Огляд російської преси за 27 жовтня 2011 року.
В огляді російських газет:
Газета "Известия" публікує інтерв'ю з колишнім мером Москви Юрієм
Лужковим, в якому він розповів про майбутнє повернення в Росію і готовність
подати до суду на главу кремлівської адміністрації Сергія Наришкіна.
У середу Наришкін заявив, що Лужкова відправили у відставку з посади мера
Москви за неефективне управління містом і "позамежний рівень
корупції" у його оточенні.
"Що стосується позамежного рівня корупції, "допущеного Лужковим та
його оточенням", то, відповідаючи на цю претензію, яка народилася більш
ніж через рік після моєї відставки, я подаю до суду з позовом про наклеп",
- сказав Лужков.
"Коли ми говоримо про корупцію, то в нашій країні викоріненням цього зла
повинні займатися правоохоронні органи. І якщо Наришкін заявляє про розгул
корупції у столиці, де розміщені всі урядові установи, то перше питання треба
адресувати йому самому і іншим вищим держчиновникам по тому, як йдуть справи з
боротьбою з корупцією", - продовжує екс-градоначальник.
Лужков вкотре пов'язав виклик на допит у справі Банку Москви з недавнім
інтерв'ю радіостанції "Свобода", в якому він розкритикував російську
владу і партію "Единая Россия".
"Це наша президентська влада, після мого виступу на радіо "Свобода",
коли я оцінив для країни перспективи прем'єрства нашого нинішнього президента
як погані, неприйнятні для держави, - вона вирішила показати, хто в домі
господар. Усе зрозуміло", - підсумовує Юрій Лужков.
Щоб вийти з глухого кута щодо ПРО, США запрошують на її випробування росіян зі
своїми приладами. "Коммерсанту" стало відомо, що Вашингтон скерував
до Москви нові пропозиції, покликані розблоковувати діалог.
"Російським експертам, - розповідає газета, - пропонують відвідати
штаб-квартиру Агентства з протиракетної оборони, а також вперше взяти участь у
випробуваннях американської системи ПРО навесні 2012 року. Тим самим Вашингтон
хоче довести Москві, що сегмент ПРО, який розгортається в Європі, не може
загрожувати силам ядерного стримування РФ", - пише видання.
Про запрошення розповіло дипломатичне джерело в одній з країн-членів НАТО.
"США запросили на базу Агентства з ПРО в Колорадо-Спрінгс російських
технічних фахівців, причому зі своїм обладнанням, щоб вони змогли самі
переконатися в тому, що система ПРО Росії не загрожує", - говорить
співрозмовник видання.
Заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков, який керує переговорами щодо ПРО,
підтвердив наявність американських пропозицій, проте відмовився коментувати їх
зміст, пославшись на конфіденційний характер нової ініціативи Вашингтона. Від
офіційних коментарів відмовилися і в держдепі США.
Експерти вважають, що пропозиція американців має сенс. "Проблема ПРО
політизована як з боку РФ, так і з боку США. Дуже важливо, які вихідні дані
використовуються для розрахунків. І тут дійсно є різні точки зору. Якщо ці
питання зняти, то можна прийти до спільного знаменника", - заявив виданню
директор Центру суспільно-політичних досліджень Володимир Євсєєв.
Однак Росія, судячи з усього, зараз не готова прийняти американську пропозицію.
У російських відомствах, що беруть участь в переговорах зі США щодо ПРО,
відмову пояснюють по-різному. "Ми не дуже віримо в результати цих
випробувань, - говорить джерело, близьке до Міноборони РФ. - Параметри-то наші
фахівці виміряють, припустимо, точно, але хто гарантує, що ці показники не
зміняться в майбутньому, у міру доопрацювання американцями випробовуваних
зразків" .
Інший чиновник у розмові з журналістом зазначив, що Москва заздалегідь не схильна
довіряти й самим результатам, які можуть бути продемонстровані в ході можливого
візиту в Колорадо-Спрінгс. "У липні туди їздив Дмитро Рогозін (постпред РФ
при НАТО, спецпредставник президента щодо ПРО) і залишився не особливо
задоволений", - говорить співрозмовник газети.
Сам Рогозін заявив "Коммерсанту", що його липневий візит "був
схожий на похід в планетарій". "Як тільки я заходив в операційний
зал, то на моніторах відразу спалахувала напис "Ласкаво просимо, посол
Рогозін!".
