Фото: dpa
Путін і Шредер (архівне фото)
Партія канцлера Німеччини Олафа Шольца повністю переглядає своє ставлення до Росії та систему безпеки в Європі. Співголова СДПН Ларс Клінґбайль визнав низку помилок.
Німецькі соціал-демократи протягом десятиліть помилялися щодо Росії. Таке зізнання давно назрівало - і тепер воно пролунало з високої трибуни. Співголова Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Ларс Клінґбайль виступив увечері 18 жовтня у Берліні перед однопартійцями із програмною промовою.
У ній 44-річний політик, який обійняв цю посаду в грудні 2021 року, закликав до повного перегляду підходу до Росії на тлі війни в Україні та перерахував чотири кардинальні помилки партії, політику якої довго визначав ексканцлер Ґергард Шредер. Багато впливових членів СДПН роками обіймали керівні посади у різних німецько-російських організаціях і товариствах і нерідко неприховано лобіювали інтереси РФ та Газпрому. Сьогодні ключовою фігурою партії є нинішній політичний лідер Німеччини канцлер Олаф Шольц.
Чотири кардинальні помилки СДПН щодо Росії
Після завершення "холодної війни" керівництво партії вирішило, що надалі взаємини з Росією тільки покращуватимуться, нагадав Клінґбайль і наголосив: "Це призвело до помилок у підході до Росії". Він визнав: "У пошуку того, що об'єднує, ми часто не помічали того, що роз'єднує".
На думку Клінґбайля, німецькі соціал-демократи припустилися чотирьох кардинальних помилок. По-перше, вони вважали, що трагічні сторінки в історії відносин Німеччини та Росії накладають на обидві країни особливі взаємні зобов'язання. При цьому СДПН не усвідомлювала, що російський президент Володимир Путін має зовсім інший підхід і що він інструменталізує історію для автократичної консолідації всередині країни і для великодержавної політики на міжнародній арені.
Помилковою виявилася і концепція "змін через зближення", визнав далі Клінґбайль. Ця концепція, нагадаємо, була сформульована у 1960-ті роки провідними соціал-демократами і згодом стала основою успішної "східної політики" канцлера Віллі Брандта, що привела до розрядки напруги у відносинах ФРН із СРСР, соціалістичною Польщею та тодішньою НДР, а також загалом на європейському континенті. Однак у нових умовах, констатував співголова СДПН, дедалі тісніші економічні зв'язки з Росією не призвели до більш стабільного міжнародного порядку в Європі.
Третьою помилкою він вважає енергетичну політику, через яку Німеччина опинилася в залежності від Росії. "Такої односторонньої залежності ніколи більше не можна допускати", - наголосив Клінґбайль. Четвертою ключовою помилкою партії стала, на його думку, та, що вона недостатньо враховувала інтереси партнерів у Східній та Центральній Європі. Це дуже серйозно підірвало їхню довіру до СДПН.
"Європі потрібна безпека від Росії"
Помилковою виявилася і програмна установка соціал-демократів, згідно з якою "забезпечення миру в Європі можливе не проти, а лише разом із Росією". Це було одне з тих гасел, під якими СДПН вела виборчу кампанію 2021 року, яка й привела Олафа Шольца у крісло канцлера.
Тепер же, через рік, співголова СДПН проголосив у своїй промові в Берліні розворот на 180 градусів у зовнішньополітичній доктрині партії. "Сьогодні завдання полягає у тому, щоби організувати безпеку від Росії", - заявив він. Можна не сумніватися, що ця теза стане одним із основних пунктів тих пропозицій, які комісія з міжнародної політики партії готує до запланованого на кінець 2023 року з'їзду соціал-демократів, на якому вони мають намір ухвалити новий програмний документ з питань зовнішньої політики та безпеки.
Адже в ухваленій у 2007 році й донині чинній програмі соціал-демократичної партії "стратегічне партнерство" з Росією оголошується "незамінним" для Німеччини та Європейського Союзу. Там йшлося про те, що Росія, котра відкривається зовнішньому світу, "забезпечує мир і стабільність на нашому континенті".
Під час виступу в Берліні Ларс Клінґбайль не залишив сумнівів у тому, що ця частина партійної програми перетворилася на макулатуру: "Не може бути і не буде повернення у відносинах з Росією до статусу-кво, що існував до війни проти України".
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet