Вечный Си остается во главе Китая
Ще жоден лідер комуністичного Китаю, включно з Мао Цзедуном, не займав формальний титул глави держави більше 10 років.
Сі Цзіньпін перевершив самого Мао Цзедуна. Генерального секретаря Комуністичної партії Китаю було переобрано на третій президентський термін вперше в історії КНР. Ще жоден лідер комуністичного Китаю, включно з Мао Цзедуном, не займав формальний титул глави держави більше 10 років.
Змінили конституцію
10 березня депутати Всекитайських зборів народних представників одноголосно переобрали 69-річного Сі Цзіньпіна на посаду голови КНР на третій п'ятирічний термін. Вибори глави держави відбулися на пленарному засіданні шляхом таємного голосування. Кандидатура Сі була схвалена одноголосно.
Сі Цзіньпін став першим в історії Китаю головою, переобраною на третій п'ятирічний термін. До 2018 року перебування на цій посаді обмежувалося двома термінами. Потім до Конституції Китаю було внесено зміни, які знімають ці обмеження.
Декілька місяців тому, 23 жовтня 2022 року, Сі Цзіньпін був переобраний генеральним секретарем Комуністичної партії Китаю (КПК) — також на третій безпрецедентний термін. Він зберіг і посаду голови Центральної військової ради Китаю, яка відповідає за керівництво та єдине командування всіма збройними силами країни.
Останнім, хто керував Компартією так довго, був Мао Цзедун, який обіймав посаду лідера Центрального комітету КПК з 1945 року і до смерті 1976 року. Проте формальним головою КНР Мао був лише десять років — 1949—1959 років. Сі керує країною з березня 2013 року.
Вражаючий зліт
"Переобрання Сі є кульмінацією вражаючого зльоту від порівняно маловідомого партійного апаратника до лідера глобальної супердержави", - зазначає The Guardian.
Видання пише, що після диктаторського правління Мао Цзедуна Китай "десятиліттями уникав одноосібного правління" на користь більш консенсусної, хоч і автократичної моделі керівництва. Ця модель накладала обмеження на термін переважно церемоніальної ролі президента: два попередники Сі, Цзян Цземінь і Ху Цзіньтао, пішли з влади після 10 років перебування на посаді.
Однак Сі Цзіньпін поклав край цим правилам, скасувавши обмеження термінів повноважень лідера країни у 2018 році. Його нинішня "коронація" означає, що Сі закладає основу для того, щоб залишитися при владі найдовше з сучасних керівників КНР і керуватиме країною віком понад 70 років, якщо йому дозволить здоров'я і якщо не кине виклик інший претендент на владу.
Шлях Сі
У юності Сі ніщо не вказувало на кар'єру лідера одного з найпотужніших авторитарних режимів. Його дев'ять разів відмовлялися приймати до комсомолу Китаю — прохання задовольнили лише з 10-ї спроби 1974 року. Справа в тому, що батько майбутнього керівника партії Сі Чжунсюнь був революціонером, видатним діячем першого покоління керівників комуністичного режиму і вірним прихильником Мао Цзедуна; але у 1960-х його усунули з посади заступника голови Державної ради КНР і кілька разів заарештовували за політичними звинуваченнями. Після влучення батька в немилість 15-річного Сі відправили на "трудове перевиховання" в одну з найбідніших провінцій країни - Шеньсі. Через кілька місяців підліток, що втомився від нестерпних умов, втік до Пекіна, але його заарештували і відіслали назад. Близько семи років йому довелося жити в печері без нормального ліжка та туалету.
Ситуація покращилася у 1970-х, коли самого Сі прийняли до партії, а реформатор Ден Сяопін реабілітував його батька. У наступні роки Сі Чжунсюнь брав активну участь у встановленні ринкової системи на півдні країни як керівник провінції Гуандун. Його син закінчив хіміко-технологічний факультет престижного столичного Університету Цінхуа, після чого послідовно обіймав різні адміністративні посади і просувався партійними кар'єрними сходами.
Колишній посол США в Китаї Террі Бранстед обіймав посаду губернатора Айови 1985-го, коли Сі відвідав цей штат для вивчення сучасних фермерських технологій. Американський політик запам'ятав молодого китайця як сором'язливого хлопця. З середини 1980-х Сі обіймав різні керівні посади у провінції Фуцзянь. 2000-го його призначили її губернатором, а ще через два роки він увійшов до складу Центрального комітету Компартії при новому голові КНР Ху Цзіньтао.
Коли 2018-го китайського політика та особистого секретаря Мао Цзедуна Лі Жуя розпитали про зустріч із Сі Цзіньпіном на початку 2000-х, той згадав, що його вразив низький рівень освіти співрозмовника. На той час майбутній керівник Китаю вже відучився в аспірантурі за спеціальністю марксистська теорія та ідейно-політичне виховання, а також отримав докторський ступінь юриспруденції.
2007-го Сі очолював шанхайське відділення Компартії, а наступного року його обрали заступником голови КНР. У боротьбі за статус потенційного наступника Ху Цзіньтао Сі довелося витримати конкуренцію з боку популіста Бо Сілая, якого пізніше звинуватили у корупції та виключили із партії.
У вересні 2012-го — незадовго до призначення Сі на посаду генерального секретаря партії — фаворит на посаду несподівано зник на два тижні. Ходили чутки, що він зазнав травми або став жертвою змови, проте в листопаді Сі, як очікувалося, проголосили керівником партії.
Більшість аналітиків вважають, що в період зникнення Сі висунув комуністам-старійшинам ультиматум: або вони нададуть йому заповітну посаду, або знайдуть абсолютно нового кандидата. Представники партійної еліти, що побоювалися нестабільності, вважали за краще передати управління перевіреному Сі. На початку 2010-х колеги вважали його податливим бюрократом без власних джерел влади та потенційно корисною фігурою для подальшого зближення зі США.
“Коли Сі прийшов до влади, всі в Пекіні намагалися оцінювати його, спілкувалися з людьми, які працювали з ним у Фуцзяні та Чжецзяні, - розповів бізнесмен і автор книги “Червона рулетка”, що залишив Китай, про місцеву політичну еліту Десмонд Шум. — Спільною думкою було те, що він недалека людина без визначних якостей і що за неї справи вестимуться так само, як раніше”.