Преса Росії: Слабка економіка, слабкі лідери

Огляд матеріалів російської преси за 7 листопада 2011 року

В огляді російських газет:

У французьких Каннах на саміті "великої двадцятки" протягом двох днів тривали пошуки рецептів боротьби з кризою в Європі. За оцінкою "Новых Известий", значних конкретних результатів досягти не вдалося.

Загальними зусиллями лідери G20 хіба що змусили Грецію відмовитися від проведення референдуму, який розколов би єврозону, зазначає видання.

"Про скрутний характер дискусій на французькому Лазурному Березі говорять і натягнуті посмішки їх учасників, і не дуже чіткий підсумковий документ, і падіння курсу акцій на фондових ринках, що сталося слідом за зустріччю", - перераховує "Независимая газета".

"Слабка економіка, слабкі лідери", - таку оцінку New York Times наводить на своїх сторінках видання. Правда, в ході наростаючої політичної кризи ціла низка лідерів зміниться.

"До весни майбутнього року галерея портретів учасників самітів" двадцятки "помітно оновиться, а до зими - значно", - констатує газета.

Між тим, через кризу і грецькі проблеми ініціативи російського президента Дмитра Медведєва та інших лідерів, чиї повноваження завершуються в 2012 році, підтримки на саміті G20 не знайшли, зазначають "Ведомости".

За даними видання, головна ініціатива Медведєва - нова концепція щодо захисту авторських прав в інтернеті - отримала освітлення лише на бізнес-саміті B20, супутньому G20, і в підсумкові документи не потрапила.

"Обговорення проблем віртуального простору на тлі розгортання світової кризи виглядало б дивним, - пояснювала напередодні газеті людина, близька до адміністрації президента, - тому питання не увійшло до порядку саміту".

Тим часом, за даними "Ведомостей", схвалено пропозицію Москви провести саміт G20 2013 році в Росії. "Приймати високих гостей буде, швидше за все, Володимир Путін", - припускає видання.

"Форма передачі влади, обрана в Росії, не могла не відбитися на ставленні до Медведєва, але йому пощастило: через те, що вся повістка зім'ялася через неконвенційну поведінку Греції, в незручному становищі опинилися всі лідери, а не тільки "кульгаві качки", - вважає політолог Федір Лук'янов.

У 2008 році G20 зіграла позитивну роль - вона заспокоїла психоз. Можливо, сподівалися на такий же імпульс і зараз, але не вийшло, констатує видання.

Москва і Тбілісі досягли компромісу на переговорах щодо СОТ: приватна компанія буде передавати Грузії інформацію про товари, що потрапляють з Росії до Абхазії і Південної Осетії, пишуть "Ведомости".

"Це наша дипломатична перемога", - сказав президент Грузії Михайло Саакашвілі про угоду з Росією. Своїми принципами не поступилася і Росія, парирує чиновник апарату російського уряду.

"Приєднатися до СОТ Росія може вже в грудні, але повноправним членом організації стане не раніше, як у середині наступного року", - стверджує видання. Однак, за даними "Московского комсомольца", святкувати беззастережну перемогу ще рано.

"Палиці в колеса Росії наостанок намірилися вкласти українці, яким не дають спокою ціні на газ, а також американські конгресмени. Їм не дає спокою доля "Айпадів" та інших девайсів на російському ринку", - зазначає видання.

Між тим, керівник Інституту публічної політики Віктор Чумак в коментарі "Независимой газете" висловив сумнів, що Київ дійсно має намір піти шляхом, який неминуче викличе роздратування і європейських партнерів, і членів СОТ.

"До того ж Україні самій вигідно, щоб Росія стала членом СОТ, адже тоді ми опинимося в єдиній системі правил торгових операцій, зможемо цивілізовано вирішувати всі торговельні суперечки", - зазначив політолог в коментарі виданню.

Він вважає, що дійсною причиною такого гучної заяви стали складності у газових переговорах, які, ймовірно, знову заходять в глухий кут.

Що стосується вимоги американських конгресменів зобов'язати Росію приєднатися до Угоди з інформаційної технології, експерти "Новых Известий" сумніваються в тому, що Білий дім піде у них на поводу, однак повністю відкидати такий поворот подій не варто.

Як заявив виданню експерт Центру розвитку Сергій Пухов, якщо американська влада піде на поводу у конгресменів, то вона сама себе дискредитує. "Фактично це означатиме, що там влада не має вирішального голосу", - пояснив експерт.

"У цій ситуації Росія нікуди не проходить, і питання про СОТ доведеться погоджувати з новим американським президентом", - прогнозує Пухов.

У свою чергу генеральний директор Центру політичної інформації Олексій Мухін вважає, що американці грають в свою стару гру: роблять вигляд, що погодилися, а потім відіграють назад: "Тому не буде нічого дивного в тому, що до кінця року ми в СОТ не вступимо".

У розпорядженні "Коммерсанта" виявився підписаний прем'єром Володимиром Путіним звіт уряду Росії про виконання програми використання зовнішньополітичних чинників з метою довгострокового розвитку РФ.

Видання нагадує, що програма була підготовлена ​​за дорученням президента Дмитра Медведєва. Документ забезпечений грифом "для службового користування".

З нього випливає, що всі ключові завдання російської зовнішньої політики - чи то лобіювання проектів "Газпрому" в Європі, взаєморозуміння з НАТО щодо ПРО або схиляння ЄС до лібералізації візового режиму - виконуються дуже успішно.

