Преса Росії: Янукович потрапив між двох союзів

Огляд російської преси за 19 жовтня 2011 року.

В огляді російських газет:

У вівторок у Донецьку президенти РФ та України вперше зустрілися після того, як був винесений вирок Юлії Тимошенко, що обурив і Москву, і Брюссель, зазначає КоммерсантЪ.

"У переддень їхньої зустрічі Євросоюз пішов на безпрецедентний крок, скасувавши узгоджений візит Віктора Януковича до Брюсселя. Під питанням тепер і підписання Києвом угод про асоціацію та створення зони вільної торгівлі із ЄС", - впевнена газета.

За спостереженням видання, новина, що засмутила Віктора Януковича, надихнула російську делегацію. Москва, яка давно кличе Київ в інший союз - Митний, розраховує, що тепер запрошення буде прийнято.

"Жодна із дверей ще не закрилися - ні у Москві, ні у Брюсселі. У Януковича набагато більш тонка гра, ніж нам здається", - заявляє Коммерсанту голова правління ІНСОРа Ігор Юргенс.

На самому ж форумі глави Росії і України, за спостереженням Московского комсомольца, говорили про що завгодно, крім дійсно хворих тем. Зокрема, ніяких домовленостей з газу досягнуто не було.

"Медведєв і Янукович лише підтвердили, що обговорення нового контракту продовжується", - зазначають "Новые Известия".

Независимая газета стверджує, що за офіційними підсумками зустрічі поки що не можна судити про зміни у зовнішній політиці Києва.

Експерти, опитані виданням, припускають, що команда української влади на ходу змінює вектор зовнішньої політики, переорієнтовуючись на об'єднання на чолі з Росією, але у підсумку може опинитися в новому глухому куті.

"Українська влада загнана в кут, заблокована усіма партнерами в жорстких рамках зовнішніх вимог, - каже газеті керівник Інституту публічної політики Віктор Чумак. - Команда Януковича намагається силою продавити потрібні рішення".

"Але це неможливо: у Росії сильна позиція, від якої вони не відступлять, а європейським політикам теж відступати нікуди, їхні виборці не зрозуміють, якщо лідери ЄС не перейматимуться справою Тимошенко, яка перетворилася на справу принципу", - вважає експерт.

На думку Віктора Чумака, головним підсумком зустрічі в Донецьку і рішень у Брюсселі став той факт, що і в Європі, і в Росії переконалися в ненадійності, недоговороздатності команди української влади, яка швидко й нерозважливо змінює свою позицію зі стратегічно важливих питань.

"Крім того, Янукович максимально послабив свої позиції всередині країни, - вважає політолог Сергій Таран, думку якого наводить Независимая. - Якщо основою влади Януковича досі була євроінтеграція, то тепер земля пішла у нього з-під ніг".

Держдума схвалила у вівторок урядову ідею про періодичну ротацію керівників територіальних підрозділів контрольних та наглядових державних органів, пише Независимая газета.

Обіцяно, що ротація пошириться на всі федеральні структури влади Росії. За оцінками уряду, щорічно будуть змінювати роботу трохи більше півтори тисячі чиновників.

На одному місці вони зможуть працювати не більше трьох-п'яти років, розповідає видання. А потім будуть зобов'язані переїхати на нове місце у межах свого відомства, або залишитися в тому ж суб'єкті федерації, але перейти в інший держорган.

За даними газети, щорічно на ці цілі буде витрачено 322,5 млн рублів (близько 10,3 млн доларів).

Як нагадує Независимая у недавньому інтерв'ю трьом телеканалам Володимир Путін вельми скептично поставився до різких кадрових змін в уряді, заявивши, що "міністерська чехарда - це прояв слабкості верховного керівництва".

Голова ФінЕкспертизи Агван Мікаелян вважає, що ротація має сенс, але потрібно зрозуміти, на якому рівні вона буде відбуватися: "Будь-яка ротація - крок вперед. Чиновник обростає зв'язками, які сприяють корупції".

Директор Центру досліджень постіндустріального суспільства Владислав Іноземцев стверджує в коментарі виданню, що все залежить від того, як буде виконуватися закон і кого він торкнеться.

Але радикальних змін у галузі боротьби з корупцією очікувати не слід, вважає Іноземцев: "Це формальний засіб. Головна проблема не в тому, скільки грошей чиновник бере у конверті, а в тому, який бізнес він вибудовує навколо себе в цей час".

Член наукової ради Московського центру Карнегі Микола Петров також сумнівається в ефективності законопроекту, вважаючи його заміною природних механізмів державного саморегулювання.

Політична партія, каже Петров газеті, повинна подобатися виборцю не раз на п'ять років, а постійно: "І тому повинна постійно прислухатися до голосу громадян. Коли чиновник себе дискредитує, його позбуваються".

Спроба ж заміни цього механізму "якимись дивними правилами, пов'язаними з терміном перебування на одній і тій самій службі, - демонстрація того, що проблема є і що вирішувати її мають намір не системно, а придумуючи спеціальний закон", - підсумував експерт.

Супутник Експрес-АМ4 і вантажний космічний корабель Прогрес М-12М були загублені через недбалість працівників державних підприємств галузі, повідомили в Генпрокуратурі Росії. У відомстві пропонують ввести кримінальну відповідальність для працівників космічних підприємств за події, які заподіяли великої шкоди. Самі ж збитки слід стягувати з винних.

За спостереженням Российской газеты, втрати космічних апаратів і ракет-носіїв стали відбуватися в Росії настільки часто і системно, що списати все на збіг обставин і злий рок вже якось не виходить.

"Держава втрачає космічну техніку вартістю в мільярди рублів, а винних у цьому як не було, так і немає. Максимум, що загрожує КБ або підприємству за помилку - догана керівництву або звільнення окремих працівників", - підкреслює видання.

Експерти, опитані Новыми Известиями розійшлися в думках, наскільки введення "космічних статей" до КК допоможе виправити ситуацію в галузі, що неабияк деградувала за останні роки.

Директор Центру аналізу світової торгівлі зброєю Ігор Коротченко був категоричний: "Халатність у космічній галузі стала нормою, можна лише вітати ініціативу Генпрокуратури".

У свою чергу аналітик промислово-консалтингової групи Развитие Сергій Шанбидін переконаний, що "відновлення практики кримінального переслідування "спеців" призведе лише до того, що з Росії поїдуть останні затребувані фахівці".

"Сфера високих технологій - це не те місце, де чогось можна домогтися залякуванням і паличною дисципліною. Це добре розуміють на Заході", - підкреслив він у коментарі виданню.

Новая газета публікує на своїх сторінках матеріал директора Левада-центру Льва Гудкова, присвячений останнім соціологічним дослідженням, що свідчать про зниження інтересу росіян до майбутніх виборів.

Автор зазначає, що примітна ознака майбутніх виборів - помітне ослаблення, навіть відсутність до них інтересу виборців.

Протягом 2011 року інтерес до думських виборів виявляли лише 40% серед тих, хто має право голосу. А 54-56% заявляли, що подібні питання їх не хвилюють.

Свою байдужість до виборчої кампанії росіяни пояснюють передбачуваністю результатів виборів, неможливістю впливати на владу, а також своєю відчуженістю від політики.

Загальні оцінки стану справ у країні стають все більш суперечливими, пише Новая. Колишній оптимізм зник, позитивні та негативні очікування та оцінки стану справ у країні практично зрівнялися.

"52% потенційних виборців не чекають ні на які практичні зміни на краще після виборів", - зазначає Лев Гудков.

Зникнення реальної політики і відкритої конкуренції партій обертається загальною загальмованістю, нерозумінням того, куди рухається країна, - про це заявили 70% опитаних. Звідси ж індиферентне ставлення до політики.

Серед росіян домінує думка про те, що незалежно від того, кого висунуть на цих виборах у депутати, стан справ у країні не зміниться: депутати не виконують своїх обіцянок, і жодних зсобів примусити їх відповідати за свої слова у суспільства немає.

"Якщо у серпні 2007 року 70% опитаних вважали, що депутати не виконують своїх обіцянок, то цього року [цю думку поділяють] уже 75%. Вірили заявам депутатів у 2007 році - 21%, у вересні 2011 року - 16%", - сказано у статті в Новой газете.

Огляд підготувала Ольга Лєснікова, Служба моніторингу Бі-бі-сі