Електрика, газ, нафтопродукти - вже взимку все це може значно подорожчати у Німеччині. Тож федеральний уряд побоюється соціальних заворушень. Як реагують політики?
Політики Німеччини на федеральному та земельному рівні стривожені через скорочення обсягів поставок російського газу. Вони розглядають далекосяжні пакети заходів, аби заощадити енергію, - від відключення вуличного освітлення до зниження температури повітря під час опалювального сезону в громадських будівлях. Крім того, представники влади дедалі наполегливіше звертаються до громадян із закликами скоротити особисте споживання енергії.
Канцлер застеріг щодо "соціального вибуху"
Водночас у федеральному уряді є побоювання, що зима може призвести до гучних протестів. До таких акцій непокори можуть підбурювати екстремістські угруповання, які прагнуть використати напружену ситуацію у своїх цілях. Канцлер Олаф Шольц був напрочуд відвертим щодо теперішньої вибухонебезпечної ситуації. В інтерв'ю суспільно-правовому телеканалу ARD він застеріг щодо ризику "соціального вибуху", якщо вже восени багато хто отримає рахунки за електроенергію, газ чи опалення на кілька сотень євро вищі, ніж це було досі. "Я дуже стурбований", - наголосив тоді Шольц.
Прямо називаючи нинішню ситуацію соціальною "пороховою діжкою", канцлер та його уряд, очевидно, намагаються задавити потенційні соціальні заворушення ще у зародку. "Використовуючи наратив соціальної порохової діжки, канцлер намагається підготувати ключові рішення", - сказав в інтерв'ю DW Рікардо Кауфер, професор політичної соціології в Університеті Грайфсвальда. "Ідея полягає в тому, щоб змусити всіх учасників, які потенційно можуть накласти вето на далекосяжні заходи соціальної політики, піти на компроміс", - пояснив політолог.
Канцлер Олаф Шольц застеріг від соціальних потрясінь восени
Урок COVID-пандемії
Іншими словами, Шольц сигналізує своїм партнерам в уряді, а також політикам з опозиції, лідерам бізнесу та громадянського суспільства, що вони грають із внутрішньою безпекою країни, коли сперечаються навколо політичних відповідей на енергетичну кризу. Це "урок пандемії коронавірусу", каже Кауфер. За його словами, під час пандемії часто виникало враження непідготовленості дій влади попри прогнози й застереження науковців щодо майбутнього поширення вірусу. Тоді комунікація з населенням найчастіше була реактивною, ніж проактивною, додав експерт.
В умовах нинішньої кризи Бундестаг вже вжив у законодавчому порядку заходів щодо полегшення фінансового тягаря через зростання цін на енергоносії, особливо для найуразливіших верств суспільства. Водночас німецьким постачальникам енергії дозволено перекладати на кінцевих споживачів частину витрат, що зростають.
Під час розробки заходів чиновники в міністерствах мають діяти вкрай виважено. Адже з одного боку, вони мають захищати від непосильних фінансових труднощів передусім малозабезпечених громадян, але водночас розроблені заходи не мають підривати стимули до енергоощадження. Подальші фінансові полегшення можна очікувати після завершення періоду літніх відпусток. Однак для досягнення остаточної угоди щодо вартості енергоносіїв та розподілу коштів, ймовірно, знадобиться кілька тижнів.
Найменша партія в правлячій коаліції - ліберальна Вільна демократична партія (ВДП) - контролює міністерство фінансів, що дає їй значну владу над державними фінансами. Міністр фінансів Крістіан Лінднер уже дав зрозуміти, що має намір використати ці повноваження для обмеження витрат, оскільки обстоює цінності своєї партії - низькі податки, низькі витрати та низький рівень державного регулювання. Старші партнери ВДП по коаліції, а це Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), куди входить Шольц, та Зелені, навпаки, наполягають на щедрій допомозі громадянам з боку держави.
Важливість комунікації
Навіть якщо федеральному уряду вдасться домовитися про подальші заходи, його послання можуть хибно зрозуміти, тож напруга у суспільстві може не ослабнути. Як показав досвід пандемії, самих лише грошей та ресурсів замало для подолання кризи, адже не менш важливою є чітка та послідовна комунікація.
