Огляд російської преси за 18 жовтня 2011 року.
В огляді російських газет:
У центрі уваги російської преси - інтерв'ю прем'єр-міністра
Володимира Путіна керівникам трьох провідних російських телеканалів - Першого, Росії-1
і НТВ. Як зазначає більшість газет, які пишуть на цю тему, бесіда Путіна за форматом повторила недавнє
аналогічне інтерв'ю Медведєва тим самим
телеканалам.
"По суті справи інтерв'ю президента і прем'єр-міністра,
так само як і деякі інші публічні виступи панів Путіна і Медведєва, повинні
були стати остаточним поясненням того, що трапилося, поясненням, адресованим як
населенню, там і елітам, як для внутрішнього, так і для зовнішнього використання"
, - вважає газета Коммерсант.
Видання зазначає, що і Путін і Медведєв фактично відкрито
декларують, що будуть боротися за владу до тих пір, доки країна не буде готова
до її зміни.
Причому Коммерсант посилається на слова Путіна, який, як
пише газета, кажучи про терміни перебування при владі, не соромиться порівнянь із часом Леоніда Брежнєва, які
після його смерті почали називати "застоєм". "Пан Путін у
принципі не бачить проблеми з кількістю років", - зазначає газета.
У цих двох послідовних інтерв'ю Медведєва і Путіна провідним
телеканалам Коммерсант бачить
їхню спробу виправдатися і ставить
питання експертам "За що?".
"Їм просто сказати нічого, - упевнений науковий керівник
Вищої школи економіки Євген Ясін. - Реальних виборів не буде, про зміну постів
домовилися давно, взагалі їм ніякі зміни не потрібні - вони і так при владі,
тому вони просто поговорили з улюбленими керівниками улюблених телеканалів ,
щоб народ знову проголосував, як треба".
"Вони розуміють, що передача влади відбулася не дуже
красиво. Президентом буде Путін, прем'єром буде Медведєв, а вибори і виборці
тут ні до чого. Тандем відчув незручність і спробував
її загладити", - вказує політолог Дмитро Орєшкін.
А в одному із
матеріалів у Независимой
газете на цю тему автор Олександра Самаріна коментує порівняння термінів
правління Путіна, Брежнєва і Сталіна.
"Нинішній владі можна скільки завгодно займатися
самозакоханістю - мовляв, її
підтримують, - пише газета. - Але Леоніда Брежнєва теж підтримували. Та й
Сталіна, про якого цілком
можна сказати, що при ньому і ціни знижували, і війну перемогли. Але в основі
сталінської епохи був страх. [...] Сьогодні страху немає, і це, без сумніву,
можна поставити в заслугу влади нинішньої. Але є байдужість, переконаність у тому, що тебе все одно не
почують, не захочуть. І це також не шлях до розвитку".
Независимая газета в редакційному коментарі свіжого номера
намагається розібратися, в чому ж полягає надмісія Володимира Путіна? "Можна не сумніватися, - пише
видання, - що якщо цеглина нікому на голову не впаде, то на початку травня 2012
Володимир Путін вступить на посаду президента ще на шість років".
Але "НГ" задається головним питанням, навіщо йому
це потрібно? "Навіть якщо все буде нормально в економіці, то ігнорувати
фактор психологічної втоми населення, виборця неможливо, - пояснює видання. -
Людям набридають одні й ті самі
вожді, навіть якщо вожді об'єктивно успішні".
Газета пише, що людям потрібні зміни, прогрес, нові обличчя
і нові герої, і не бачить
сенсу у поверненні Путіна, тільки якщо той не поставив перед собою якусь
особливу місію.
А місія ця, на думку Независимой, може полягати тільки у вирішенні дуже глобальної
проблеми. Наприклад, російського пияцтва. На підтвердження своєї думки газета
пише, що споживання алкоголю складає в Росії близько 18 літрів чистого спирту
на рік. Причому за
розрахунками експертів ВООЗ, рівень споживання у 8 літрів етанолу на людину на рік означає згасання нації.
"Врятувати людей від пияцтва та алкоголізму у більшості випадків буде означати
повернення цим людям сенсу існування. Сенсу життя", - впевнена НГ.
"Якщо Володимир Путін не сформулює для себе місію
порівняного масштабу, то можна з високим ступенем імовірності передбачити йому попереду роки
турбулентності, втоми, незадоволення, нерозуміння, підозр. Одним словом, може
вийти, як завжди", - вважає Независимая.