Незрозуміло, навіщо нашим військовим дивитися на це шоу", - говорить
постпред.
Ще більше питань у Москви викликає запрошення на випробування системи ПРО в
Тихому океані. "Ми згодні поїхати туди тільки в разі, якщо нам дадуть
реальну можливість встановити своє телеметричне обладнання на випробовувану
ракету і знімати показники на землі. Але, наскільки нам відомо, Конгрес
нещодавно заборонив допуск в США російських фахівців з таким обладнанням",
- розповів газеті російський дипломат.
На питання російського дипкорпусу про те, як американці мають намір обходити це
юридичне обмеження, ті просять нас розслабитися і на все погоджуватися. "У
підсумку нам запропонують приїхати зі своїми біноклями і довіритися даним
американських датчиків", - резюмує співрозмовник газети.
Нарешті, російські дипломати називають політичні причини відмови.
"США вважають, що вже саме по собі практичне співробітництво в сфері ПРО в
різних формах є гарантією того, що їхня система не спрямована проти Росії. Нам
здається це наївним", - заявив Сергій Рябков.
У постійній рубриці "Коммерсанта" "Ціна питання" президент
ПИР-центру Володимир Орлов пише, що чергова спроба американських військових
розв'язати ПРО-вузол приречена на невдачу. "Російські військові в Колорадо
не поїдуть. Або, можливо, потім як-небудь, в розпал гірськолижного
сезону", - іронізує автор.
На думку автора, в Москві, визначившись із тактикою і розподіливши ролі "добрих"
і "злих" парламентерів, ніяк не можуть визначитися зі стратегією.
Одні кажуть, що співпраця зі США щодо ПРО, повномасштабний обмін технологіями
необхідні Росії, тому що тільки спільним шляхом можна відповісти на глобальні
загрози нового століття.
Інші вважають, що ніяких нових "загроз століття", які спонукали б
городити глобальну ПРО, немає і в думках, що це штучна, надумана загроза і
Росії нічого боятися і ні в чому співпрацювати зі США.
Нарешті, треті констатують, що загроза є, але з американцями все одно
домовитися не вдасться, тому необхідно серйозно вкладатися у власну
повітряно-космічну оборону і не метушитися щодо "співпраці".
"Независимая газета" піднімає проблему утилізації боєприпасів. За
спостереженням видання, масштабна утилізація боєприпасів на 60 полігонах
викликає настільки ж масштабне невдоволення.
Діяльністю військового відомства обурене не тільки населення, що потерпає від
рукотворних землетрусів. Незадоволені представники заводів боєприпасної галузі
та керівники регіонів. "Відразу кілька губернаторів зажадали від
військового керівництва країни припинити утилізацію боєприпасів (БП), при якій
існує загроза населенню, порушується екологічний баланс і можливі техногенні
катастрофи", - констатує "НГ".
Губернатор Кузбасу Аман Тулєєв в листі на ім'я міністра оборони Анатолія
Сердюкова попередив про можливість обвалу вугільних шахт в регіоні в результаті
підривів БП на Юргінському полігоні.
Днями на полігоні пролунав вибух такої потужності, що в будинках навколишніх
сіл вилетіли шибки, а в деяких вугільних шахтах сейсмографи зафіксували
коливання ґрунту. "Міноборони не розуміє, що дії військових стають
некерованими. Це свавілля, яке узаконили. Усі роботи з утилізації віддали на
відкуп виконавців, і створюється враження, що роботи ведуться за принципом
"хто більше підірве". При виникненні проблем на вугільних
підприємствах області, пов'язаних з обваленнями, відповідальність має нести
Міноборони", - вважає Тулєєв.
Раніше аналогічний лист губернатор надіслав президенту Дмитру Медведєву. Реакції
з Кремля поки не було. Більше того, вибухи на полігоні Юргінський стали
потужнішими.
Про схожі проблеми заявляють місцеві керівники в Забайкаллі. Мерія
Петровськ-Забайкальського, поблизу якого також відбувається утилізація
боєприпасів, скерувала губернатору Забайкальського краю Равілю Геніатуліну
звернення з проханням погодити з командуванням Східного військового округу
зменшення добової норми підриву утилізованих боєприпасів на полігоні.
