Китай помирил Иран с Саудовской Аравией
Подробиці ірано-саудівської формули примирення не розголошуються, ймовірно, йдеться про деяке розмежування сфер впливу в регіоні.
Іран та Саудівська Аравія домовилися відновити дипломатичні відносини після семи років їхньої відсутності. Велику роль угоді зіграв Китай, і це особливо подобається Росії.
Дві країни протягом багатьох років були зразковими антагоністами: революційна республіка та сунітська монархія, антиколоніальна сила із гаслом Смерть Америці! та оплот впливу США.
За 40 років існування Ісламської Республіки відносини Тегерана та Ер-Ріяда неодноразово проходили через етапи нормалізації. Але потім все неминуче скочувалося до нових ескалацій.
Ірану більше потрібно
Іран і Саудівська Аравія розірвали дипвідносини ще в 2016 році після того, як саудівці стратили видатного проповідника шиїта - аятоллу Німра ан-Німра. Рішення відновити їх визрівало не один рік. Першим посередником став Ірак. Починаючи з квітня 2021 року в Багдаді пройшло кілька раундів переговорів. Діалог то заходив у глухий кут і зупинявся на кілька місяців, то відновлювався.
Мотиви Ірану пов'язують із великою кількістю ескалацій, у які країна вплутується останнім часом. Ізраїль регулярно здійснює диверсії проти ядерних об'єктів Ірану та завдає ударів по проіранських силах. Зі США теж все зрозуміло. На цьому фоні влада Ісламської Республіки і дійшли висновку, що зараз найкращий спосіб полегшити їх непростий міжнародний стан — це нормалізувати відносини із Саудівською Аравією.
Іранці давно закликали Ер-Ріяд запустити діалог, а для більшої переконливості супроводжували словесні заклики різноманітними методами тиску. Іранські безпілотники в руках єменських хуситів завдавали ударів по Саудівській Аравії, хакери з Ірану атакували важливі об'єкти інфраструктури королівства, періодично траплялися загадкові вибухи на саудівських танкерах.
Китай – головний переможець
Реальні наслідки угоди для іранців та саудівців ще тільки слід оцінити. А ось про що можна говорити вже зараз, то це про несподівану роль Китаю, який виступив посередником. Багато хто вже називає Пекін можливою противагою США на Близькому Сході.
Вашингтон справді втрачає інтерес до регіону. Американська влада не дуже задоволена угодою Ірану та Саудівської Аравії, але для її запобігання потрібно було надати Ер-Ріяду гарантії безпеки. США погоджуються продавати саудівському королівству зброю, але не захищати її власними силами. У поточних умовах Білий дім швидше погодиться з ірано-саудівською нормалізацією, ніж прямо братиме участь у військовому протистоянні двох країн.
Пекін, у свою чергу, позиціонує себе як відповідальну та миролюбну державу, яка прагне конструктивних рішень і здатна зрушити проблеми з мертвої точки. Завдяки успішному посередництву між Іраном і Саудівською Аравією, які останніми роками вели проксі-війну один з одним, Китай показав: він здатний — на відміну від США — припиняти регіональні конфлікти, не обмежуючись лише спільними словами про світ.
Звичайно, дипломатичний успіх Китаю на Близькому Сході ще не означає, що він здатний досягти того ж таки щодо України та Росії, помирити які Пекін хотів би за допомогою свого плану. Тут насамперед заважає те, що Київ вважає Пекін надто близьким Москві і тому не бачить його в ролі посередника. Але конфлікт рано чи пізно може зайти в глухий кут, і тоді китайське посередництво все ж таки стане можливо — адже бачити в цій ролі Захід не захоче вже Росія.