19 травня в результаті краху вертольота загинув президент Ірану Ібрахім Раїсі, він обіймав посаду глави держави з 2021 року.
В Ірані розбився вертоліт із президентом Ібрахімом Раїсі на борту. Раїсі разом із міністром закордонних справ Ірану Хосейні Амір Абдоллахіяном та ще шістьма людьми повертався до Тегерана після зустрічі з президентом Азербайджану. На кадрах з місця аварії видно, що гелікоптер врізався в гірську вершину, офіційної інформації про причину авіакатастрофи ще не було. Виконуватиме обов'язки президента Ірану перший віце-президент Мохаммад Мохбер.
Погана погода
Після падіння вертоліт шукали понад 10 годин у горах на північному заході Ірану, неподалік кордонів з Азербайджаном та Туреччиною. Раїсі повертався з іранської провінції Східний Азербайджан, на кордоні з Азербайджаном, де він із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим брав участь у церемонії введення в дію греблі на прикордонній річці Аракс.
Державне агентство IRNA повідомило, що Раїсі летів на гелікоптері Bell 212 американського виробництва. Глава МВС Ірану Ахмад Вахіді говорив, що дуже погані погодні умови заважали рятувальникам дістатися місця події. Вночі агентство Anadolu, яке вело трансляцію з турецького безпілотника, відправленого на пошуки вертольота президента Ірану, повідомило, що дрон знайшов у горах ймовірне місце аварії. До цього місця вирушили команди рятувальників.
Агентство Tasnim повідомляло, що два з трьох гелікоптерів з колони благополучно дісталися пункту призначення. За інформацією агентства, вони везли іранських міністра енергетики Алі Акбара Мехрабіана та міністра доріг та міського розвитку Мехрдада Базарпаша.
Потенційний наступник
Міжнародні санкції ускладнюють ремонт та обслуговування гелікоптерів в Ірані. Військово-повітряний флот країни також сформувався в основному ще до Ісламської революції 1979 року.
63-річний Раїсі вважався прихильником жорсткої лінії та довгий час вважався потенційним наступником верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї.
Раїсі зробив кар'єру у судовій системі Ірану. Він став заступником прокурора столиці Тегерана у віці лише 25 років. Пізніше його було призначено на посаду заступника голови судової влади.
1988 року Раїсі був одним із чотирьох суддів, які засідали у так званих комісіях смерті. Ці комісії вирішували долі тисяч ув'язнених опозиціонерів, страчених в іранських в'язницях після закінчення терміну ув'язнення.
Ці страти — одна із найзабороненіших тем у післяреволюційній історії Ірану — вони ніколи не були офіційно розслідувані.
Протягом усієї кар'єри Ібрахім Раїсі підтримував тісні особисті зв'язки з представниками консервативної іранської еліти. Він навчався у нинішнього верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї і був близьким до ключових фігур у Корпусі вартових ісламської революції.
У березні 2016 року Раїсі був призначений головою одного з найважливіших і найбагатших релігійних фондів Ірану — Астан Кудс Разаві, в обов'язки якого входить нагляд за найсвятішою святинею шиїтів країни в його рідному місті Мешхед — мавзолеєм імама Рези.
Призначення на цю посаду означає величезний престиж та вплив. Багато спостерігачів дійшли тоді висновку, що Раїсі готують як майбутнього наступника Верховного лідера.
Раїсі також був обраний заступником голови Асамблеї експертів - духовного органу, що складається з 88 членів та відповідального за вибори наступного Верховного лідера.
За Росію проти Ізраїлю
В останні роки Ібрахім Раїсі незмінно займав жорстку позицію щодо Ізраїлю та Заходу. У квітні 2022 року Раїсі попередив, що Ізраїль стане мішенню для іранських збройних сил, якщо той зробить найменший ворожий крок щодо Ірану.
У березні 2022 року, після російського вторгнення в Україну, Раїсі сприяв зближенню Тегерана з Москвою, яке призвело до постачання до Росії іранської зброї.
Раїсі засудив ізраїльську військову операцію в Газі, звинувативши Ізраїль у геноциді палестинців за підтримки країн Заходу.
У грудні 2023 року Раїсі скасував поїздку до Женеви через звинувачення на його адресу у зв'язку з тортурами та вбивствами ув'язнених у 1988 році, коли він був суддею комісії смерті, за що йому міг загрожувати арешт.
Катастрофа вертольота і загибель іранського президента відбулися на тлі зростаючої розбіжності всередині Ірану з приводу низки політичних, соціальних та економічних криз, зазначає Reuters. Клерикальна влада країни стикається з міжнародним тиском через ядерну програму Тегерана та його військові зв'язки з Росією, що поглиблюються, під час війни в Україні.