Бесланські матері мають намір домагатися допиту екс-президента Росії Володимира Путіна й початку розслідування його дій під час звільнення заручників у Беслані.
Приводом для підготовки звернення до генеральної прокуратури стало інтерв’ю Путіна французькому виданню Monde.
"З інтерв’ю видно, що відмова від ведення переговорів і вибір силового варіанта були зроблені за згодою президента", - заявив співголова організації Голос Беслана Елла Кесаєва.
У інтерв’ю французькому виданню Monde екс-президент, відповідаючи на одне з питань, сказав фразу, що обурила жінок з організації Голос Беслана.
"Ми повинні були припинити спроби дестабілізування ситуації в Росії. І будь-яка країна світу - як тільки вона йде на поступки терористам, в остаточному підсумку зазнає більших утрат, чим ті, які виникають у ході проведення спецоперацій. В остаточному підсумку це розвалює державу й збільшує кількість жертв", - заявив Путін.
Відмова від переговорів, за словами Кесаєвої, прирекла заручників на смерть.
При цьому вона вважає, що слова Путіна є доказом того, що особисто він керував операцією зі звільнення заручників.
"Ясно, що колишній президент кілька років уводив потерпілих в оману, і те, що ця людина починає вчити інші спецслужби, як запобігати терактам, - це жахливо", - наводить слова Кесаєвої Ехо Москви.
У той же час Голос Беслана не сподівається, що за нинішньої судової системи відносно Володимира Путіна почнеться серйозне розслідування.
"Іншого виходу в нас немає. Ми хочемо відкрито заявити, що вбачаємо у діях колишнього президента ознаки злочину й просимо їх розслідувати. Ми абсолютно впевнені, що мінімально за недбалість був би притягнутий, якби в Росії було проведено об’єктивне розслідування", - говорить Кесаєва.
Відповідь генпрокуратури бесланські матері мають намір долучити до справи, що буде слухатися в Страсбурзі.
Нагадаємо, 1 вересня 2004 року в місті Беслан група терористів захопила школу, в якій перебували майже 1130 осіб, більшість із яких - діти. У перші години після нападу й у ході операції зі звільнення заручників загинуло більше 300 заручників - 186 дітей і 145 дорослих. Більше 700 заручників були поранені.
Переважна більшість бойовиків у ході операції були вбиті, єдиний терорист, що постав перед судом, - Нурпаши Кулаєв - у травні 2006 року був засуджений до довічного ув’язнення.
Колишні заручники, що об’єдналися в організацію Голос Беслана, невпинно вимагають проведення всебічного розслідування теракту.
Варто зазначити, що Еллу Кесаєву та її колег намагалися звинуватити в екстремізмі. У ході однієї з акцій протесту вони встановили імітацію дорожнього знака з написом Курс Путіна, що вказує на бесланську школу, яку 1 вересня 2004 року захопили бойовиків.
Відносно Кесаєвої та її соратниць була також порушена адміністративна справа за побиття семи судових приставів. Однак пізніше, за інформацією організації, вона була припинена через суперечливість документів, представлених позивачами суду.
За матеріалами BBCrussian.com