Огляд матеріалів російської преси за 29 листопада 2011 року.
В огляді російських газет:
"Президентські
вибори в Південній Осетії завершилися сенсацією". "Москві
і з другої спроби не вдалося провести в президенти Південної Осетії свого
кандидата". Так
"Коммерсант" і "Независимая газета" пишуть про підсумки
президентських виборів у Південній Осетії.
"Коммерсант"
розповідає, що в понеділок ЦВК республіки оголосила попередні підсумки, згідно
з якими перемогу здобула опозиційний кандидат Алла Джиоєва. Але
при цьому газета зазначає, що після закінчення голосування перемогу стали
святкувати в штабах обох кандидатів.
Штаб
Анатолія Бібілова апелював до результатів екзит-полів, які були оприлюднені
після 20 години неділі і пророкували йому впевнену перемогу, а соратники Алли
Джіоєвої просто стверджували, що вона "істотно виграє".
"Коммерсант"
пише, що близько півночі глава ЦВК Південної Осетії Белла Плієва оголосила
перші підсумки - лідирувала Алла Джиоєва з відривом в 3 тисячі голосів.
"Враховуючи,
що всього в республіці проголосували 26 тисяч виборців, а в першому турі
різниця між кандидатами вимірювалася кількома десятками голосів, розрив був
значним. До ранку він ще більше збільшився", - зазначає газета.
Втім,
офіційні підсумки голосування так і не було оголошено.
"Коммерсант"
з посиланням на слова керівника медіацентру "Ір" Ірини Гаглоєвої
пише, що ситуація в республіці дуже напружена.
"Мені
постійно телефонують з районів і запитують, хто переміг і чому не оголошують
результати, - цитує газета Гаглоєву. - Ніхто не знає, де перебувають керівники
республіки і кандидат Бібілов, вони не виходять до людей, немає жодної
інформації, і це дуже нервує людей".
На
її думку, вибори закінчилися "фактичною перемогою Алли Джіоєвої при
абсолютній згоді з цим всіх спостерігачів", а дії влади керівник медіацентру
назвала агонією, викликаною страхом "втратити крісло".
Як
заявив "Коммерсанту" на умовах анонімності один із чиновників
місцевої адміністрації, "перемога Алли Джіоєвої за законом може бути
оскаржена в суді, і, якщо буде доведено підкуп виборців, підсумки голосування
на низці дільниць, де було зафіксовано порушення, можуть бути анульовані".
Наводить
газета і пояснення чиновника, чим перемога Алли Джіоєвої лякає владу:
"Якщо ця дама переможе, ми покажемо Москві і особисто Дмитру Анатолійовичу
Медведєву, що його думка нічого для нас не значить. РФ це прийме, але висновки
зробить. Ми майже два роки жили в
умовах, коли Москва і керівництво Південної Осетії не довіряли один одному, нам
не надходили гроші, республіка не відновлювалася. Невже ми знову цього хочемо?"
"Програш
в маленькій Південній Осетії, цілком залежній від Росії, небезпечний для Москви
напередодні парламентських і президентських виборів - він демонструє слабкість
Кремля", - робить висновок "Коммерсант".
"Незалежно
від рішення Верховного суду [Південної Осетії], на яке сподівається
кремлівський кандидат в президенти Південної Осетії, а інших сподівань, схоже,
вже немає, зрозуміло одне: московський сценарій виборів у республіці, буквально
всім зобов'язаній Росії, не пройшов", - пише щодо цього "Независимая
газета".
"Країна,
яка претендує на роль наддержави, виявилася не в змозі і з другої спроби
легітимно посадити свого ставленика в крісло президента республіки з
населенням, що офіційно ледь перевищує 50 тисяч", - додає "НГ".
"Прем'єр
Володимир Путін - перший кандидат в президенти Росії, який виступить на виборах
з власною структурованою програмою", - пише "Независимая
газета".
Видання
зазначає, що досі жоден з кандидатів від влади - ні Путін, ані Медведєв - не
представляв громадянам якусь програму у вигляді реального документа.
Втім,
газета зазначає, що програма Путіна - не стільки його, скільки партії влади. В
основі документа - Народна програма Загальноросійського народного фронту, по
суті, є компіляцією промов президента і прем'єра на з'їзді "Єдиної
Росії" 24 вересня.
Член
наукової ради Фонду Карнегі Микола Петров каже на сторінках
"Независимой", що нинішня кампанія Путіна дійсно відбуватиметься в
інших умовах, ніж у 2000 році. Тоді
відчувалася втома від правління Бориса Єльцина, а в 2004-му на користь
кандидата в президенти говорили економічні успіхи країни.
"Зараз
нічого цього немає, тому поява програми – це "якась міна при поганій
грі", - пише "НГ".
Газета
наводить думку секретаря ЦК КПРФ Вадима Соловйова, який вважає, що Путіну важко
було б іти без програми на тлі інших кандидатів.
Але
Микола Петров вважає, що більш важливим є інше міркування: "Путін повинен
хоча б якось аргументувати своє повернення у владу".