Єдиний негатив, який згаданий в документі, сформульовано таким чином: "Глобальний розвиток набуває все більш складного і багатовимірного характеру, стаючи менш прогнозованим".

"Позитивні тенденції в міжнародних відносинах залишаються поки крихкими і не набули незворотного характеру", - зазначено в документі. Втім, опитані газетою експерти оптимізму чиновників не поділяють.

Головний редактор журналу "Росія в глобальній політиці" Федір Лук'янов пояснює "Коммерсанту" дисонанс між змістом звіту та реальністю: "В таких документах красиво говорять. Будь-який звіт - завжди самовиправдання того, хто звітує".

На дев'яти сторінках доповіді, що вміщує і замороження російських проектів у Лівії, і перепалку з Єврокомісією щодо долі "Південного потоку", - лише переможні реляції, здивований оглядач газети Олександр Габуєв.

"У результаті документ, який повинен доводити до Кремля справжній стан справ, перевершує за оптимізмом публічні заяви російського МЗС. У чому ж справа?" - запитує оглядач в рубриці "Ціна питання".

Пояснює: "Жодному чиновнику не хочеться запалити тривожну червону лампочку, яка бридко пищить і сигналізує збій в системі. Ніхто не хоче потурбувати президента, який сидить у затишному кріслі на вершині вертикалі".

Навряд чи варто шукати конкретних чиновників, які винні в спотворенні дійсності, сумнівається Габуєв в "Коммерсанте". Така природа вертикальної реальності, в якій механізмів зворотного зв'язку не передбачено.

"Її немає не лише між владою і суспільством, але, як показує звіт про зовнішню політику, всередині самої влади", - доходить висновку оглядач.

Група депутатів Держдуми від "ЕдинойРоссии" внесла законопроект, який зобов'язує здавати іспит з російської мови трудових мігрантів, зайнятих у сфері ЖКГ, торгівлі, а також у сфері обслуговування, пише "Коммерсант".

Автори вважають, що гастарбайтери, які не володіють російською, "провокують напруженість в суспільстві і створюють потенційну загрозу міжнаціональній згоді".

За спостереженням газети, ініціатива єдиноросів з'явилася всього через два тижні після того, як президент Росії Дмитро Медведєв запропонував ввести добровільний мораторій на використання "національної тематики" в ході передвиборної кампанії.

"У разі прийняття законопроекту стане більше нелегально працюючих мігрантів", - прогнозує в коментарі "Ведомостям" директор Центру міграційних досліджень Жанна Зайончковська.

"Сертифікати про проходження державного тестування почнуть продавати в метро після прийняття закону, як медичні довідки", - каже "Известиям" завсектором Кавказу Центру цивілізаційних і регіональних досліджень РАН Енвер Кісрієв.

"Знання мови необхідно кожному емігранту, котрий в'їжджає в іншу країну. Але важлива і загальна політика щодо мігрантів", - попереджає заступник директора Російського інституту газету культурології Ніна Кочеляєва.

"Навчання мігрантів повинно мати цілеспрямований характер не лише стосовно мови, а й у ставленні загальноприйнятих культурних норм", - уклала вона.

"Московский комсомолец", називаючи ідею правильною, ставить низку питань: "Чому взуттьовику або сантехніку російську мову знати треба, а водієві маршрутки - не обов'язково? І що робити з тими, хто працює нелегально?"

"І як все-таки бути з мігрантами-росіянами, які приїхали в Центральну Росію з національних республік? Адже російською вони говорять іноді ще гірше, ніж іноземці", - стверджує видання.

Неважко уявити, що навколо обов'язкових папірців виникне відповідний бізнес - як, наприклад, із санітарними книжками, доходить висновку "Независимая газета".

Сьомий за рахунком "Російський марш", який традиційно відбувся 4 листопада, не виправдав надій організаторів, пише "Коммерсант".

Вони не добилися серйозного збільшення кількості прихильників - замість запланованих 15 тис. осіб у заході брали участь 7 тис., як і минулого року, стверджує газета.

Учасники маршу вишикувалися в колони, у кожній з яких були свої плакати: "Досить годувати Кавказ", "Досить грабувати російські регіони", "Геть партію шахраїв і злодіїв", перераховують "Ведомости".

Перед кожною колоною рухалася людина з мегафоном, що оголошувала гасла: "Росія для росіян, Москва для москвичів", "Слава Росії".

"Російський марш" зібрав більше народу, ніж у минулі роки, - каже виданню директор центру "Сова" Олександр Верховський, - гасла стали різноманітнішими, з'явилося більше антиурядових".

За словами експерта, організатори маршу прагнуть показати, що націоналізм - це не хуліганство, а серйозна політична сила, що намагається надати заходу солідність, але очевидно, що учасники маршу орієнтовані на насильство і не приховують цього.

За оцінкою "Московского комсомольца", "Російський марш" виявився провальним заходом. "Був повний бардак. Натовп, втричі менший від обіцяного, виявився вкрай погано керованим", пише газета.

"Організатори носилися вздовж колони і свідчили: "Треба кричалки кричати! Наприклад, "Слава Росії". Не треба екстремізму". У відповідь лунало: "Зіга-зага". І руки, що складаються у нацистському вітанні", - розповідає про подію газета.

"Хто тепер повірить, що з націоналістами можна домовлятися? Хто повірить, що в Росії є осудний, організований націоналістичний рух?" - запитує видання.

Огляд підготувала Ольга Лєснікова, служба Моніторингу Бі-бі-сі.