Британська газета The Times оголосила конкурс на найкращий анекдот на тему комунізму. 10 анекдотів було опубліковано в газеті, переможець отримав екземпляр книги Бена Л’юіса Серп і регіт: історія комуністичного режиму в анекдотах комуністичного періоду.
Переможцем конкурсу став автор такого анекдоту:
Троє робітників потрапили у в'язницю. Запитують один одного, хто за що сів. Перший розповідає: - Я завжди спізнювався на десять хвилин на роботу - звинуватили в саботажі. - Я завжди приходив на роботу на десять хвилин раніше - звинуватили в шпигунстві, - говорить другий. - А я завжди приходив вчасно - звинуватили в тому, що у мене імпортний годинник, - скаржиться третій.
Книга Серп і регіт: історія комуністичного режиму в анекдотах комуністичного періоду, яку переможець отримав як приз, розповідає про те, як гумор допомагав жителям країн радянського табору виживати, а пізніше призвів до його краху. Подібна книга, Історія СРСР в анекдотах, вийшла в Росії в перші роки після розвалу Союзу, але твори британця – не збірка анекдотів, а ґрунтовне дослідження, яке містить, серед іншого, свідоцтва 107-річного радянського карикатуриста Бориса Єфімова, який малював карикатури на Троцького, щоб догодити Сталіну, і польського політичного діяча Леха Валенси.
Серед анекдотів, які автор наводить в своїй книзі, зустрічаються такі:
Як називається проміжна стадія між соціалізмом і комунізмом? - Алкоголізм.
Які були останні слова Маяковського перед його самогубством? Він сказав: "Товариші, не стріляйте!"
Вчитель запитує школярів: "Хто ваші батько і мати?" Один учень відповідає: "Росія – моя мати, Сталін – мій батько". "Правильно, – говорить вчитель. – А ким ти хочеш стати, коли виростеш?" – "Сиротою".
Автор пройшовся по всіх значних подіях історії СРСР і особливостях життя в нім, прослідкувавши, які анекдоти вони породили. Він зазначив, що комунізм породив значно більше анекдотів, ніж нацизм, тому що нацистська епоха досі зберігає ореол лиходійської, а період комуністичного режиму асоціюється виключно з відвертою дурістю. А людська дурість нас смішить, тоді як злодійства людей викликають відразу або сором.
До десятки конкурсу Times порапили такі анекдоти:
Москва 1970-х. Розпал зими. Містом ширяться чутки, що завтра в м'ясному магазині №1 буде м'ясо. До відкриття зібралися десятки тисяч людей: всі утеплювалися, прийшли із стільцями, з горілкою, з шахами. Вишиковуються в чергу. О 15.00 виходить м'ясник:
- Товариші, мені щойно подзвонили з ЦК партії. Виявляється, м'яса всім не вистачить, так що євреї хай ідуть додому. Євреї покірно покидають чергу. Останні залишаються чекати. О 19.00 м'ясник виходить знову:
- Товариші, знову подзвонили з ЦК. Виявляється, м'яса не буде зовсім, так що все ідіть по домах. Натовп розходиться з бурчанням: - Вічно цим євреям більше всіх щастить!
Десь посеред степу в халупі вмирає старий. Раптом чує загрозливий стук в двері.
- Хто там? - запитує старий. - Смерть, - відповідають із-за дверей.- Слава богові, я вже думав, КДБ.
Газета Правда оголосила, що з радістю приймає листи в редакцію. Авторам обов'язково вказувати повне ім'я, адресу і імена найближчих родичів.
Питання: - Чому агенти КДБ діють по троє? Відповідь: - Один уміє читати, інший - писати, а третій повинен наглядати за цими двома інтелігентами.
Леонід Брежнєв приїхав до Франції з офіційним візитом, і йому влаштовують ексклюзивну екскурсію Парижем. Він ходить по прекрасних залах Єлисейського палацу, але обличчя Брежнєва залишається, як завжди, кам'яним. Йому показують шедеври Лувру - знову жодної реакції. Ведуть до Тріумфальної арки, але Брежнєв не виявляє ані найменшого інтересу. Нарешті офіційний кортеж привозить його до підніжжя Ейфелевої башти. Тут Брежнєв нарешті показує, що він здивований і вражений. "Але ж в Парижі 9 млн. людей. Вам явно потрібно більше наглядових веж".
Одного дня Сталін вирішив поглянути, як насправді живуть робітники, загримувався і тихо вибрався з Кремля. Через якийсь час він заходить в кінотеатр. Після закінчення фільму звучить радянський гімн і на екрані з'являється величезний портрет Сталіна. Всі встають і починають співати - лише Сталін залишається сидіти з самовдоволеним виглядом. Через хвилину до нього нахиляється чоловік, що стоїть позаду, і шепче на вухо: - Послухайте, товаришу, у нас у всіх ті ж відчуття, але буде набагато безпечніше, якщо ви встанете.
Радянський громадянин накопив потрібну кількість рублів і нарешті може купити машину. Заплативши гроші, він раптом чує, що машину дадуть лише через три роки. - Через три роки! А в якому місяці? - цікавиться він. - В серпні. - В серпні? А якого числа? - запитує. - Другого серпня, - пояснюють йому. - А вранці або увечері? - Увечері. А навіщо вам це знати? - Цього дня обіцяв прийти водопровідник.
- Чому колишні співробітники "Штазі" - найкращі в Берліні таксисти? - Тому що досить назвати їм своє ім'я, а де ти живеш, вони і так знають!
Офіцер КДБ гуляє в парку і бачить старого єврея, який читає книгу. - Що читаєш, старий? - цікавиться офіцер. - Намагаюся вивчити іврит, - пояснює той. - А навіщо тобі іврит? - дивується кадебешник. - Щоб отримати візу до Ізраїлю, потрібні роки. Поки виправлять всі документи, ти вже помреш. - Я вивчаю іврит, щоб, коли помру і потраплю на піднебесся, можна було говорити з Аврамом і Мойсеєм. У раю всі говорять івритом, - пояснює старичок. - А якщо після смерті ти потрапиш до пекла? - запитує офіцер. - Ну, російську я вже знаю, - відповідає єврей.
За матеріалами ИноПресса