Огляд матеріалів російської преси за 18 листопада 2011 року.
В огляді
російських газет:
Начальник
російського генштабу - перший заступник міністра оборони генерал армії Микола
Макаров, виступаючи на засіданні Громадської палати, пообіцяв Росії
великомасштабну війну і не відкидав можливості застосування ядерної зброї, пише
у свіжому номері газета "Коммерсант".
У
своїй доповіді генерал Макаров зазначив, що після розпаду СРСР можливість
локальних збройних конфліктів по периметру кордонів Росії зросла, пише
"Коммерсант".
"За
певних умов я не відкидаю, що локальні і регіональні збройні конфлікти можуть
перерости у великомасштабну війну, в тому числі із застосуванням ядерної
зброї", - цитує слова генерала газета.
"Коммерсант"
перераховує чинники, які, на думку генштабу, можуть привести Росію до війни. На
заході однією з найбільш ймовірних причин для збройного протистояння є
антиросійська політика країн Балтії та Грузії, яка може створити кризу у
відносинах Росії і НАТО.
Нестабільна
ситуація в Афганістані і Пакистані створює передумови для військових конфліктів
в Центрально-Азіатському регіоні. Вони,
в свою чергу, можуть стати підставою для залучення російських військ для
виконання зобов'язань в рамках договору про колективну безпеку (ОДКБ).
У
генштабі також не відкидають, що нарощування ядерного потенціалу Ірану і
Північної Кореї буде вирішуватися силовим методом за допомогою США - при такому
варіанті, пише газета, буде розглядатися сприяння Росії в цьому питанні.
Ще
однією підставою для конфлікту можуть стати протиріччя в Арктиці.
Втім,
начальник генштабу відзначає і те, що військово-промисловий комплекс Росії не готовий
до можливої війни: низка зразків озброєнь вітчизняного виробництва
поступається за своїми характеристиками зарубіжним аналогам, що ставить
російську армію у заздалегідь програшне положення.
Газета
"Новые Известия"
наводить думки фахівців, які ставлять під сумніви твердження Макарова про
можливість розв'язання ядерної війни. "Не
думаю, що локальні конфлікти приведуть до ядерних катастроф, - говорить на
сторінках видання член громадської ради при Міноборони, кандидат військових
наук Анатолій Циганок. - Усі країни чітко розуміють, що нікому не потрібна ядерна
зима. Ядерна зброя - це зброя попередження. Її можуть
застосувати тільки божевільні чи терористи".
"Не
відкидаю, що згодом Микола Макаров дезавуює своє висловлювання і буде говорити,
що він мав на увазі щось інше", - додає Анатолій Циганок.
Член
громадської ради при Міноборони, головний редактор журналу "Національна
оборона" Ігор Коротченко вважає, що генерал Макаров зробив висловлювання в
"теоретичному плані", повторивши положення російської військової
доктрини.
"Доктрина
допускає застосування ядерної зброї у разі масованої агресії проти Російської
Федерації, - розповів "НИ" експерт. - Ядерну зброю може бути
використано щодо сильнішого і більш технічно оснащеного противника в тому
випадку, якщо він нападе на нас, використовуючи переваги в звичайному озброєнні.
Це може бути Китай і блок НАТО, але і з тим, і з іншим у нас зараз стосунки
цілком нормальні, і ми не очікуємо від них будь-якої агресії".
Газета
"Коммерсант" розповідає про резолюцію Європарламенту, яка має яскраво
виражений прогрузинський характер і одночасно містить жорстку критику Росії.
Як
пише видання, у прийнятій резолюції містяться заклики до виконавчих органів ЄС
форсувати політичну та економічну інтеграцію Грузії в Євросоюз, аж до надання
їй членства. Депутати
наполягають на прискоренні процесу укладення угоди про асоціацію між Грузією та
ЄС та на якнайшвидшому запуску переговорів про створення зони вільної торгівлі.
Водночас,
як зазначає "Коммерсант", в документі висловлюється жорстка критика
щодо Росії. У
ньому тричі звучить заклик до Москви "припинити окупацію грузинських
територій". Депутати
вимагають допустити до Абхазії і Південної Осетії міжнародних спостерігачів, а
також висловлюють заклопотаність "етнічними чистками грузинського
населення" у республіках, що відокремилися від Грузії.
Більше
того, додає видання, європарламентарі висловлюють заклопотаність
"терористичними атаками, що відбулися в Грузії за останній рік", і
закликають "Грузію і Росію спільно розслідувати їх", фактично приймаючи
грузинську версію про причетність Москви до організації терактів.
