Міністр юстиції Ірландії Дермот Ахерн визнав, що населення Ірландії, за попередніми даними, проголосувало проти нового основного документа про діяльність Європейського Союзу - Лісабонського договору.
Ірландія - єдина країна Євросоюзу, де новий договір повинен був пройти через схвалення на всенародному референдумі. В інших країнах його ратифікували парламенти.
"Ситуація виглядає так, що виборці сказали "ні". Міріади різних причин у підсумку вплинули саме на таке рішення людей", - заявив Ахерн у ефірі головного ірландського телеканалу RTE.
За словами міністра, перші підсумки підрахунку голосів виборців свідчать про те, що в більшості виборчих округів Ірландії здобувають перемогу супротивники прийняття нового договору ЄС, і тільки в декількох округах більшість голосів віддана "за" прийняття документа.
Повніші підсумки референдуму планується оголосити до вечора п’ятниці.
Лісабонський договір (Treaty of Lіsbon) був підписаний лідерами країн Євросоюзу в Португалії у грудні 2007 року. На сьогоднішній день договір уже ратифікували 18 з 27 країн-членів Євросоюзу: Австрія, Болгарія, Греція, Литва, Латвія, Люксембург, Мальта, Польща, Португалія, Франція, Румунія, Німеччина, Словаччина, Словенія, Данія, Угорщина, Фінляндія й Естонія. Однак для того, щоб він набув чинності, необхідне схвалення документа всіма державами ЄС.
Ірландське "ні" тим самим може створити нову юридичну безвихідь для Євросоюзу, як це трапилося в 2005 році з колишнім проектом європейської конституції, який на національних референдумах відкинули жителі Франції та Нідерландів.
Ірландія, населення якої становить менше 1% від усього населення Євросоюзу, до нещодавнього часу була однією з найактивніших прихильниць європейської інтеграції.
Однак, за словами експертів, багато жителів "смарагдового острова" негативно сприйняли превалювання ролі Євросоюзу над національним законодавством, зафіксоване в Лісабонському договорі, а також можливість посилення військової тридцятимільйонної ЄС, що може загрожувати політиці державного нейтралітету Ірландії.
Ірландці не вперше відкидають загальноєвропейський документ. У 2001 році на подібному референдумі вони відкинули Договір Ніцци, де була прописана процедура розширення Євросоюзу за рахунок країн Центральної та Східної Європи.
Уряд країни організував ще один референдум, де договір був зрештою схвалений і, за іронією долі, розширення ЄС у травні 2004 року припало саме на період ірландського головування в Європейському Союзі.