"Висування Володимира Путіна у президенти отримало публічну підтримку
від великих іноземних інвесторів", - пише у свіжому номері діловий
щоденник Ведомости у статті Присяга Путіну. Матеріал присвячено засіданню Консультативної ради з іноземних
інвестицій, що пройшло 17
жовтня.
"Ми підтримуємо вашу кандидатуру на пост
президента", - наводить газета з цього приводу слова голови ради
директорів Ернст енд Янг глобал і співголови Консультативної ради з іноземних
інвестицій (КРІІ) Джеймса
Терлі.
До складу ради входять керівники 42 великих закордонних
компаній, а співголовою КРІІ
з російського боку є прем'єр-міністр. Терлі сказав, що членам ради буде не
вистачати керівництва Путіна в раді як прем'єр-міністра.
Втім, як зазначає
видання, для багатьох членів ради ця колективна "присяга на вірність"
була несподіваною. "Репліка Терлі про підтримку президентства Путіна
викликала подив", - наводять Ведомости слова одного з учасників засідання,
ім'я якого не називається.
"Ганьба! Інших слів не знайду", - це думка іншого,
також неназваного члена ради. Він додав, що ніхто не вимагав від іноземних
інвесторів присягати Путіну словами: "Ми це зазвичай робимо грошима".
"Мотиви такої заяви можуть бути різними, але вважати,
що більшість іноземних інвесторів насправді підтримує Путіна, явне
перебільшення", - пишуть Ведомости з посиланням на думку головного економіста
BNP Paribas Юлії Цепляєвої.
До того ж, додає газета, доларом інвестори голосують проти
Путіна: йде відтік капіталу з фінансових ринків за високих цін на нафту, що нетипово для Росії.
З іншого боку, газета зазначає, що іноземні інвестори високо
оцінюють вміння російської влади приймати рішення на тлі паралічу влади в інших
країнах, у тому числі європейських.
Але переважають
у підсумку, на думку Ведомостей,
більш прагматичні міркування. "У них [іноземних інвесторів] норма
прибутковості на одиницю продукту в Росії вища, ніж в інших країнах", -
пояснює газета.
"Бар'єри бар'єрами, а дивіденди тут виплачуються за розкладом,
і високі", - пишуть Ведомости із
посиланням на співробітника однієї з іноземних енергокомпаній.
Як пише газета Коммерсант, Росія, незважаючи на відмову США надати юридичні гарантії
ненаправленості об'єктів ПРО у Європі проти російських ядерних
сил, намагається вивести переговори із глухого кута. За даними видання, у Москві обговорюється нова
ініціатива щодо ПРО під кодовою назвою Стратегічна оборона Землі за аналогією з
військовою програмою США часів Рональда Рейгана Стратегічна оборонна ініціатива.
З посиланням на свої джерела у Кремлі Коммерсант
розповідає, що суть концепції зводиться до перенесення акценту створюваної США
та їх партнерами по НАТО системи ПРО з боротьби проти ракетних загроз на
боротьбу з космічними погрозами. Система буде спрямована не стільки проти
ракет, скільки проти можливих загроз Землі, що виходять з космосу, -
астероїдів, уламків комет та
інших інопланетних тіл.
За даними Коммеранта, автором цієї ідеї є спецпредставник
президента РФ з питань ПРО, постпред РФ при НАТО Дмитро Рогозін.
"Нові пропозиції, по суті, використовують логіку
американців, - наводить газета слова свого неназваного джерела. - Їм властиве
мислення глобальними категоріями. Система ПРО в конфігурації, яку просуває зараз Вашингтон, якраз вирішує таке глобальне завдання - рятує
Америку та її союзників від ракетних загроз. В нашій концепції з'являється можливість
запропонувати їм ще більш глобальне завдання - рятувати світ".
Як пише Коммерсант,
ця концепція вже була представлена Дмитру Медведєву і вельми зацікавила главу держави.
"Президент написав на документі лаконічну резолюцію"Цікаво" і доручив Дмитру Рогозіну і своєму
помічникові із зовнішньої політики Сергію Приходьку доопрацювати ці пропозиції", -
розповідає газета.
Втім, експерти вважають, що у нової російської ідеї мало шансів змінити хід
переговорів з Вашингтоном з
ПРО. "Така постановка питання має право на існування. Але це жодним чином
не вплине на ту ПРО, яку зараз створюють у Європі американці, - прокоментував ситуацію газеті головний
редактор журналу Росія у
глобальній політиці Федір Лук'янов .- Так що мухи будуть літати окремо де у
космосі, а котлети випікатимуть окремо на базах США у Східній Європі поблизу російських
кордонів".
Огляд підготував Олег Савін, Служба моніторингу Бі-бі-сі