"Сприйняття має вирішальне значення, - сказала DW Евелін Битцек, професорка політичної комунікації в Університеті Кобленц-Ландау. "Зрештою, усі ми діємо відповідно до того, що ми сприймаємо, а не того, що є насправді", - пояснює вона. Тому символіка є потужним інструментом для отримання громадської підтримки, каже Битцек, яка наводить приклад візиту екс-канцлера Ґергарда Шредера до постраждалих від повені районів східної Німеччини в 2002 році, що дало йому поштовх під час його передвиборчої кампанії, коли він готувався до того, аби вдруге стати канцлером. І його таки було переобрано, додала вона.
Щодо Олафа Шольца, то він, навпаки, здобув перемогу на торішніх виборах частково завдяки своєму пасивному стилю керівництва, схожому на стиль його попередниці Анґели Меркель. Тепер це може зіграти з ним злий жарт, якщо у громадськості виникне відчуття, що урядовий корабель йде курсом на айсберг без капітана біля керма. Але Шольц ще має час, щоб переламати ситуацію і постати в образі політичного лідера, вважає вона. "Якщо кризовий менеджмент отримує добру оцінку, то довіра до уряду зростає. Саме тому криза - це не лише небезпека, а й можливість отримати більше довіри", - пояснила Битцек.
Мабуть, це досить добре збагнув заступник Шольца - віце-канцлер Роберт Габек. Як міністр економіки та змін клімату він відіграє провідну роль в енергетичній політиці, тож він був змушений вдаватися до жорстких рішень, які часто суперечили його власним цінностям як представника Зелених. Опитування свідчать, що Габек здобув схвалення громадян, оскільки пояснює причини своїх рішень прозоро та зрозуміло.
Роберт Габек здобув популярність завдяки своїм зрозумілим і відвертим словам
Вплив популістів та екстремістів
У відповідь на запит DW МВС ФРН заявило, що слід очікувати хвилі протестів такого ж масштабу, як і під час виступів проти заходів щодо захисту від коронавірусу - залежно від того, наскільки витрати на електроенергію та можливе обмеження енергопостачання обтяжать суспільство.
"Ми можемо припустити, що популісти та екстремісти знову спробують вплинути на протести відповідно до своїх ідей", - сказала DW речниця міністерства.
Деякі соціологи, серед яких і Рікардо Кауфер з Університету Грайфсвальда, вважають, що протестні рухи в такій країні, як Німеччина, де політична культура, заснована на консенсусі та федеральному поділі влади, обмежує інструменталізацію соціального невдоволення, були помітнішими, ніж в інших країнах Європи. Приміром, у Франції, де існує справжня культура протесту.
Утім, нестабільність у Німеччині часто має негативний відтінок, визнає Кауфер. Почасти це пов'язано з кривавими вуличними боями під час гіперінфляції у Веймарській республіці та подальшим захопленням влади націонал-соціалістами.
Проблеми соціальної нерівності
Колись Німеччина була однією з найегалітарніших країн Європи, де клас та соціальний статус мали незначний вплив на можливість досягти успіху в житті. Але ситуація змінюється, оскільки в Німеччині так само спостерігається поглиблення прірви між багатими та бідними. "Ми спостерігаємо, що ця соціальна нерівність більше не може бути усунена шляхом соціальної мобільності (коли люди з нижчих класів завдяки освіті тощо потрапляють до вищих. - Ред.)", - визнала Сюзанне Пікель, професорка порівняльної політики Дуйсбург-Ессенського університету, в інтерв'ю DW.
Згідно з економічними моделями, інфляція та ціни на енергоносії непропорційно сильно вдарять по незахищених верствах населення країни, оскільки у малозабезпечених громадян менше доходів, щоб пом'якшити наслідки дедалі вищих витрат. Це робить їх більш уразливими до антиурядової риторики в порівнянні з іншими групами населення.
"Пандемії, війни та інфляція загрожують нижчому прошарку середнього класу", - застерігає Пікель. Якщо не вдасться досягти стабілізації й страх перед постійними злиднями зростатиме, цілком може статися так, що на вулиці в Німеччині вийде ще більше людей, припускає дослідниця.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet