щодо стримування спалаху хвороби. Згідно з дослідженнями, багато країн спершу займають вичікувальну позицію, ігнорують декларації, поки просто не стає занадто пізно. Так було й у випадку з COVID-19.
"Нас ніхто не слухав, - нарікав чільний представник ВООЗ Майкл Раян, коли наближалася друга річниця оголошення коронавірусної пандемії. - Ми били на сполох, а люди нічого не робили". Часто критикують однак сильний політичний тиск, на який наражаються такі заяви, а також непрозорі чи суперечливі обґрунтування комітетів з надзвичайних ситуацій.
Які надзвичайні ситуації у галузі охорони здоров'я оголошувалися досі?
До цього часу ВООЗ оголошувала шість міжнародних НС у галузі охорони здоров'я, і щоразу вони були пов'язані з вірусними захворюваннями:
-
У січні 2020 року для COVID-19 НС була оголошена, коли вірус вперше був виявлений уже за межами Китаю. Ситуація переросла у тривалу глобальну пандемію.
-
У липні 2019 року - через спалах лихоманки Ебола у східній частині ДР Конго.
-
У лютому 2016 року НС оголосили через вірус Зіка, який поширився спершу у Бразилії і заторкнув переважно країни Латинської Америки.
-
У серпні 2014-го - через лихоманку Ебола у Західній Африці, що потім поширилася також на Європу та США.
-
У травні 2014 року НС була оголошена через поліомієліт після зростання випадків захворювання диким поліовірусом та вірусами вакцинного походження в Афганістані, Пакистані та Нігерії. Крім COVID-19, це єдина надзвичайна ситуація, що досі залишається в силі.
-
У 2009 року - через вірус H1N1 або "свинячого грипу", який поширився з Мексики по всьому світу.
Було ще три випадки, коли оголошення НС розглядалося, але було відхилено, включаючи смертельний спалах MERS, вперше виявлений у Саудівській Аравії у 2013 році.
Що далі?
"ВООЗ продовжуватиме робити все можливе, щоб допомогти країнам зупинити вірус та врятувати життя", - заявив Тедрос Аданом Гебреєсус у Женеві. Тестування і вакцинація вважались найефективнішими методами боротьби з мавпячою віспою, ключову роль зараз відіграє також інформація.
Однак найголовніше, на думку експертів, щоб органи охорони здоров'я конструктивно працювали з уразливими групами населення. Розамунд Льюїс, експертка ВООЗ з віспи, нещодавно зазначила, що у 98 відсотках випадків "уражаються чоловіки, які мають статеві контакти з чоловіками, - особливо ті, у кого нещодавно було кілька анонімних чи нових партнерів".
Через нещодавній спалах захворювання деякі експерти вбачають небезпеку потенційної пандемії. Джиммі Вайтворт так не вважає: "Виходячи з того, що ми знаємо, ми не очікуємо, що він сильно пошириться серед всього населення. Тому я не думаю, що це стане загальною епідемією".
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet