Преса Росії: "Ходорковського" побачать не всі?

"Независимая газета" не виключає, що війна на Каспії може стати реальністю. Приводом для неї, на думку видання, може послужити неврегульована ситуація з приналежністю акваторії Каспійського моря і плани з будівництва Транскаспійського газопроводу (ТКГ).

Як пояснює "НГ", Азербайджан і Туркменія заявляють про те, що ТКГ пройде всередині національних секторів цих двох країн, і тому інші прибережні країни Каспію не можуть диктувати Баку і Ашхабаду, що їм потрібно робити в своїх територіальних водах.

Проте Москва наполягає на тому, що поділ на національні сектори був чисто умовним, і поки п'ять країн не підписали рамкового документа про правовий статус Каспію, жодна з них не має права будувати трубопровід по дну Каспію, навіть усередині своїх "національних секторів".

Газета нагадує, що раніше і МЗС РФ, і президент Дмитро Медведєв заявляли, що будівництво трубопроводу неприпустиме, поки не отримано згоду всіх прикаспійських країн.

При цьому "Независимая" не виключає того, що Москва може захищати свою позицію не тільки дипломатичними методами. Так, заввідділом Інституту країн СНД Михайло Александров розповів "НГ", що вже кілька місяців попереджає високопоставлених дипломатів Євросоюзу про можливість розвитку подій за силовим сценарієм.

"Дійсно, Москва не може допустити порушення правового режиму Каспію, встановленого угодами з Іраном, так як це може призвести до правової анархії в регіоні аж до появи тут військових баз третіх країн, - вважає експерт. - А будівництво ТКГ означатиме де-факто визнання розділу Каспію на сектори. Це для Росії абсолютно неприйнятно, і їй доведеться діяти в дусі операції з примусу Грузії до миру ".

Александров вважає, що після того, що НАТО робили в Югославії, Афганістані, Іраку та Лівії, яких-небудь стримуючих бар'єрів - чи то моральні чи правові - проти застосування Росією сили на Каспії просто ще немає.

Цю точку зору поділяє і гендиректор Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Cимонов. "Силовий метод - це єдино можлива відповідь на цю проблему, - цитує його" НГ ". - Очевидно, що Транскаспійський газопровід Росії не потрібен. І це рідкісний випадок, коли у нас є юридична правота в цій ситуації. Інша справа, що цю саму правоту ми не можемо поки відстояти публічно ".

Газета, з посиланням на слова Симонова, пише, що завдання дипломатів - не допустити будівництва. Але якщо їх переграють, то інших варіантів, крім як технічного, силового або військового вирішення проблеми, немає.

"До речі кажучи, той факт, що будівництво трубопроводу до цього часу не розпочато, говорить про те, що Ашхабаду не дали 100-відсоткової гарантії захисту від військової реакції РФ, - вважає Симонов. - І лише досвід серпневої війни в Грузії сьогодні стримує Ашхабад" .

З іншого боку, "НГ" наводить і слова комісара ЄС з енергетики Гюнтера Еттінгера, який заявляв, що якщо Росія буде використовувати тактику погроз, то в неї будуть великі проблеми. Він дав зрозуміти, що якщо Москва перешкодить будівництву Транскаспійського трубопроводу, то Європа не дозволить їй будувати "Південний потік", що конкурує з "Набукко".

"Росія завершує газові конфлікти з Білоруссю", - пише на першій шпальті газета "Ведомости".

За даними російських ЗМІ в 2013 році Білорусь отримає російський газ за рекордно низькою ціною - всього за 165,6 долара за тисячу кубометрів. Як зазначає газета "Известия", це майже вдвічі нижче ринкової ціни.

"Известия" пишуть, що міжурядова угода Росії і Білорусі, яка має бути підписана вже в нинішню п'ятницю, - не тільки спроба уникнути новорічного газового протистояння Росії з суміжними державами: серйозна знижка з ринкової ціни може залучити нових учасників в економічні альянси з Росією.

На думку директора Інституту енергетики та фінансів Володимира Фейгіна, на якого посилається газета, надання Білорусі настільки значної знижки є свого роду демонстрацією переваг входження в Митний союз і Єдиний економічний простір.

"Приклад Білорусі - іншим наука, що зі своїми друзями і союзниками ми чинимо так, - цитує експерта газета. - Логічно, що всередині ЄЕП має бути вільне пересування товарів і послуг".

"Независимая газета" коментує ідею постпреда Росії при НАТО Дмитра Рогозіна про створення "слов'янських батальйонів", які будуть, на думку Рогозіна, аналогом французького іноземного легіону. Видання пише, що її підтримав головний байкер Росії на прізвисько "Хірург".

"НГ" зазначає, що постпред висловлював цю ідею років десять тому, але згодилася вона по-справжньому тільки сьогодні. Та й привід, за зауваженням газети, для її реалізації чудовий: близько 20 тисяч косовських сербів подали в посольство РФ в Белграді заяву на отримання російського громадянства.

"Створивши" слов'янський батальйон ", ми таким чином відгукнемося на заклик косовських сербів про допомогу", - вважає Рогозін.

Сербська тема стала особливо близька російським байкерам після відкриття в Сербії і Македонії відділень руху "Нічні вовки". Коли московські "вовки" дізналися про палке бажання сербів отримати російські паспорти, їхнім першим поривом стало "прийняти у відповідь сербське громадянство".

"Все, що ми знаємо про байкерів, говорить про те, що вони люблять одягатися в шкіру та метал, поки справа не доходить до чогось серйозного, - коментує на сторінках" НГ "глава фонду" Ефективна політика "Гліб Павловський. - Побитися їм залюбки, а от воювати ... Я думаю, ідея "слов'янських батальйонів" - передвиборчий хід, що оживляє наш сумний передвиборний пейзаж ".

З Павловським в цьому згоден глава Центру політичної інформації Олексій Мухін. Експерт зазначає, що влада робить це вкрай обережно, як би поволі. "З одного боку, Володимир Путін лояльно ставиться до російського питання, стимулює його обговорення в суспільстві. Але Дмитро Медведєв заявляє, що не треба порушувати це питання. У зв'язку з цим цілком очевидно, що розвиток теми відбувається хвилеподібно", - зазначає Мухін.

"Независимая", з посиланням на думки експертів пише, що ідея "слов'янських батальйонів" не матиме продовження. "Це кістка, яку влада кидає націоналістам", - вважає газета.

Газета "Коммерсант" розповідає про проблеми, з якими зіткнулися прокатники документального фільму німецького кінорежисера Кирила Туші "Ходорковський". Як пише видання, запланований на 1 грудня вихід фільму в прокат практично зірвано - від нього відмовилися 19 з 20 московських кінотеатрів.

За словами арт-директора ТОВ "КіноКлаб", яке є власником прав на фільм, Ольги Паперної, фільм Кирила Туші з 1 грудня готовий показувати лише один столичний кінотеатр - "Ельдар".

"Отримавши у вересні 2011 року прокатне посвідчення на фільм, ми провели переговори з багатьма кінотеатрами та мережами, отримали попередню згоду на прокат, - цитує Ольгу Паперну "Коммерсант". - Однак, коли прийшов час підписувати договори, зіткнулися з відмовами. Вони усні, тому можемо тільки припускати, чим вони викликані ".

Першою, за її словами, від прокату відмовилася держустанова "Москіно", що належить уряду Москви, а після цього почалася "ланцюгова реакція". "Десь це сталося за рішенням засновників і власників, десь, як нам відомо, за дзвінком чиновників", - стверджує Ольга Паперна. Від показу фільму відмовилися кінотеатри Санкт-Петербурга, а також Новосибірська, де в 2003 році був затриманий Ходорковський і куди на прем'єру фільму дуже хотів приїхати його автор Кирило Туші.

"Я думаю, що скандал, та ще й напередодні виборів у Держдуму вийде на міжнародний рівень: за долею фільму Кирила Туші стежить європейська преса, - вважає Ольга Паперна. - Сам по собі фільм "Ходорковський" ніяк не може вплинути на політичну ситуацію - він містить загальновідомі факти. Можливо, причина відмов у тому, що він має на аудиторію більш сильний емоційний вплив, ніж численні публікації в ЗМІ про цю справу ".

"Коммерсант" зазначає, що аналітики кіноринку навідріз відмовилися коментувати ситуацію з прокатом фільму. "Ніби ви самі все не розумієте?", - сказав один з них, який просив не вказувати його прізвище.

"Руку Кремля я тут, звичайно, не бачу, - прокоментував "Коммерсанту" один з творців скандального фільму про неофашиста" Росія-88 ", що також не вийшов у прокат, продюсер Олександр Роднянський. Швидше за все, власники кінотеатрів самі обережні, щоб уникнути - ситуація у нас передвиборча, мало що може трапитись ".

Огляд підготував Олег Савін, Служба моніторингу Бі-бі-сі.