Огляд матеріалів російської преси за 10 листопада 2011 року.
В
огляді російських газет:
Російські газети коментують чергову невдачу у дослідженнях космосу. У ніч з 8
на 9 листопада з космодрому Байконур стартувала ракета-носій
"Зеніт-2SБ" з міжпланетною станцією "Фобос-Ґрунт".
Станція повинна була почати свій майже річний політ до супутника Марса Фобоса,
зробити на нього посадку і привезти назад на Землю зразки ґрунту. Відділення
станції від носія відбулося в штатному режимі, але через кілька годин у неї не
спрацювала рухова установка, також апарат не зміг правильно зорієнтуватися ні
на Сонце, ні на зірки. У результаті він так і залишився на опорній
навколоземній орбіті.
"Коммерсант" пише, що разом з ракетою-носієм буде втрачено і гроші -
проект коштував бюджету 5 млрд рублів (167 млн доларів).
Цю вартість раніше оголошував генеральний конструктор і гендиректор НВО ім.
Лавочкіна Віктор Хартов. "Якщо порахувати, то вийде, що кожен житель РФ
протягом десяти років повинен платити три рублі в рік податків, це і виходить
окупність місії. Це не так і дорого", - говорив він восени цього року.
Тепер під питанням сама місія, пише видання. Якщо фахівцям вдасться включити
силову установку і апарат вийде на траєкторію польоту до Марса, то може
виникнути ще одна проблема. "З урахуванням взаємного руху планет Сонячної
системи по орбітах відносно один до одного відстань між Марсом і апаратом може
змінюватися так, що "Фобосу" просто не вистачить сил долетіти до цілі
і звідти повернутися", - визнав один зі співрозмовників видання в
ракетно-космічній галузі, додавши, що "надія на благополучний результат
все ж таки є".
"Независимая" газета вважає, що невдача марсіанської місії може
означати, що Росія втратить космос як об'єкт досліджень. Посилаючись на
анонімне джерело агентства, Интерфакс видання пише, що шанси на порятунок місії
"Фобос-Ґрунт" малі.
На думку газети, питання стоїть не лише про фінансові втрати: "Йдеться ні
багато, ні мало про те, що в разі остаточної невдачі з проектом" Фобос-Ґрунт
"буде поставлено під сумнів статус Росії як країни, здатної вести серйозні
космічні дослідження. Коротко кажучи, ми втратимо космос. Принаймні, в галузі
фундаментальних досліджень".
Директор Інституту геохімії та аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського РАН
Ерік Галімов, коментуючи ситуацію, каже, що треба все-таки почекати, тому що
якась можливість виправити ситуацію зберігається.
Також академік каже, що якщо з дослідженням Марса Росію все-таки спіткає
невдача, то потрібно розпочинати дослідження Місяця.
"Зараз треба переорієнтувати місячну програму на привезення ґрунту, -
вважає він. - У тому числі і з тієї області Місяця, де передбачається наявність
води. Але це означає серйозні зусилля, що виходять за рамки сьогоднішніх планів
щодо Місяця".
Також "НГ" пише, що в дослідженнях Марса Росія просто не може
надолужити відставання від США. "Пілотований політ на Марс - це авантюра,
- вважає академік Галімов. - Цим шляхом взагалі не можна йти в найближчі
десятиліття. На дослідження самого Марса нам, мабуть, найближчим часом не слід
витрачати кошти. Звичайно, Місяць набагато для нас перспективніший".
"Независимая газета" в матеріалі із заголовком "Голоси
дешевшають до виборів" розповідає про порушення, якими супроводжується
виборча кампанія.
У середу, за даними газети, чиновникам сочинської адміністрації роздали анкети,
куди слід вписати дані людей, які мають намір проголосувати за "Единую
Россию".
"А в Мурманську користувачі Інтернету зняли на відео пункт скуповування
голосів за партію влади, організований в будівлі РАГСу. У Петербурзі за півтори
тисячі рублів набирають в соціальних мережах добровольців, охочих проголосувати
за ЕР. У боротьбу на передвиборному фронті включилися і федеральні канали - за
сюжетами, що компрометують опонентів "Единой России", - пише газета.
Джерело, близьке до адміністрації Сочі, розповіло журналістам, що учасникам
наради в середу роздали буклети під назвою "Партійне доручення". У
книжечку необхідно вписати імена і телефони самих чиновників, а також їх
родичів, які підуть на вибори.
Ці люди повинні будуть проголосувати до 12:00. "У день виборів їм буде
запропоновано прийти на спеціальну виборчу дільницю, швидше за все в будівлі
Сочинської адміністрації, і "правильно" проголосувати", -
говорить джерело.
В адміністрації міста не здивувалися питанню кореспондента про буклети і
запропонували передзвонити в організаційний відділ. Там спочатку пообіцяли
допомогти отримати відповідні буклети, але потім стали заперечувати їх
існування.
Але лідером за кількістю скарг на підкуп виборців виявився Петербург. Жителі
міста написали кореспонденту "НГ", що місцевих пенсіонерів
обдзвонюють з ЕР, пропонуючи прийти в офіс партії за подарунковим комплектом
постільної білизни.
"Комплект двоспальний "Тандем", - жартома прокоментував ситуацію
користувач Twitter Олексій Сурковський, який повідомив про підкуп.
"Більше молодих і активних виборців заманюють на вибори через соціальні
мережі. Деяким пітерцям надіслали повідомлення з пропозицією заробити півтори
тисячі рублів, голосуючи за ЕР. Автор повідомлення вказує критерії: непітерськаа
прописка, паспорт і вік від 18 років. Зайняти таке голосування має три-чотири
години. Нескладно здогадатися, що після цього учаснику запропонують взяти
відкріпне посвідчення і будуть возити десятком виборчих дільниць міста. Раніше
ціна волевиявлення оцінювалася в два рази вище. Схоже, чим ближче вибори, тим
дешевші голоси", - коментує газета.
У Мурманську організований вербувальний пункт в приміщенні міського РАГСу.
"Там громадянам пропонують продати свій голос на користь ЕР за півтори
тисячі рублів, позначивши процедуру красивим терміном "самоагітація".
Ще 200 руб. можна отримати, якщо привести друга. Свій голос спробував продати
житель Мурманська, він записав на відео розмову зі скупниками підписів і
пізніше виклав запис на відеохостинг YouTube", - ділиться подробицями
видання.
Справа про підпільні казино в Підмосков'ї в середу отримала розвиток. Як пише
"Коммерсант", Генпрокуратура все-таки дала дозвіл на міжнародний
розшук головного фігуранта справи, колишнього першого заступника прокурора
Московської області Олександра Ігнатенка.
"Керівництво Генпрокуратури перешкоджало розшуку екс-колеги більш ніж
чотири місяці, посилаючись на нібито допущене слідством порушення міжвідомчої
інструкції при оголошенні його в розшук. Діяти наглядове відомство стало лише
після того, як до Юрія Чайки звернувся глава слідчого комітету Росії (СКР)
Олександр Бастрикін і до вирішення проблеми підключилася ФСБ", - пише
видання.
Газета нагадує, що Ігнатенко, обвинувачений СКР в отриманні хабарів на суму, що
перевищує 48 млн рублів, від організаторів нелегального грального бізнесу в
Підмосков'ї і шахрайстві із земельними ділянками на суму 2 млн рублів, сховався
від слідства ще на початку травня цього року.
"Напередодні втечі він відвідував якихось високопоставлених колег з
Генпрокуратури, які і попередили його про підготовку затримання. Про це дав
свідчення колишній начальник 15-го управління прокуратури Московської області
Дмитро Урумов, обвинувачений у цій же кримінальній справі", - нагадує
газета.
1 липня слідчий СКР Денис Никандров оголосив Ігнатенка в міжнародний розшук. 13
липня Басманний суд Москви заочно санкціонував його арешт, а 1 серпня
Мосміськсуд відхилив клопотання Генпрокуратури і його адвокатів про скасування
даного рішення, визнавши арешт і міжнародний розшук екс-прокурора законним.
Проте Національне центральне бюро Інтерполу не отримало від Генпрокуратури
згоди вимагати екстрадиції екс-прокурора в разі його затримання за кордоном, що
необхідно для оголошення прокурора в міжнародний розшук.
У свою чергу, спільник Олександра Ігнатенка Дмитро Урумов висловив свою версію
про причини поведінки генпрокуратури: "Вони бояться викриттів у власному
відомстві", - заявив він в недавньому інтерв'ю "Коммерсанту".
У цьому ж інтерв'ю Урумов сказав, що Ігнатенко після затримання "не буде
героєм на допитах". Нібито під час їх останньої зустрічі Ігнатенко сказав:
"Якщо мене візьмуть – насамперед здам всіх генпрокурорських".
Сховавшись з Росії, Олександр Ігнатенко, ймовірно, перебрався до родичів, які
проживають в Україні. За ті місяці, що Генпрокуратура під різними підставами
відмовлялася його шукати, він, очевидно, встиг залишити і цю країну, припускає
видання.
Огляд підготувала Ольга Караулова, Служба моніторингу Бі-бі-сі.