RU
 

Жорстка цензура та пожежа. У Китаї не вщухають протестиСюжет

Текст: ,  2 грудня 2022, 17:41
0
4374
Жорстка цензура та пожежа. У Китаї не вщухають протести
Акція протесту у Пекіні

Влада країни ввела репресії проти соціальних мереж, які використовують протестувальники. На це демонстранти спалили COVID-табір.

У Китаї майже цілий тиждень не вщухають безпрецедентні акції протесту проти політики Zero-COVID. Інформації про те, що саме відбувається в країні дуже мало, оскільки китайська влада ініціювала найвищий рівень цензури як у ЗМІ, так і в соціальних мережах. Але деякі новини, в обхід заборон, все ж таки просочуються в міжнародне інформаційне поле.

Що таке Zero-COVID

Головна причина, через яку китайці вийшли на мітинги, – це урядова політика Zero-COVID. Таку модель боротьби з коронавірусом було вперше введено у місті Ухань у 2019 році під час початкового спалаху вірусу.

Протягом майже трьох років через одного хворого уряд закривав райони та цілі міста будь-якої миті, замикаючи мешканців будинку на місяці. Для того, щоб сходити в супермаркет чи аптеку людям доводилося годинами стояти у черзі, щоб пройти тест на COVID.

Коли восени в Китаї знову зросла кількість випадків захворювання, уряд розпочав новий раунд непередбачуваних закриттів. Коли 24 листопада в багатоповерховому будинку в Урумчі в регіоні Сіньцзян сталася пожежа, внаслідок якої загинули 10 людей, багато китайців визнали, що заходи Zero-COVID не дозволили пожежникам вчасно дістатися потерпілих і вийшли на масові протести.

Директиви уряду

Китайська влада вирішила придушити мітинги запровадженням цензури "надзвичайного рівня". Про це стало відомо з урядових директив, які просочилися до західних ЗМІ. У документах йдеться про стурбованість влади з приводу зростання інтересу громадян до обходу так званого "Великого китайського брандмауера". Як виявилося, демонстранти та інші громадяни цього тижня часто використовували VPN для доступу до некитайських новин і додатків соціальних мереж (Instagram, Twitter, Facebook), які заборонені в Китаї.

Зокрема, Адміністрація кіберпростору Китаю оголошувала про максимальне реагування "на надзвичайні ситуації в Інтернеті". Менеджерам Адміністрації рекомендували застосовувати "практичний підхід" та посилити управління контентом, щоб швидко виявляти та обробляти інформацію про протести в Китаї.

Влада країни також наказала платформам електронної комерції "очистити" доступність продуктів та додатків, а також "шкідливий контент", призначений для обходу інтернет-обмежень, таких як VPN і маршрутизатори, що обходять брандмауери.

Китайці почали палити COVID-табори

На це у міському окрузі Ланьчжоу протестувальники підпалили один із карантинних таборів. Відповідний запис з'явився у соцмережах. Користувач, який розмістив відео, не уточнив, коли протестувальники підпалили карантинний табір.

"Ізоляційний табір COVID-19 у Ланьчжоу, Китай, підпалений... Сі Цзіньпін нещодавно сказав, щоб не зв'язувалися з китайцями, інакше це погано скінчиться", - йдеться у повідомленні до відео.

Подібний відеоролик з карантинним табором, що горить, у Ланьчжоу опублікував у Twitter головний редактор медіа-платформи El American Бен Кью. За його словами, пожежа в будівлі сталася на тлі масштабних акцій, у ході яких місцеві жителі вимагають послабити обмеження через COVID-19 та відправити у відставку голови КНР Сі Цзіньпіна.

"Ніхто не вітає це насильство, але які ще варіанти мають китайські дисиденти проти цього тиранічного комуністичного режиму?", - прокоментував користувач підпал.

На відеоролику також можна побачити, що на місці пригоди працювали рятувальні бригади, які намагалися ліквідувати спалах. Зазначимо, що влада Китаю офіційно не коментувала інформацію про пожежу в ізоляційному таборі.

Протестувальники дотиснули владу?

Цього тижня COVID-обмеження частково було знято у великих містах Китаю, навіть там, де все ще реєструється відносно велика кількість випадків захворювання. Так, деякі громади у Пекіні та інших місцях пом'якшили вимоги до тестування та карантину, навіть закрили кілька кіосків для тестування.

У Ченду, провінція Сичуань, пасажирам більше не потрібні негативні результати аналізів, щоб сісти на автобус чи метро. У Цзіньчен, який знаходиться на півдорозі з Пекіна до Шанхаю, люди тепер можуть відвідувати караоке-зали, але, як і раніше, не можуть обідати в ресторанах.

Вчора і сьогодні відбулося явне зрушення у повідомленнях офіційних осіб та державних ЗМІ, які переоцінюють пандемію. Посадовці, схоже, припинили або принаймні скоротили кількість згадок про політику Zero-COVID. Вперше публічно обговорюється тема меншої серйозності Омікрона в порівнянні з попередніми штамами вірусу.

Це різко контрастує з попереднім повідомленням влади про те, що країні необхідно дотримуватися суворої політики нульового рівня COVID.

Китайський аналітик Білл Бішоп вважає, що, враховуючи, що ризиками можна керувати, влада Китаю вирішила цим скористатися і лише тимчасово пішла на поступки протестувальникам.

При цьому колишній редактор державних ЗМІ Ху Сіцзінь, який тепер публікує у Twitter коментарі прокомуністичної партії, наполягає на тому, що ці кроки показали, що Китай тепер "прискорюється, щоб відмовитись від великомасштабних обмежень проти коронавірусу".

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

СПЕЦТЕМА: Сюжети
ТЕГИ: Китайпротестыпротестакции протестабунт
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.