"Дума
остаточно перестала бути місцем для прийняття рішень, а мандат більше не
гарантує недоторканності", - пише у свіжому номері газета
"Ведомости". Цими
причинами вона пояснює той факт, що кожен дев'ятий депутат Думи п'ятого
скликання достроково змінив місце роботи.
З
лютого 2008 року місце роботи поміняв 51 депутат Держдуми, абсолютна більшість
з них - єдинороси. Як
зазначає видання, це можна порівняти з чисельністю цілої фракції: наприклад, у
фракції "Справедливої Росії" 38 людей, у ЛДПР - 40 осіб.
Багато
проміняли місце в Охотному Ряду на крісла в регіональних адміністраціях. П'ятеро
депутатів-єдиноросів потрапили в "медведєвський заклик" і стали
губернаторами.
"Губернаторами
ставали і депутати попередніх скликань, але такої масової втечі, та ще й
чиновниками в регіональні адміністрації, не було", - пишуть "Ведомости"
з посиланням на слова депутата третього скликання Бориса Надєждіна.
"У
ситуації, коли Держдума ослаблена, робота у виконавчій владі престижна - там
приймаються реальні рішення", - пояснює Надєждін логіку переходу народних
обранців в урядові структури.
Чотири
думці змінили свої мандати на крісла регіональних депутатів.
"Раніше
це можна було вважати пониженням, зазначають "Ведомости" з посиланням
на думку політолога Олександра Кинєва, - але зараз регіональний депутат впливає
на політику і кадрові рішення, а законодавчі збори більш самостійні у зміні
своїх статутів, ніж Дума".
"Краще
бути значущим у рідному регіоні, ніж одним із 450", - зізнавався
"Ведомостям" єдинорос, який пішов у закзбори.
Деякі
депутати Держдуми повернулися в бізнес-структури, в яких працювали до обрання в
парламент. Олександр
Кинєв пов'язує це із зниженням впливовості Думи і можливості бізнес-лобістів
впливати на прийняті рішення.
Ще
одним фактором, що знизив для бізнесменів цінність депутатського мандата,
газета називає те, що він більше не гарантує імунітету від переслідування з
боку правоохоронних органів.
Втім,
"Ведомости" називають і найуспішніших лобістів серед депутатів:
згідно з даними думської бази, найуспішніше лобіював свої законопроекти голова
комітету з будівництва і земельних відносин Мартін Шаккум (коефіцієнт
ефективності - 80,17%), на 2-му місці - його колега по комітету з
держбудівництва Володимир Плигін (74%).
Газета
"Коммерсант" пише, що жертвопринесення в Росії хочуть прописати в
законах. Наприклад,
за обрядове вбивство барана тепер можна буде отримати 15 діб арешту.
Зокрема,
можливість введення штрафів та адміністративного арешту за проведення
релігійних обрядів з жертвоприношеннями обговорили депутати Мосміськдуми. Така
ідея виникла після масового святкування в Москві мусульманського свята
Курбан-байрам.
Проект
поправок до закону "Про свободу совісті й про релігійні об'єднання"
та Кодексу про адміністративні правопорушення внесли до Держдуми депутати від
ЛДПР Ігор Лебедєв і Сергій Іванов.
Вони
пропонують закріпити поняття релігійного обряду "з насильницькими діями
стосовно тварини" і дозволити проводити їх вдома, в храмах і спеціальних
місцях для богослужінь.
Обряди
в інших місцях пропонується погоджувати з владою за прикладом мітингів і ходів.
Порушників
пропонують штрафувати на 500-1000 рублів, а організаторів заходів - на суму до
2 тис. рублів.
Якщо
обряди з жертвопринесенням проводяться поблизу шкіл і дитсадків, це загрожує їх
організаторам адміністративним арештом на термін до 15 діб.
"Ми
хочемо прийняти заходи проти того, що відбувається під час Курбан-байраму, коли
з ранку збираються десятки тисяч людей, перекривається рух, а дітям, які йдуть
в школу, доводиться бачити, як ріжуть баранів", - наводить газета аргументи
Лебедєва.
"Коммерсант"
наводить думку голови комісії Мосміськдуми зі справ громадських об'єднань і релігійних
організацій Антона Палєєва, який говорить про нестиковки нового законопроекту з
Кримінальним кодексом.
Наприклад, ст. 245 КК РФ передбачає
штрафи до 300 тис. руб. за
жорстоке поводження з тваринами. "А
тут, виходить, будуть платити 2 тис. рублів і різати", - говорить депутат.
Головний
науковий співробітник Інституту релігії та права Анатолій Пчелинцев вважає, що
проект "не витримує критики".
"У
країні немає релігії з людськими жертвопринесеннями, де, наприклад, кидали б
людей на палю. А згідно з цією ініціативою, прилюдно, людей приносити в жертву
не можна, а в спеціальних приміщеннях - можна", - наводить його думку
"Коммерсант".
Огляд
підготував Олег Савін, Служба моніторингу Бі-бі-сі