Засідання Європейської Ради - повноважного форуму глав держав і урядів 27 країн-членів Євросоюзу - відкрилося в четвер, 19 червня, в Брюсселі.
Ключовою темою дводенного саміту стане ситуація з Лісабонським договором.
Нагадаємо, більшість жителів Ірландії 12 червня проголосували проти нового базового документа, що визначає принципи і механізми ефективнішого функціонування ЄС.
Відмова Ірландії ратифікувати договір може створити нову юридичну безвихідь для цієї регіональної організації, як це сталося в 2005 році з проектом європейської конституції, проти якої на національних референдумах проголосували мешканці Франції і Нідерландів.
Договір про реформи або Лісабонський договір, підписаний лідерами країн ЄС у столиці Португалії в грудні 2007 року, як очікувалося, набуде чинності в січні 2009 року, але для цього необхідне його схвалення всіма державами ЄС.
На сьогоднішній день договір ратифікували 19 з 27 членів організації: Австрія, Великобританія, Болгарія, Греція, Литва, Латвія, Люксембург, Мальта, Польща, Португалія, Франція, Румунія, Німеччина, Словаччина, Словенія, Данія, Угорщина, Фінляндія і Естонія.
Прем’єр-міністр Ірландії Брайан Коуен заявив за кілька годин до саміту, що починає політичні консультації з колегами по ЄС, щоб знайти варіанти виходу із ситуації, яка склалася після провалу референдуму за Лісабонським договором.
"Я починаю процес обговорення і консультацій з колегами для знаходження рішення з метою просування Євросоюзу вперед, щоб Ірландія грала в цьому свою роль, з якою згодні ірландці", - сказав він після зустрічі з головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу в Брюсселі.
За словами Коуена, для Ірландії "потрібен час, щоб проаналізувати підсумки референдуму і обдумати варіанти рішення у ситуації, що склалася", проте на даний момент дуже рано говорити про якісь варіанти, зокрема про проведення повторного всенародного голосування.
Ірландський прем’єр повідомив, що він проінформує про результати референдуму лідерів ЄС.
Прем’єр-міністр головуючої в ЄС Словенії Янеш Янса, зі свого боку, заявив напередодні брюссельського саміту, що, не дивлячись на те, що ірландці сказали "ні" на референдумі, Євросоюз не припинить функціонувати як регіональна організація.
Очікується, що учасники дводенного саміту висловляться на підтримку завершення процесу ратифікації всіма членами ЄС, що залишилися.
Проте і серед них є "слабкі ланки ланцюжка", зокрема, Чехія і Польща, де, як зазначають європейські ЗМІ, до цих пір "проблеми створюють президенти, що є євроскептиками". Так, президент Чехії Вацлав Клаус вважає негативний результат референдуму в Ірландії з Лісабонського договору "перемогою демократії і розуму над європейською бюрократією".
На думку аналітиків, лідери ЄС плекають надію на те, що їм вдасться переконати Дублін організувати повторний референдум, як це вже було в Ірландії з Договором Ніцци, який її громадяни спочатку відкинули під час плебісциту в 2001 році, а через рік проголосували за нього на референдумі.
Окрім майбутнього Лісабонського договору, лідери ЄС обговорять ситуацію із зростанням цін у Європі на паливо і продовольчі товари і те, які кроки можуть бути вжиті для надання підтримки населенню і працівникам низки галузей, масові акції протесту яких пройшлися Європою напередодні саміту.
Президент Франції, до якої з 1 липня на найближчих півроку перейде головування в ЄС Ніколя Саркозі запропонував запровадити в Євросоюзі фіксований податок на паливо замість ПДВ, що зростає разом із збільшенням цін на нафтопродукти, проте ця пропозиція не отримала схвальних відгуків з боку партнерів Франції. Деякі з них вважають за доцільне запровадити додаткове оподаткування прибутків нафтових компаній або операцій, що укладаються на нафтових ринках, з продажу "чорного золота".
Крім того, лідерам ЄС належить схвалити входження Словаччини до зони євро з січня 2009 року і ухвалити рішення про зняття накладених у 2003 році політичних і економічних санкцій щодо Куби.
Передбачається також, що мова піде про готовність Євросоюзу до чергового саміту Росія-ЄС 26-27 червня в Ханти-Мансійську.
Ще однією темою обговорення під час зустрічі лідерів ЄС стане польсько-шведський проект Східного партнерства, що передбачає створення форуму регіональної співпраці країн ЄС з Україною, Молдовою, Грузією, Азербайджаном і Вірменією, а також - на експертному рівні - з Білоруссю.
Нагадаємо, що напередодні генеральний секретар Ради Європейського союзу Хав’єр Солана і прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко дали спільну прес-конференцію у Брюсселі.
За матеріалами РІА Новости