Хорватія та Німеччина розглядають повернення обов'язкової військової служби, а Данія запровадить призов для жінок.
На фоні заяв про можливий напад Росії на одного з членів НАТО в Європі спостерігається звільнення військових зі служби. Як вважають західні ЗМІ, зараз перед урядами ЄС постало питання не стільки про набір нових солдатів, скільки про те, щоб переконати військових не покидати службу.
Більше того низка європейських урядів взагалі стали розглядати кардинальні зміни концепції щодо формування своїх армії, наполягаючи на поверненні призову на строкову або національну службу.
Дефіцит кадрів
Цього тижня міністр збройних сил Франції Себастьєн Лекорню представив план, покликаний стимулювати військовослужбовців залишатися в строю. Це сталося через кілька днів після того, як в Німеччині був представлений річний звіт, який показав, що у 2023 році близько 1537 солдатів залишили Бундесвер, скоротивши його чисельність до 181 514 військовослужбовців, повідомляє Politico.
"Ці розмови зараз ведуться в усіх столицях, в усіх демократіях, які мають професійні армії без призову", – сказав Лекорню в понеділок 18 березня, згадавши про Велику Британію і США.
"На зустрічах НАТО ми можемо говорити про обладнання, але зараз ми також говоримо про... рівень утримання", – додав він.
Загалом, зараз у Франції військові залишаються в збройних силах в середньому на рік менше, ніж раніше. У Великій Британії щорічний дефіцит кадрів становить 1100 військовослужбовців, що еквівалентно двом піхотним батальйонам, незважаючи на те, що уряд уклав контракт з приватною фірмою Capita на рекрутинг.
Одним із головних заходів Парижу щодо стримування звільнення військовослужбовців є підвищення зарплат та пенсій за віком шляхом інтеграції бонусів. Але, як вважає Politico проблема полягає в тому, що умови служби не надто привабливі: хронічна понаднормова робота, багатомісячна відсутність вдома і пропущені періоди відновлення сил є звичним явищем.
"Я б вважав за краще зменшити кількість набору, щоб покращити утримання кадрів, ніж продовжувати набір, в результаті якого кількість утримуваних людей постійно зменшується", – вважає Лекорню.
Залучення до оборони жінок
Інші країни щодо цього питання налаштовані більш радикально. Так, Хорватія обмірковує можливість повернення призову, а уряд Данії вирішив запровадити жіночу військову службу нарівні з чоловічою. Норма почне діяти з 2026 року.
"Захищати свою країну – одна з найпочесніших справ, які ви можете зробити. Тому уряд сьогодні пропонує розширити строкову службу, збільшити відповідальність і збільшити кількість завдань. І тоді ми пропонуємо повну рівність між статями", – заявила прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, передає DR.
Окрім цього в країні буде подовжений строк військової служби з 4 до 11 місяців. Перші п’ять місяців будуть базовими, а під час останніх півроку призовники стануть частиною особового складу збройних сил.
Міністр оборони країни Троелс Лунд Поульсен додав, що це означає, що "всі молоді люди – незалежно від статі – повинні будуть призватися на День збройних сил і проходити строкову службу в однакових умовах".
"Іншими словами, призов має бути сучасним – частково у зв’язку з фундаментальними цінностями, які ми маємо, які відображають наше суспільство, але частково також у зв’язку з картиною загроз, з якою ми стикаємося", – вважає міністр.
Рішення Данії призвати жінок на військову службу також зацікавило Фінляндію, де в новобранці НАТО поки що брали лише чоловіків. Тому уряд країни розпочав активне обговорення змін в законодавстві для залучення жінок в армію.
Досвід, який хочуть перейняти німці
Німеччина також прискорює відновлення обов'язкової військової служби. Згідно з інформацією SPIEGEL, Міністр оборони Борис Пісторіус доручив своєму відомству "до 1 квітня представити варіанти моделі німецької військової служби, яка робить масштабований, адаптований до загроз внесок у національну стійкість".
Як вважає видання, Пісторіус хоче представити і прийняти власну модель призову до федеральних виборів. Зокрема, департаменту політики Міноборони вже було доручено підготувати відповідний документ. Очікується, що як зразок німці використають досвід Швеції.
Нагадаємо, що обов’язкова військова служба знову була запроваджена в Швеції з 2017 року, але в іншій формі, ніж у Німеччині до її призупинення в 2008 році.
У Швеції вона має формат власного ТРО: спочатку всі випускники шкіл проходять збір, а потім армія відбирає собі тих, хто найбільше підходить для військової служби, зокрема, це близько 10 відсотків резервістів. Таким чином за останні роки Швеції вдалося зібрати достатньо добровольців для своєї армії.
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp