Преса Росії: У Кавказу пора брати

Огляд російської преси за 24 жовтня 2011 року.

В огляді російських газет:

Напередодні думської та президентської передвиборчих кампаній Кремль зайнявся удосконаленням правоохоронної системи, стверджує "Коммерсант".

У суботу на зустрічі з керівництвом МВС у Твері Дмитро Медведєв доручив подумати над тим, як узаконити статус добровільних помічників поліції і скасувати такий "рудимент", як інститут понятих.

Остання пропозиція викликала неоднозначну реакцію насамперед у самих органах внутрішніх справ: опитані газетою поліцейські вважають, що відсутність понятих призведе до різкого зростання зловживань в їхньому середовищі.

Президентська ініціатива насторожила і незалежних юристів. "Скасування інституту понятих майже напевно прибере останні перешкоди для поліцейського свавілля, - наводить "Коммерсант" слова адвоката Володимира Жеребенкова. - Зрозуміло, що міліцейському керівництву таке нововведення було б до душі: практично нічого не роблячи, можна поліпшити звітність в рази", - вважає він.

"Слова президента, як відомо, у нас відливаються в граніті. А значить, висловлювання Дмитра Медведєва про понятих швидше за все скоро оформиться у вигляді поправок до Кримінально-процесуального кодексу", - пише "Московский комсомолец".

Видання припускає, що понятих або ліквідують як клас, або різко уріжуть в правах і обов'язках. В принципі, президент, на думку газети, мислить у правильному напрямку: слідчі заходи повинні фіксуватися на відео.

"Тільки законодавці не повинні приймати слова Медведєва занадто буквально, - попереджає "Московский комсомолец". - Є стандартні ситуації, де без понятих ніяк - це ті слідчі дії, які будуть покладені в основу обвинувачення".

Доцент Московської державної юридичної академії Олександр Єрмоленко в коментарі "Независимой газете" стверджує, що "наявність даного інституту говорить про відкритість правоохоронної системи".

Він бачить в ініціативі президента спробу влади закритися від народу: "Поліція не хоче, щоб її контролювали". На думку низки експертів, опитаних " Новыми Известиями", питання про скасування понятих можна, в перспективі, вважати вирішеним.

"Якщо це не доробить Медведєв, то доробить Путін після виборів", - вважає керівник Центру правової та психологічної допомоги в екстремальних ситуаціях Михайло Виноградов.

У Німеччині розгорається новий шпигунський скандал. Поліція і спецназ затримали двох людей, підозрюваних в роботі на російську розвідку, пише "Коммерсант".

За даними німецьких ЗМІ, пара нелегалів працювала в країні 20 років, а засвітилася, виходячи на зв'язок з учасницею іншого шпигунського скандалу - Анною Чапмен. Прізвище заарештованих не розголошується - це заборонено німецьким законодавством.

Однак, як з'ясувало видання, йдеться про Андреаса і Хайдрун Аншлаг з Марбурга. З подробиць, які просочилися в німецькі ЗМІ, випливає, що за завданням Москви подружжя переїхало до Німеччини з Мексики ще в 1990 році.

"Країною свого народження Андреас вказував Аргентину, його дружина - Перу. Однак німецькі спецслужби з'ясували, що ця інформація не відповідає дійсності", - розповідає газета.

Близько 20 років подружжя контактувало з радянською, а потім з російською службою зовнішньої розвідки, регулярно передаючи шифровки до Москви за допомогою короткохвильового мовлення, додає "Коммерсант".

"Усе це дуже нагадує шпигунський детектив: арешт іноземних агентів під прикриттям, фальшиві паспорти, радіоприймачі і "шифровки", - зазначають "Новые Известия".

"Якщо з'ясується, що вся ця історія - не журналістська качка, а справжній шпигунський скандал, він буде першим в історії двосторонніх російсько-німецьких відносин з часів об'єднання Німеччини", - констатує видання.

