Російський мільярдер Роман Абрамович заявив на слуханнях у Лондоні, що в 1990-і роки Борис Березовський був лідером великого російського бізнесу і отримував за це багатомільйонні виплати.
Абрамович
виступає відповідачем за позовом,
поданим Березовським, який стверджує,
що власник футбольного клубу "Челсі"
змусив продати належні йому пакети
акцій компаній "Сибнефть", "Российский
алюминий" і телекомпанії ОРТ нижче
ринкової вартості.
Роман Абрамович
вважає, що Борис Березовський насправді
не був акціонером цих компаній, а лише
надавав політичну протекцію, яку він у
суді постійно називає "дахом".
"Він
[Березовський] призначив себе політичним
лідером великого бізнесу. Ми всі йому
в цьому допомагали, всі на це працювали",
— сказав він.
За словами Абрамовича,
за ці послуги російські бізнесмени
платили йому значні суми.
"Я платив
десятки мільйонів доларів", — заявив
Абрамович і додав, що "платили багато
людей, але в основному я".
Адвокат
Бориса Березовського Лоуренс Рабіновіц
під час судових слухань намагається
довести, що його клієнт насправді був
одним із власників компанії "Сибнефть".
Але Роман Абрамович, відповідаючи на
питання адвоката, пояснив, що він навмисно
формував у громадськості думку, ніби
Березовський був власником різних
активів, оскільки саме в цьому, за його
словами, полягало поняття "даху".
"На
ринку завжди вважалося, що" Сибнефть
"належала Березовському, ми цього
ніколи не заперечували. Саме в цьому
полягало поняття "дах", — заявив
власник клубу "Челсі".
"Він
був хвилерізом, — сказав Абрамович про
Березовського. — Він усі проблеми
знімав. Саме за це ми йому і платили".
Під
час процесу Борис Березовський іноді
прикривав очі, й здавалося, що він
засинає. Однак, почувши, що Абрамович
назвав його "хвилерізом", Березовський
посміхнувся.
Березовський звинувачує
Абрамовича в порушенні довіри і
контрактів, зокрема, в тому, що 2000 року
Абрамович змусив його продати частку
в нафтовій компанії "Сибнефть" за
"малу частину її істинної
вартості".
Абрамович, котрий
відкидає ці претензії, сказав під час
судового процесу, що в нього не було
жодних юридично зобов'язувальних угод
із Березовським про розподіл часток у
"Сибнефти".
Він визнав, що не
міг стати власником "Сибнефти" в
1995 році без допомоги Березовського, але
категорично заперечував його участь у
будь-яких інших його бізнес-проектах.