Огляд російської преси за 6 жовтня 2011 року.
В
огляді російських газет:
Москва і Пекін заблокували в Раді Безпеки ООН резолюцію щодо Сирії, на
ухваленні якої наполягали США й інші країни Заходу, пише "Коммерсант".
Дебати, що виникли після голосування, вийшли настільки жорсткими, що експерти
видання заговорили про найсерйозніший за останній час дипломатичний конфлікті
між Росією і Заходом.
"Які будуть подальші кроки американців і західноєвропейців?" - задається
питанням газета. Один шлях - продовжити дотискати Москву і Пекін у Радбезі.
Втім, на думку видання, немає ніякої гарантії, що РФ і КНР змінять свою
позицію.
"Пом'якшувати ж формулювання настільки, щоб вони задовольнили Москву і
Пекін, Захід відмовляється - в цьому випадку резолюція виявиться беззубою і
безглуздою", - доходить висновку "Коммерсант".
Інший сценарій - діяти в обхід Ради безпеки ООН, як це робила адміністрація
Джорджа Буша-молодшого в 2003 році, починаючи військову операцію в Іраку, не
виключає газета.
Для початку ЄС і США можуть оголосити про нові односторонні санкції проти
режиму Башара Асада. Експерти також не виключають і того, що США та їхні
європейські союзники по НАТО висунуть Башару Асаду ультиматум.
"Будь-який з цих варіантів призведе до нового загострення відносин Росії
із Заходом", - підводить підсумок видання.
Тим часом, як стверджує головний науковий співробітник ІСЕМВ РАН Георгій
Мирський в коментарі "Независимой",
розбіжності в
Радбезі щодо Сирії навряд чи приведуть до помітного похолодання у відносинах Росії
з Заходом.
"У нас уже були серйозні розбіжності, зокрема, щодо Лівії", - нагадав експерт. При цьому
він припустив, що РФ наклала б вето в будь-якому випадку, щоб продемонструвати непохитність
своєї позиції.
"В разі нехтування вето, ми зможемо зробити лише дипломатичні кроки і не
зможемо нічим перешкодити західним країнам", - заявив "Новим
Известиям" керівник Центру арабських досліджень Інституту сходознавства
РАН Олександр Філоник.
"Таким чином, і щодо Сирії Росія з високою часткою ймовірності може
опинитися в програшній ситуації. У чому ж причина того, що Росії ніяк не
вдається зіграти роль прагматичного миротворця?" - задається питанням
газета.
"Росія хоче підтримувати і агресора, і жертву агресії. В результаті чого
політика Росії виглядає не прагматичною, а незрозумілою. Російській зовнішній
політиці не вистачає чіткості", - пояснив азербайджанський політолог Расим
Мусабеков.
У Москві заарештована слідчий Головного слідчого управління (ГСУ) ГУВС Москви
Неллі Дмитрієва. Її звинувачують в здирстві 3 млн. доларів за припинення
кримінальної справи про контрабанду, повідомляють "Известия".
Слідча себе винною не вважає і стверджує, що її примушували обмовити начальника
ГСУ Івана Глухова.
"Дмитрієва також була одним зі слідчих у скандальній справі юриста Hermitage
Capital Сергія Магнітського, за що потрапила в чорний список російських
чиновників", - нагадує видання.
Однак, як заявили "Московскому
комсомольцу" в МВС, до справи ж Магнітського Дмитрієва
прямого відношення не мала. Між тим, газета не згодна з цим твердженням.
"Саме вона 4 червня 2007 року проводить обшук у" Файєрстоун Данкан
", де і працював Магнітський", - стверджує видання, маючи в
розпорядженні копію протоколу обшуку, де ім'я Дмитрієвої стоїть у першому
рядку.
А в 2009 році Дмитрієва, за даними "Московского комсомольца",
була включена до складу слідчої групи у кримінальній справі проти Магнітського.
"Радіти арешту Дмитрієвої треба наполовину, - заявив" Новим Известиям
"виконавчий директор руху" За права людини "Лев Пономарьов. -
Шкода, що людей, причетних до смерті Магнітського, заарештовують за "
випадковими "справами".
На його думку, справа Магнітського однозначно була сфабрикована, тобто
проплачена, а тому не дивно, що "марковані" чиновники беруть хабарі й
у інших справах.
Експерт у коментарі виданню не виключає версію, що таким чином Слідчий комітет
РФ вирішив позбутися від співробітників із зіпсованою репутацією.
"Якщо будуть ще затримання або скорочення офіційних осіб з чорного списку,
можна буде говорити, що на них почалося полювання", - сказав Пономарьов.
Втім, як стало відомо "Коммерсанту", гучна справа ще може
розвалитися. Генпрокуратура вже витребувала зі слідства і суду її матеріали.
За даними газети, в наглядовому органі збираються скасувати постанову слідчого
про порушення кримінальної справи як незаконне, після чого звернутися з
касаційним поданням до Мосміськсуд, домагаючись звільнення Дмитрієвої.
Створити суд з прав людини в Співдружності Незалежних Держав (СНД) за аналогією
зі Страсбурзьким судом запропонував у середу перший віце-спікер Ради федерації
(РФ) Олександр Торшин.
Про ініціативу віце-спікера пише на своїх сторінках "Коммерсант". Як наголошує
Торшин, суд СНД не стане альтернативою Європейському суду з прав людини (ЄСПЛ),
проте прискорить і здешевить судові процеси.
Як заявив виданню Торшин, ідея створення суду СНД з прав людини народилася в
нього після прочитання статті Володимира Путіна "Новий інтеграційний
проект для Євразії - майбутнє, яке народжується сьогодні".
При цьому сенатор наголосив, що його пропозиція поки "думки вголос:
повинен попрацювати МЗС, більшість країн СНД повинні схвалити ідею".
Правозахисники і адвокати, опитані газетою, вважають, що створення суду СНД з
прав людини ускладнить росіянам доступ до ЄСПЛ.
Член президентської ради з прав людини, екс-суддя Конституційного суду Тамара
Морщакова сумнівається, що громадяни будуть довіряти суду СНД.
А голова Центру сприяння міжнародного захисту адвокат Каріна Москаленко в
коментарі "Коммерсанту" стверджує, що ініціатива Торшина - чергова
спроба ускладнити росіянам доступ до ЄСПЛ.
"Затьмарити авторитет і досвід суддів ЄСПЛ суду СНД навряд чи вдасться.
Небезпека в тому, що той, хто обере суд СНД, уже не зможе звернутися в
Страсбург", - зазначила вона.
На думку Москаленко, інтерес для громадян суд СНД може мати лише у випадку,
якщо для звернення в нього не буде встановлений дедлайн і ті, хто пропустили термін
звернення до ЄСПЛ, зможуть спробувати захистити свої права в суді СНД.
"Проте зайвий інструмент потрібен владі для того, щоб створити конфлікт
норм, додати протиріч між правовими стандартами і в підсумку поставити питання
про відсутність обов'язковості виконання рішень ЄСПЛ", - заявляє адвокат
газеті.
"Це потрібно - щоб позбавити російських громадян можливості звертатися до
Страсбурзького суду, - погоджується голова Московської Гельсінкської групи
Людмила Алексєєва. - Країни СНД - не такі вже друзі Росії, щоб судити так, як
треба".
У середу завершився візит до Москви міністра оборони Індії Араккапарамбіл
Куріан Ентоні, пише "Коммерсант".
За результатами його зустрічі з міністром оборони РФ Анатолієм Сердюковим у
вівторок був підписаний протокол про розвиток двосторонніх відносин у сфері
військово-технічного співробітництва.
Крім цього, як з'ясувала газета, в ході переговорів російська сторона
запропонувала Делі свою систему ГЛОНАСС в її повноцінному військовому варіанті
- як засіб для точного наведення перспективних індійських ракет.
"Втім, індійська сторона висловила й низку претензій", - додають
"Известия". Головні з них такі. Потрібні держгарантії з боку Росії на
випадок затримки поставок.
"Зрозуміло, що мова йде в першу чергу про сумний досвід з авіаносним
крейсером" Адмірал Горшков ", - стверджує видання. Також індійцям не
подобається ескалація цін у процесі виконання контракту.
Крім того, в Делі хотіли б збільшення гарантійних термінів на ремонт і
обслуговування російської військової техніки, зазначає газета.
"Дозвіл виниклих проблем у контрактах - важливий крок для подальшого
розвитку співробітництва", - заявив провідний фахівець у галузі ВТС
інституту оборонних і стратегічних досліджень Міноборони Індії Лакшман Кумар
Бехер.
"Тепер необхідно сконцентруватися на наповненні програми ВТС 2011-2020
років. Тільки свіжі ініціативи та проекти дозволять Москві зберегти в умовах
жорсткої конкуренції провідні позиції в Індії", - додав експерт
"Известиям".
Що стосується невдоволення індійської сторони окремими аспектами
співробітництва з Росією, то більшу частину з них навряд чи вдасться виправити,
сумнівається видання.
"Вимагати держгарантій за термінами поставок - все одно що очікувати
гарантій того, що сьогодні піде дощ", - вважає директор Центру аналізу
стратегій і технологій Руслан Пухов.
"Що ж до збільшення вартості в процесі роботи над замовленням, то
зрозуміло, що ще одна ескалація ціни на" Горшкова "завдасть
непоправної шкоди російсько-індійським відносинам", - прогнозує експерт у
коментарі газеті.
Але при цьому треба пам'ятати, що кожен авіаносець - це унікальний проект, і
прорахувати наперед його вартість фактично неможливо, констатував Пухов.
Кримінальна справа проти банкіра Олександра Лебедєва, порушену за статтею
"Хуліганство" за бійку з екс-главою Mirax Group Сергієм Полонським,
може не дійти до суду, стверджують "Известия".
"Причина цього - особливий статус банкіра, який виявився депутатом
Слобідської районної думи Кіровської області", - пояснює газета. Олександр
Лебедєв у коментарі виданню заявив, що не стане використовувати свій статус.
"Я проти статусів, закон для всіх однаковий", - заявив Лебедєв. Втім,
зі слів банкіра, це аж ніяк не означає його каяття і готовність прийняти
покарання.
Кримінальну справу проти Лебедєва може порушити тільки керівник слідчого
управління того суб'єкта Федерації, де бізнесмен був обраний депутатом місцевого
законодавчого органу, пояснює "Российской
газете" адвокат, голова комісії Громадської палати РФ Анатолій
Кучерена.
"Інцидент, що стався у телевізійній студії, - це кричущий факт.
Неприпустимо розпускати руки під час телезйомок. Важливо, щоб цей випадок не
став заразливим прикладом для інших любителів всякого роду ефектів", -
попередив адвокат.
"За великим рахунком серйозних підстав до нестриманості - жодної, -
погоджується" Російська газета ". - Якщо тільки стриманість
залишається в списку незаперечних цінностей".
"Але поки у багатих росіян цей список очолює надзвичайна самовпевненість у
безкарності. Ніхто з них не сумнівається, що всевладні" великі гроші
"залишать правду за тобою, навіть якщо мільйони телеглядачів бачили, що ти
не правий", - підсумовує видання.
Огляд підготувала Ольга Лєснікова, Служба моніторингу Бі-бі-сі