Збільшенням потужності вибухів на Шиловському полігоні під Новосибірськом
стурбований і губернатор Новосибірської області Василь Юрченко: "У минулі
вихідні відгомони вибухів відчували жителі Новосибірська. Новосибірська область
- це не бойова зона з утилізації". Юрченко підписав телеграму на ім'я головкому
Сухопутних військ з вимогою вжити термінових заходів для завершення робіт з
утилізації боєприпасів на полігоні Шиловський в найкоротші терміни.
На початку грудня повинна закінчитися утилізація снарядів під Санкт-Петербургом
в Західному військовому окрузі. Жителі Північної столиці, які чують вибухи, теж
незадоволені. Втім, губернатор Санкт-Петербурга Георгій Полтавченко стверджує,
що утилізація боєприпасів проводиться відповідно до вимог екологів і під
контролем прокуратури, тому хвилюватися не слід.
При цьому утилізація нерідко супроводжується НП. 17 жовтня в Улан-Udenskij
гарнізоні під час підриву боєприпасів загинули два офіцери. Наприкінці серпня
на військовому полігоні "Ашулук" в Астраханській області під час вибуху
боєприпасів загинули шестеро військовослужбовців. Всього ж за минулі 10 років
на військових арсеналах сталися 12 серйозних НП.
За словами голови Всеросійської профспілки працівників оборонної промисловості
Андрія Чекменьова, в держоборонзамовлення на цей рік і подальшу трилітку на ці
цілі гроші не закладені. При цьому шляхом масових підривів йде "масова
варварська утилізація БП, яка перманентно супроводжується загибеллю
військовослужбовців, НП, екологічними катастрофами". Чекменьов вважає, що
уряду і президенту варто звернути на цю проблему більш пильну увагу. І почати
цивілізовану утилізацію снарядів.
"Ведомости" пишуть про те, що абонент може виявитися в боргу перед
оператором, навіть обравши авансову систему оплати, - таке рішення прийняв
Дзержинський районний суд Санкт-Петербурга.
Суд відмовив петербуржцю Денису Терентьєву в позові до МТС - абонент не хоче
платити за інтернет-роумінг, який він не замовляв і який було надано в кредит,
хоча в абонентському договорі вказана авансова форма оплати (копія рішення є у
"Ведомостей").
Терентьєв поїхав до Франції, де виявив підключений роумінг. Він зробив 5-7
дзвінків на 2000 руб., після чого зв'язок зник, а через два дні, повернувшись
до Петербурга, він виявив на рахунку борг в 19 587 руб.
З деталізації він з'ясував, що борг виник через 26 Мб інтернет-трафіку в
роумінгу, хоча його смартфон ніякого інтернет-трафіку не зареєстрував.
"За законом мовчання абонента не є згодою - він повинен вчинити дії, які
вказують, що він оферту оператора прийняв, наприклад, зателефонувати з
роумінгу", - пояснює юрист "Крикунов та партнери" Євген
Колесник. Суд вирішив, що свою згоду Терентьєв висловив, підключивши опцію
"Світ без кордонів", що дозволяє телефонувати в роумінгу дешевше.
Переклад абонента в роумінгу з авансової форми оплати на кредитну суд теж
визнав законним: суддя посилається на правила надання послуг зв'язку МТС, згоду
з якими абонент підписав, заповнюючи реєстраційну форму. За правилами
тарифікація в роумінгу може відбуватися із затримкою, пояснює представник МТС
Валерія Кузьменко.
Цікаво, що саме в тих числах, коли Терентьєв був у Франції, Федеральна
антимонопольна служба (ФАС) забракувала правила, на які посилається
петербурзький суд. ФАС визнала, що оператор "не надає абоненту зрозумілої
інформації про те, що послуги зв'язку в роумінгу можуть надаватися при
відсутності коштів на особовому рахунку", і оштрафувала "велику
трійку" за завищення тарифів на роумінг: МТС - на 21,9 млн руб .,
"Вимпелком" - на 12 млн руб., "Мегафон" - на 4,2 млн руб.
Видання нагадує, що рішення Дзержинського суду Петербурга йде врозріз з
рішенням Ленінського районного суду Володимира, який розібрав аналогічну
справу. Суд відмовився стягнути 1,055 млн руб. з абонента "Мегафона"
Галини Пустинської.
Огляд підготувала Ольга Караулова, служба Моніторингу Бі-бі-сі.