Чи дійсно глава КНР вважає російського президента "старим другом" і чи може Путін розраховувати на "рятувальне коло" від Пекіна?
Дводенний саміт глав держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС), що відкрився у Самарканді 15 вересня, став першою очною зустріччю політиків із 2019 року. У рамках заходу було підписано меморандум про вступ до ШОС Ірану. Шанхайська організація також підтримала процедуру прийому до постійних членів Білорусі.
Однією з найбільш обговорюваних подій саміту стала зустріч глави КНР Сі Цзіньпіна та президента РФ Володимира Путіна. Їхні переговори опинилися і в центрі уваги німецьких ЗМІ. "Фотографії з саміту - саме такі, як хотів Путін", - звернула увагу газета Rheinische Post. "Співпраця і тут, і там. Китайський лідер Сі Цзіньпін, користуючись нагодою, називає Путіна "старим другом". Зустріч східної організації співробітництва покликана зокрема наштовхнути європейців на думку, що їхнє уявлення про ізольовану Росію може бути оманливим", - пише видання. .
"Сі Цзіньпін пробує себе в мистецтві прив'язати Путіна"
Газета Süddeutsche Zeitung вказує, що "головних героїв" саміту - президентів Китаю та Росії - пов'язує складне переплетення інтересів та антипатій: "Сі Цзіньпін та Володимир Путін поділяють потребу показати світові та аудиторії своїх країн власну значимість у колі інших державних діячів. "Ми не зол "- найважливіший і майже єдиний меседж".
Як зазначає видання, "Сі Цзіньпін намагається себе в мистецтві прив'язати Путіна, не виявившись пов'язаним ним самим". "Путину ж цього цілком достатньо для протиставлення його ізоляції Заходом у вечірніх новинах. Але він не отримає від китайського лідера бажаного рятувального кола - військової допомоги в наступі або хоча б ідеологічної відданості", - прогнозує Süddeutsche Zeitung.
"КНР ходить по лезу ножа"
Зустріч Путіна зі своїм китайським колегою Сі Цзіньпіном підтверджує, що колишні суперники стали стратегічними партнерами - такого висновку приходить газета Neue Osnabrücker Zeitung. Але Путіну не слід піддаватися ілюзії, що він може стати визначальною силою у вимушеному єднанні з Китаєм, вважає видання: "В економічному плані його країна далека від того, щоб конкурувати з Піднебесною. У середньостроковій перспективі Росії доведеться задовольнятися роллю молодшого партнера, своєрідної "сировинної" колонії "Китаю".
У той же час діловий щоденник Handelsblatt вважає, що "КНР ходить лезом ножа". "Сі Цзіньпін зрозуміє, що панібратство з Путіним і підтримка його війни завдають незабутніх збитків відносинам з Європою та США. Це ризик, який не можна недооцінювати, оскільки західні ринки продовжують відігравати дуже важливу роль для Китаю. Тим більше, що зараз друга за величиною економіка світу переживає гальмування", - пояснює автор коментаря Дана Хайде (Dana Heide).
"Союзи з розрахунку"
Видання Die Welt, навпаки, припускає, що Пекін, незважаючи на те, що він показує себе союзником Росії у війні проти України, насправді тримає дистанцію, "відмовляючи Москві в постачанні зброї та здобуваючи вигоду в першу чергу з низьких цін на нафту і газ, якими Росії доводиться пропонувати їх покупцям Азії після припинення поставок до Європи".
На думку Клауса Гайгера керівника відділу зовнішньої політики газети Die Welt, "клуб автократичних держав" укладає спілки, керуючись лише своїм неприйняттям західних ідей. "Вони створюють спілки з розрахунку, які існують тільки доти, доки збігаються інтереси. Захід же, незважаючи на всі внутрішні відмінності, має ідею, що об'єднує, більш міцну, ніж короткострокові шлюби з розрахунку. Право і свобода - краща основа безпеки і процвітання" , – міркує журналіст. "Вільні країни сильніші, ніж вони думають, а автократична частина світу слабша, ніж ми припускаємо", - вважає автор коментаря.
Газета Rheinische Post, оцінюючи саміт загалом та підписання меморандуму про вступ до ШОС Ірану, пише, що "замість роз'єднання демонструється розширення". "Робота над небезпечними альтернативами демократії та верховенству права продовжується", - констатує видання.