"Абсолютно незрозуміло, якою шпигунською діяльністю могла займатися заарештована пара в провінційному місті", - заявляє "Российской газете" директор Центру імені Бертольда Бейца Німецького товариства зовнішньої політики Олександр Рар.

"Там, де вони жили, немає ні військових заводів, ні об'єктів НАТО, ні ракетних баз, ані впливових політичних установ", - пояснює Рар в коментарі виданню.

Цілком можливо, що німецьким спецслужбам не сподобався сам факт присутності навіть теоретичних шпигунів на території Німеччини. Ось і відбувся арешт, припускає експерт.

"Цей інцидент абсолютно ніяк не позначиться на відносинах між Берліном і Москвою. Німеччина дуже задоволена станом відносин з Росією, в першу чергу це стосується економіки. Їх ніхто псувати не буде", - упевнений Рар.

"Не схоже, що при досягнутому рівні взаємного партнерства якась сторона була б схильна до нанесення шкоди російсько-німецьким відносинам", - погоджується "Независимая газета".

Євросоюз завершив переговори з Росією про приєднання її до Світової організації торгівлі (СОТ).

"Здавши" європейським автоконцернам протекціоністський режим промскладання автомобілів в ЄС на почесних умовах, делегація РФ вирішила останнє торгове питання на переговорах щодо СОТ, стверджує "Коммерсант".

Останнє політичне питання має вирішитися в листопаді 2011 року на переговорах з Грузією, прогнозує видання.

"Спірним питанням є режим контролю над переміщеннями товарів на кордоні РФ з Південною Осетією і Абхазією. РФ вважає ці анклави незалежними державами, Грузія - власною територією", - пояснює газета.

Парадоксально, але саме в політичній сфері "перемога" Росії чи Грузії, на відміну від сфери зовнішньої торгівлі, яких-небудь реальних звершень означати не буде, впевнений "Коммерсант".

"Присутність або відсутність на кордонах спостерігачів ЄС, які не визнають Південну Осетію і Абхазію, ніяк не змінить позиції ЄС і США щодо "грузинського питання". При цьому "торговельна" ціна питання для Росії вища, ніж для Грузії", - додає газета.

Конфлікт 2008 року вже змусив Грузію переорієнтувати торговельні потоки з РФ. "Чергова ж ефемерна "перемога" над Грузією і, як наслідок, неприєднання до СОТ, означатиме для Росії відмову від преференційного режиму торгівлі з 153 країнами світу", - констатує видання.

Тим часом, за даними "Независимой газеты", багаторічна епопея приєднання Росії до СОТ може завершитися всупереч протестам Грузії. Принаймні, так вважають у Москві.

На думку глави МЗС РФ Сергія Лаврова, країни-члени СОТ можуть обійтися і без грузинського схвалення. У Москві впевнені, що Тбілісі виставляє не торгові, а політичні претензії, які не відносяться до СОТ.

"Що стосується вступу Росії у СОТ в обхід Грузії, то прецеденти були", - нагадує виданню професор факультету світової економіки та світової політики Вищої школи економіки Олексій Портанський.

"Але все-таки великій країні якось не личить вступати в цю організацію, минаючи принцип консенсусу", - говорить експерт газеті.

Через один-два тижні очікується засідання формальної робочої групи, до якої входять представники 60 країн і останнє засідання якої було ще в 2006 році, нагадує Портанський.

"І вже тут, якщо всі члени висловляться за прийняття Росії в СОТ, позицію Грузії можна буде обійти", - підсумовує він.

За даними "Коммерсанта", до Москви цього тижня приїжджає старший радник держсекретаря Гілларі Клінтон, публічне обличчя нової "цифрової дипломатії" США Алек Росс.

За оцінкою газети, це досить несподіваний візит: у РФ до зусиль США в інтернеті ставляться насторожено, вбачаючи в них "нову методику неоколоніалізму" і "інструмент дестабілізації неугодних режимів".

Публічна складова "цифрової дипломатії" - поширення зовнішньополітичного офіціозу через блоги американських послів, сторінки Держдепу в Facebook і Twitter - російських дипломатів і силовиків мало хвилює.

Однак у "цифровій дипломатії" є частина, що мало афішується, стверджує "Коммерсант". Йдеться про фінансування проектів зі створення та поширення нових технологій, що дозволяють обходити цензуру в мережі.

"Сюди ж відносяться такі проекти Держдепу з підтримки опозиції в авторитарних країнах, як" технологічні табори", де дисидентів навчають передовим інтернет-технологіям", - додає видання.

Джерело газети в МЗС РФ визнало, що Москва хотіла б мати в своєму розпорядженні такі ж сучасні дипломатичні інструменти, але не може змагатися з Вашингтоном. "Алеку Россу доведеться докласти чимало зусиль, щоб зняти побоювання Москви", - прогнозує "Коммерсант".

Між тим, на думку директора Фонду вивчення США імені Франкліна Рузвельта МДУ Юрія Рогулєва, візит Алека Росса в Росію має пряме відношення до суті терміну і політики "перезавантаження".

"Адже діяльність його відомства з використання "цифрової дипломатії" викликає негативну реакцію представників дипломатичних відомств низки країн, включаючи Росію", - стверджує експерт в рубриці "Коммерсанта" "Ціна питання".

Конфронтація з будь-яких питань - це спадщина епохи, що відійшла. Росія має повне право не погоджуватися з політикою США, наприклад, у підходах до використання цифрової дипломатії, вважає Рогулєв.

"Але добре, що відповідальний за такий підхід дипломат США може приїхати в Росію і відкрито обговорювати суть проблеми, щоб спільно досягти взаєморозуміння. Саме в цьому і полягає суть нового етапу в російсько-американських відносинах", - підсумовує експерт.

У суботу націоналісти провели в Москві черговий мітинг під гаслом "Досить годувати Кавказ!"

"Коммерсант" нагадує, що акції передувала широка громадська дискусія - президент Дмитро Медведєв назвав її організаторів провокаторами, а опозиціонер Олексій Навальний пообіцяв виступити на заході.

На думку газети, головним відкриттям мітингу виявився колишній лідер забороненого ДПНІ Олександр Бєлов, який давно не виступав на публіці. Його поява викликала гучний свист і сміх учасників мітингу.

Видання нагадує, що деякий час тому Бєлов здійснив поїздку до Чечні і мав необережність похвалити стиль керівництва місцевої влади. Після цього багато націоналістів вважали його зрадником.

"Ви вимагаєте припинити годувати Кавказ? - запитав він. - Неправильне гасло. Пора брати! Там багато цінного!" Після цих слів ультраправі готові були пробачити йому будь-що. За підсумками мітингу стало очевидно, що саме Бєлов стає новим лідером націоналістів, констатує "Коммерсант".

Крім того, за даними "Независимой газеты", участь у заході взяли борець з корупцією Олексій Навальний і лідер руху "Демвибор" Володимир Мілов.

Заступник гендиректора Центру політичної інформації Олексій Макаркін припустив у коментарі виданню, що Навальний намагається отримати політичні дивіденди, оскільки йому невигідно виступати в єдиному амплуа борця з корупцією.

"Після Манежки влада боїться націоналістів, - говорить газеті Макаркін. - На виборах же ця тема табуйована. Націоналізм використовує тільки ЛДПР. Але це популістська партія, яку націоналісти своєю не вважають".

Однак справедливою вимогу перестати годувати Кавказ експерт не вважає. Він вказує "Независимой" на політичний підтекст виділення коштів: "Кадиров на персональному рівні може гарантувати там стабільність, тому претензій до нього не висувають".

Експерт упевнений, що виходом з положення стала б прозорість витрачання грошей, але поки "фінансування, наприклад, Чечні абсолютно непрозоре".

Огляд підготувала Ольга Лєснікова, служба моніторингу Бі-бі-сі.