Грузинська
сторона вважає прийняту резолюцію своєю перемогою. "Європарламент
прийняв безпрецедентний документ, в якому визнано факт окупації Абхазії і
Південної Осетії", - цитує "Коммерсант" слова посла Грузії в ЄС
Саломе Самадашвілі.
"Прийняття
такої жорсткої резолюції особливо важливо в той момент, коли Росія намагається
розширити список країн, що визнають так звану незалежність Абхазії і Південної
Осетії", - заявив глава парламентського комітету Грузії із зовнішніх справ
Акакій Мінашвілі.
Втім,
у представників грузинської опозиції, пише "Коммерсант", резолюція
подібного захоплення не викликала. "Таких
резолюцій щодо Ізраїлю і Палестини, а також Туреччини та Кіпру прийнято безліч,
але вони нічого не дали і не дадуть", - наводить газета слова одного з
лідерів Республіканської партії Паата Закареішвілі.
Тим
не менше, грузинські експерти переконані, що документ вдарить по іміджу Росії.
"Резолюція
ЄС, з яким Москва будує відносини стратегічного партнерства, - це серйозний
удар по престижу Росії, - заявив "Коммерсанту" колишній посол Грузії
при ЄС і екс-посол в РФ Зураб Абашидзе .- Зовні росіяни, може, і не покажуть, але
насправді сприймуть документ дуже болісно".
Газета
зазначає, що в Москві дійсно не стали драматизувати ситуацію.
"З
точки зору здорового глузду європейці все розуміють, але є певне політичне
замовлення, і цей документ його прояв. Юридичної сили він все одно не має, -
заявив газеті заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ Андрій
Клімов. - Не відкидаю, що це "солодка пігулка"
від Брюсселя за згоду Тбілісі на поступки з питання про вступ Росії у
СОТ".
"Нашестя"
покликані забезпечити "Единой России" відсутні в Москві голосуи пише
у свіжому номері "Новая газета". За
даними видання, на період виборів до Держдуми в Москву приїде 30 тисяч представників
молодіжного руху "Наши" з усієї Росії. За
офіційною версією, цей захід називається Форумом громадських активістів.
Як
розповідає "Новая" з посиланням на слова одного з активістів
пітерського відділення руху "Наши", кілька днів тому до них на інструктаж
приїжджав глава Росмолоді Василь Якеменко.
"Вася
[Якеменко] дуже просив передати всім охочим взяти участь у Молодіжному таборі,
що це реально "виборна" тема, яка потребує фанатизму: ми туди їдемо
не розважатися, а в разі виникнення якихось революційних загроз відстоювати те,
що у нас є", - цитує газета слова представника "Наших".
Той
же співбесідник розповів виданню, що "згідно з інформацією, що надійшла з
достовірних джерел", в Москві та Пітері після виборів плануються погроми,
організовані людьми націоналістичного спрямування.
Газета
пише, що опозиціонери хочуть вивести на вулиці "10 тисяч людей, які
викрикували: "Ми не голосували за "Единую Россию", якого біса
вони знову перемогли". "Якщо це відбудеться, молодіжні рухи
представлять альтернативний натовп, який буде в кілька разів більшим
і привселюдно заявить: "Так, ми голосували за "Единую Росію", -
розповідає "Новая газета" про плани "Наших".
Цитуючи
учасників закритої зустрічі, газета пише, що Якеменко нібито не стримував себе
у виразах і зізнався, що "Единая Россия" йому зараз не дуже-то до
душі, але все інше ще гірше.
"Цей
захід викликає не просто питання, а напруженість і сумніви", - заявив
"Новой Газете" голова Міжрегіонального об'єднання виборців Андрій
Бузін. Він
вважає, що така велика кількість людей з відкріпними посвідченнями, які прибувають
до Москви, може викликати неприємності і зіткнення з несистемною опозицією,
провокації на виборчих дільницях і фальсифікації.
Політолог
Дмитро Орєшкін назвав подібний сценарій "спробою зберегти себе у владі
традиційним методом, використовуючи малокваліфіковані, неготові самостійно
мислити верстви суспільства".
"Тридцять
тисяч хлопчиків і дівчаток, яким не виникає іншої можливості реалізувати себе у
своєму рідному місті, охоче клюють на цю тему", - сказав політолог.
Огляд
підготував Олег Савін, Служба моніторингу Бі-бі-сі.