Підписано декларацію про врегулювання Нагірно-Карабахського конфлікту
Сторони погодилися, що "досягнення мирного врегулювання повинне супроводжуватися юридично зобов'язуючими міжнародними гарантіями всіх його аспектів і етапів".
У документі зазначається, що президенти Азербайджану й Вірменії домовилися продовжити роботу над узгодженням політичного врегулювання конфлікту й доручили главам МЗС "активізувати подальші кроки в переговірному процесі у взаємодії зі співголовами Мінської групи ОБСЄ".
Нагірний Карабах формально є частиною Азербайджану, однак після збройного протистояння на початку 90-х років контроль над цією областю зберігають етнічні вірмени.
Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією почався в 1988 році, коли населений переважно вірменами Нагірний Карабах заявив про вихід зі складу Азербайджанської РСР.
В 1991 році було оголошено про створення Нагірно-Карабахської Республіки, що привело до бойових дій між двома країнами. Угода про перемир'я набуло чинності 12 травня 1994 року. За роки війни загинуло більше 30 тисяч людей. Біля мільйона були змушені покинути свої будинки.
Президент Вірменії Серж Саргсян раніше заявляв, що, на його думку, визнання Азербайджаном права народу Нагірного Карабаху на самовизначення є однією з умов рішення проблеми.
Зі своєї сторони азербайджанський президент Ільхам Алієв після обрання на посаду глави держави заявив, що Нагірному Карабаху не буде надана незалежність, і рішення конфлікту можливо тільки за умови територіальної цілісності країни.
Посередницька роль Москви в цьому процесі, за оцінками спостерігачів, відображає зусилля Росії зміцнити свій вплив у Закавказзя після російсько-грузинського конфлікту в серпні цього року.