Погляди Кісінджера на зовнішню політику формувалися в роки протистояння двох наддержав, США та СРСР, він був прихильником реальної політики — політики лавірування та пошуку можливого, найчастіше на шкоду принципам.
На 101 році життя помер легендарний американський дипломат Генрі Кісінджер. Він встиг стати батьком відновлення американо-китайських відносин, миру у В'єтнамі та розрядки з Москвою.
Вже давно не обіймаючи жодних офіційних посад, він продовжував відігравати помітну роль на політичній сцені: цього року він був з почестями прийнятий у Пекіні, куди вирушив для пошуку компромісних шляхів подальшого співіснування США та Китаю, а також привернув до себе значну громадську увагу, висунувши план завершення російсько-української війни. Недаремно його називали архітектором світового порядку.
Німецький біженець
Коли Кісінджеру було 15 років, його сім'я втекла від нацистів до Нью-Йорка. Юний Кісінджер навчався в школі на Манхеттені, одночасно підробляючи на фабриці пензликів.
У 1943 році він був призваний до армії і завдяки знанню німецької мови зарахований до розвідки 84-ї піхотної дивізії. У 1945-1946 роках займався денацифікацією та розшуком колишніх есесівців у Німеччині, у Ганновері та землі Гессен.
У 1950 році Кісінджер з відзнакою закінчив Гарвард (його дипломна робота під назвою Значення історії обсягом 388 сторінок є найдовшою за чотири століття існування університету) і майже 20 років робив успішну кар'єру професора та експерта.
У січні 1969 року, одразу після своєї інавгурації, Річард Ніксон запропонував відомому аналітику посаду свого помічника національної безпеки.
Президент безмежно довіряв Кісінджеру, висловлюючи при цьому, на думку вашингтонських спостерігачів, нехтування до держсекретаря Вільяма Роджерса, що виходило за рамки пристойності.
У 1973 році Кісінджер єдиний раз в історії США зосередив в одних руках обидва ключові зовнішньополітичні посади – держсекретаря і помічника з нацбезпеки, зберігши це виняткове становище і за наступника Ніксона Джеральда Форда.
Погляди
За своїми поглядами Кісінджер був послідовником класичної Realpolitik, приділяючи порівняно мало уваги ідеології та правам людини.
Кісінджер зіграв значну роль у зближенні США та Китаю та налагодженні відносин із СРСР. Зокрема, його зусилля призвели до американо-радянських переговорів щодо контролю над озброєннями.
Дипломат брав участь у врегулюванні палестино-ізраїльського конфлікту та допоміг розширити зв'язки між Ізраїлем та арабськими країнами, а також у 1973 році підписав Паризьку мирну угоду про завершення В'єтнамської війни. За його роль у досягненні угоди Кісінджера нагородили Нобелівською премією миру, перемога дипломата у цій номінації вважається однією з найспірніших в історії.
Паризька угода передбачала припинення вогню, виведення американських військ та мирне об'єднання двох частин країни на основі вільних демократичних виборів. Важкі переговори тривали чотири роки.
Щоправда, у квітні 1975 року світ закінчився збройним захопленням Півдня Північчю та встановленням комуністичної диктатури. Критики стверджували, що з урахуванням кінцевого результату Нобелівський комітет поквапився з премією Кісінджеру.
Генрі Кісінджер пішов з останньої офіційної політичної посади в США в 1977 році, але після цього неодноразово бував у Китаї, і щоразу його приймали на найвищому рівні, хоча він уже не представляв офіційний Вашингтон.
Кісінджер завжди вважав, що відносини між Вашингтоном та Пекіном мають ключове значення для стабільності у світі та прогресу в обох країнах.
Однак зараз відносини між ними перебувають у найгіршому стані за багато десятиліть.
Кісінджер неодноразово критикував за це адміністрації Дональда Трампа та Джо Байдена. Він говорив, що влада США намагається вести діалог з Пекіном, який завжди починається зі звинувачень на адресу Китаю в різних беззаконнях та підвищеній войовничості.
Свій останній візит до Китаю Генрі Кісінджер здійснив у липні цього року, за два місяці після того, як відзначив своє 100-річчя.
Думки про Україну
Про конфлікт Росії та України Кісінджер встиг висловитися неодноразово. Його висловлювання часом викликали неоднозначну реакцію.
До початку повномасштабної війни він говорив, що ухвалення України в НАТО не було б мудрим політичним рішенням, яке може призвести до ескалації.
За кілька місяців після початку вторгнення він запропонував Україні відмовитися від своїх територій, на які претендує Росія, щоб війна скоріше закінчилася. Ця заява викликала обурення у Києві та серед союзників України.
Але згодом його погляди змінилися.
“До війни я був проти членства України в НАТО через побоювання, що почнеться рівно те, що ми сьогодні спостерігаємо. Але в цих умовах ідея нейтральної України вже не має сенсу”, - сказав Кісінджер у січні цього року, виступаючи з відеозв'язку на Всесвітньому економічному форумі.