Китайський лідер приєднався до Росії у дружбі проти США, але вагається щодо газової угоди та передачі зброї.
Глава Китаю Сі Цзіньпін і президент Росії Володимир Путін після переговорів у Москві рішуче підтвердили свою згоду з цілої низки питань та загальну недовіру до США. Сторони також націлилися на формування "нового світового порядку", при тому що під час свого триденного візиту китайський лідер на пряму не підтримав війну РФ проти України і не дав Путіну згоди на збільшення поставок газу з РФ.
Загалом Сі просто продемонстрував сильну солідарність із Путіним проти Заходу і майже не згадав про український конфлікт. Проте, коли Сі їхав, він сказав на ганку Кремля Путіну: "Зараз відбулися зміни, яких не було 100 років. Коли ми разом, ми забезпечуємо ці зміни".
"Я згоден", - сказав Путін, на що президент КНР відповів: "Бережіть себе, дорогий друже, будь ласка".
Так, про що сторони домовилися та що не змогли погодити читайте у сюжеті Корреспондент.net.
Без чіткої позиції в українському питанні
Щодо України, Путін похвалив Сі за "мирний план", який він запропонував минулого місяця, і звинуватив Київ та Захід у відмові його виконувати. Зокрема, він сказав, що "багато положень" можна "взяти за основу" для мирного врегулювання, "коли Захід та Київ будуть до цього готові".
При цьому союзники Києва розглядають мирний план Китаю як прийом, щоб виграти час для Путіна, щоб перегрупувати свої сили та зміцнити свою владу на окупованих землях. Президент України Володимир Зеленський також вважає, що припинення вогню "просто заморозить" конфлікт, давши Росії час "підготуватися та повернутися зі своїм єдиним бажанням, бажанням їхнього лідера - окупувати нашу країну".
У китайському плані з 12 пунктів немає конкретних деталей того, як покласти край кривавій війні, навіть немає положень про те, що Москва має вивести свої війська з української землі. США та Європа прагнуть ізолювати Росію за допомогою глобальних санкцій, а Путіну загрожує ордер на арешт Міжнародного кримінального суду. Китай же не підтримав жодного з цих кроків.
Питання можливих поставок зброї
Захід також уважно стежив за переговорами Сі і Путіна щодо будь-яких ознак того чи надасть Китай Росії відкриту військову підтримку. Помічник Кремля Юрій Ушаков заявив у вівторок, що сторони обговорили військову співпрацю, не вдаючись до подробиць.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив напередодні, що альянс бачив "деякі ознаки" того, що Росія запросила у Китаю військову допомогу для війни в Україні, але "ми не бачили жодних доказів того, що Китай постачає смертоносну зброю до Росії".
"Новий світовий порядок"
Прагнення Китаю та Росії вибудувати союз проти США і світопорядок, що більш відповідає їхнім власним, більш авторитарним планам – було рушійною силою зустрічі, а не зацікавленістю у врегулюванні війни в Україні, пише телеканал CNN.
Коли Сі залишав Кремль після обіду у вівторок увечері у своєму прощальному повідомленні, він підтвердив думку, що глобальна динаміка сил у світі змінюється.
"Разом ми повинні просувати вперед ці зміни, яких не було 100 років. Будьте обережні", - сказав він під час прощального потиску рук із Путіним.
У своїй спільній заяві два лідери закликали просувати "багатополярний світ" та зобов'язалися працювати разом, щоб "захистити міжнародну систему". Вони також обрушилися з критикою на Вашингтон, у тому числі заявивши, що "закликають Сполучені Штати припинити підрив міжнародної та регіональної безпеки та глобальної стратегічної стабільності, щоб зберегти свою власну односторонню військову перевагу".
Експерт з міжнародних відносин Університету Нового Південного Уельсу в Австралії Олександр Корольов сказав, що спільна заява свідчить про "загальне зближення китайських і російських поглядів на світ і підходи до багатьох міжнародних питань".
"Це дуже чітко та ясно з точки зору визначення Сполучених Штатів як серйозної загрози безпеці", - сказав він для CNN.
"Військова взаємна довіра"
У своїй спільній заяві сторони також висловили "серйозне занепокоєння" щодо "постійного зміцнення зв'язків НАТО у сфері військової безпеки з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону" і заявили, що вони "виступають проти зовнішніх збройних сил, які підривають регіональний мир та стабільність".
Росія та Китай зобов'язалися "ще більше поглиблювати військову взаємну довіру", пославшись на зміцнення співробітництва та регулярну організацію спільного морського та повітряного патрулювання. Дві країни й надалі проводитимуть спільні навчання.
Головне очікування РФ не справдилося
Сі під час переговорів із Путіним твердо виступити на боці Росії проти США. Але китайський лідер утримався від того, щоб запропонувати президенту РФ те, на що він так довго чекав: зобов'язання купувати набагато більше газу, повідомляє Bloomberg.
Путін пообіцяв постачати щонайменше 98 мільярдів кубометрів газу на рік до Китаю до 2030 року. Але Сі не дав російському президентові чіткої згоди або навіть натяку до мінімального прогресу у будівництві газопроводу Сила Сибіру 2, який є важливою ланкою, оскільки Москва намагається продавати більше газу на схід.
Путін сказав після переговорів, що новий трубопровід, який пройде до Китаю через Монголію, був обговорений і "майже всі" параметри угоди узгоджені. Але спільні заяви були набагато скромнішими.
Хоча цей трубопровід міг би забезпечити Китай дешевшою альтернативою зрідженому природному газу, уряд Сі, як і раніше, зосереджено на забезпеченні різноманітності поставок - по суті, не повторюючи європейської помилки надмірної залежності від Росії, йдеться у статті Bloomberg.
"Ця зустріч не була присвячена конкретній газовій угоді чи навіть війні в Україні. Йдеться про зміцнення китайсько-російських відносин у контексті погіршення американо-китайських відносин", - резюмував Олександр Корольов, старший викладач Університету Нового Південного Уельсу в Сіднеї.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet