Росія за останній рік виробляла зброю та боєприпаси швидше, ніж будь-коли у своїй сучасній історії.
Незважаючи на західні санкції, Росія тільки нарощує виробництво зброї для війни проти України. За останній рік Росія виробляла зброю та боєприпаси швидше, ніж будь-коли у своїй сучасній історії, зокрема за часів Холодної війни, вважає держсекретар США Ентоні Блінкен. У зв'язку з цим міністерство фінансів США 1 травня оголосило санкції проти майже 200 фізичних та юридичних осіб, які сприяють військово-промисловому комплексу Росії та допомагають їй ухилятися від вже накладених обмежень.
Допомога Китаю
Ключовою країною у підтримці російського оборонно-промислового комплексу став Китай, пише журнал The Economist, аналізуючи дані дослідження американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS).
Наприклад, станом на початок 2024 року щомісячна здатність РФ у виготовленні ракет великої дальності, ймовірно, зросла більш ніж удвічі від початку вторгнення в Україну. Таке зростання стало можливим завдяки іноземним постачальникам, від яких Росія отримує дефіцитні запчастини, електроніку та обладнання, необхідне виготовлення зброї.
Подібні товари часто надходять до через складну мережу підставних компаній, тому виявити і виділити ці потоки досить важко. Проте дослідження CSIS доводить, що левову частку оборонного імпорту Росія одержує з Китаю.
Зокрема, китайські компанії постачали Росії напівпровідники, які є критично важливою складовою для створення різних систем озброєння. Вони також постачали навігаційне обладнання, частини для реактивних літаків та інші товари, такі як кулькові підшипники, що використовуються у виробництві артилерії та іншого обладнання.
Дані транзакцій свідчать про те, що з Китаю Росія імпортує також високоточне прецизійне виробниче обладнання, зокрема обладнання з числовим програмним управлінням (CNC), тобто високотехнологічні програмовані виробничі верстати.
Між березнем та липнем 2023 року між Росією та Китаєм щомісяця фіксувалося понад 10 000 транзакцій, які включали подібне обладнання (і не тільки його). А оскільки кожна транзакція може містити кілька товарів, фактична кількість наданих одиниць, ймовірно, була набагато більшою, припускає The Economist.
Сплеск постачання з Китаю стався в березні 2023 року, коли Сі Цзіньпін зустрівся з Путіним у Москві. Офіційний Пекін стверджував, що займає нейтральну позицію у війні та не забезпечує зброєю жодну зі сторін. Однак подібний експорт до Росії підтверджує, що КНР робить дуже значний внесок у військову машину Кремля.
Хто ще допомагає
Крім торгівлі з Китаєм і незважаючи на значні експортні обмеження, в 2023 році Росії вдавалося отримувати чимало компонентів західного виробництва для свого ОПК. Наприклад, товари з Франції, Німеччини та Японії потрапляли до Росії через треті країни, такі як Туреччина та Об'єднані Арабські Емірати, які не приєдналися до західних санкцій. Дослідження Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI, Royal United Services Institute), опубліковане в грудні, показало, що компанія Компел - один із провідних російських дистриб'юторів мікроелектроніки - імпортувала величезні обсяги західної мікроелектроніки не лише через Гонконг, а й Німеччину.
Відповідь США
Ентоні Блінкен дорікнув Китаю за те, що КНР є основним вкладником оборонно-промислового комплексу Росії.
“Росія отримує величезні постачання верстатів, мікроелектроніки, оптики, переважно з Китаю. 70% верстатів, 90% мікроелектроніки надходять із Китаю. Це товари подвійного призначення, але ми дуже чітко знаємо, куди йде так багато з них, - сказав Блінкен.
Він зазначив, що така допомога країні-агресору від Китаю створює одразу дві проблеми: дозволяє Росії продовжувати війну проти України та сприяє відновленню російської оборонно-промислової бази.
“Отже, у той час, коли Росія шукає кращі відносини з країнами Європи, вона також підживлює найбільший виклик європейської безпеки з часів закінчення холодної війни. І як я сказав своїм китайським колегам, ви не можете мати і те, й інше”, - наголосив американський дипломат.
Останній пакет санкцій США спрямований на російську військово-промислову базу та її програми хімічної та біологічної зброї, а також на фізичних та юридичних осіб у третіх країнах, які допомагають Москві купувати компроненти для виробництва зброї чи оборонної продукції.
Серед іншого Мінфін США наклав санкції на майже 60 осіб з Азербайджану, Бельгії, Китаю, Росії, Словаччини, Туреччини та Об'єднаних Арабських Еміратів, які дозволяють Москві купувати вкрай необхідні технології та обладнання з-за кордону.