Президент РФ Володимир Путін, вочевидь, вірив у швидку перемогу у війні проти України. Оголошена часткова мобілізація в РФ підтверджує, що це було ілюзією. Наскільки насправді сильною є російська армія?
Після розпаду Радянського Союзу Москва зробила все можливе, щоб зберегти свій статус наддержави - зокрема, використовуючи місце постійного члена Ради Безпеки ООН. Хоча валовий внутрішній продукт СРСР не забезпечував йому чільного місця серед провідних держав світу - Радянський Союз економічно не міг встигати за багатьма західними країнами. Претензії Москви на статус великої держави Кремль завжди базував на військовій потужності: десятиліттями стверджувалося, що Росія має одну з найбільших і найпотужніших армій у світі, включно з її арсеналом ядерної зброї. Як постійне нагадування цього, президент РФ Володимир Путін регулярно демонстрував світові картинку чудово поставлених військових парадів у Москві чи військових навчань його збройних сил.
Але те, наскільки могутньою є армія, підтверджується не в парадній ході на Красній площі, а в окопах на полі бою. І там, на сході України, росіян перевершує набагато менша українська армія. Як це взагалі можливо?
Наскільки великою є насправді армія Путіна?
Номінальна чисельність на папері збройних сил РФ становить 1 мільйон солдатів, а в майбутньому кількість планують довести до 1,1 мільйона, каже Марґарете Кляйн, експерт з питань оборони німецького фонду Наука і політика (SWP). Але реальний розмір армії РФ є меншим, пояснює вона у коментарі Deutsche Welle. Значну частину боєздатних російських підрозділів уже перекинуто в Україну. "Вони зазнали великих втрат убитими або пораненими військовими", - нагадала Кляйн. Точних цифр немає. За даними спецслужб США, на війні проти України загинули або отримали поранення десятки солдатів (за даними міноборони України, станом на 28 вересня кількість убитих військових РФ перевищила 58 тисяч. - Ред.).
Поки що втрати понесли полки, дислоковані в мирний час в азійській частині Росії, каже Джордж Баррос з американського аналітичного центру Інститут вивчення війни (ISW). Твердження, що Росія має боєздатні військові резерви, не має нічого спільного з реальністю, вважає він. За словами Барроса, поточний хід війни свідчить про те, що світ давно переоцінює потужність російської армії.
Росія тепер змушена призвати резервістів, щоб заповнити прогалини, які виникли внаслідок втрат, пояснює Марґарете Кляйн з SWP. Зрештою, за словами Барроса, оголошенням часткової мобілізації резервістів Путін прагне утримати нинішню лінію фронту.
Без підготовки та техніки на фронт
Про ситуацію в армії Росії говорить те, кого зараз призивають на військову службу. "Є чоловіки, яким за 50 років, і які мають проблеми зі здоров'ям", - каже Баррос. Численні приклади в соціальних мережах підтверджують це спостереження.
Резервісти повинні пройти навчання та бути оснащені перед тим, як йти на війну, каже військовий експерт. Однак багато з них пройдуть навчання тривалістю у лише місяць-два, чого недостатньо. Інших мобілізованих відправляють на фронт взагалі без підготовки та спорядження, каже Баррос. Тому він сумнівається у тому, що з такими резервістами можна досягти воєнних успіхів. Натомість зросте лише кількість загиблих і поранених, прогнозує експерт.
Російський експерт з питань безпеки Павло Лузін, який зараз живе у США, погоджується з цим. На його думку, Україна продовжить воювати, попри бутафорські "референдуми", який РФ та путінські посіпаки провели в окупованих районах на сході і півдні України. Крім того, Лузін вважає, що російська оборонна промисловість не в змозі забезпечити поставки в короткостроковій перспективі - зокрема, й для резервістів, яких зараз призвали на фронт. Утім, в Росії досі зберігається стара зброя та снаряди радянських часів, нагадує Марґарете Кляйн.
Але й тут невідомо, чи не було перепродано корупційним шляхом велику частину цієї зброї, й чи можна взагалі її використовувати на війні. До того ж, за словами Кляйн, російському військово-промисловому комплексу бракує мікросхем для виробництва високоточної зброї та інших запчастин. Однак Росія має перевагу у більшій кількості населення, а відтак - у здатності відправляти на війну дедалі більше і більше резервістів у довгостроковій перспективі, зауважив у розмові з DW Тед Ґален Карпентер з Інституту Катона (Cato Institute) у Вашингтоні.
Щоб досягти успіху у війні, потрібно багато компонентів, каже Джордж Баррос з ISW. Солдати, сучасна зброя, хороша підготовка, ефективне командування, мотивація, матеріально-технічне забезпечення - це лише деякі з них. "Просто відправка більшої кількості людей на фронт не вирішить проблему росіян", - зазначає експерт. Українські сили могли б продовжувати наступати навіть за таких умов. "Їхній наступ не закінчено", - констатує Баррос.
Для росіян, навпаки, було б успіхом, якщо вони зможуть утримувати наявні позиції. У минулому російські сили явно переважали українські, зокрема за якістю озброєння та кількістю солдатів. Але московське військове керівництво не змогло використати цю тактичну перевагу для досягнення стратегічних цілей у війні, аналізує експерт.
Застосування ядерної зброї має на меті залякати Захід
До речі, цього не вдалося й з добре підготовленими та екіпірованими найманцями так званої ПВК "Вагнер". Її чисельність перед війною становила приблизно від восьми до дев'яти тисяч бійців, й її застосовували не лише в Україні, вважає Баррос. На сході України вагнерівці воювали як прості піхотинці, але, на думку експерта, вони суттєво не вплинули на хід війни.
Експерти єдині у думці, що загроза застосування Росією ядерної зброї має на меті залякати Захід. "Ця загроза не є новою", - нагадує Марґарете Кляйн з фонду Наука і політика. Її метою є підірвати підтримку України Заходом. Застосування ядерної зброї, на думку експертки, у військовому плані не дасть Росії нічого. Це може мати лише політичне значення, наприклад, коли режим у Москві стоятиме на межі воєнної поразки. Проте Марґарете Кляйн вважає, що застосування ядерної зброї є малоймовірним. Цей крок, на її думку, означатиме, що Путін втратить підтримку Китаю чи Індії. З іншого боку, Тед Ґален Карпентер з Інституту Катона попереджає: "Якщо Путін постане перед вибором між застосуванням ядерної зброї чи тим, щоб постати за свої злочини в міжнародному суді, він обере ядерний варіант".
Баррос та інші експерти вважають, що після проведених псевдореферендумів Путін анексує схід і південь України. Після цього він також зможе використовувати на цих територіях призовників і війська МВС, що до цього було проблематично з юридичних причин. "Російським силам потрібна пауза, вони виснажені", - вважає Баррос. При цьому він очікує подальших контрнаступів з українського боку цієї зими.
Швидке закінчення війни?
Тед Ґален Карпентер вважає, що Росія хоче швидкого завершення війни. При цьому Україна і Захід мають продемонструвати готовність до переговорів, додає він. Марґарете Кляйн і Джордж Баррос, які не вірять у швидке закінчення війни, розцінюють ситуацію зовсім інакше. Путін сподівається, що Захід відмовиться від підтримки України, вважають вони. За словами Кляйн, від цієї постійної підтримки насправді залежить результат війни. А на думку російського експерта з питань безпеки Павла Лузіна, цю війну можна по-справжньому закінчити лише тоді, коли Росія зазнає у ній цілковитої поразки.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet