Огляд матеріалів російської преси за 15 грудня 2011 року.
В огляді російських газет:
Наполегливість члена ЦВК з правом дорадчого голосу від КПРФ Кирила Сердюкова у
бажанні відправити у відставку главу відомства Володимира Чурова може
обернутися зміною регламенту і позбавленням комуністів одного голосу,
повідомляють "Известия".
У матеріалі із заголовком "Пропозиція про відставку Чурова більше не
пройде" газета пише, що з ініціативою про зміну регламенту ЦВК виступив 14
грудня перший заступник голови комісії Леонід Івлєв.
"Вона виникла за третьою за рахунком спробою члена ЦВК з правом дорадчого
голосу від КПРФ Кирила Сердюкова внести до порядку засідання питання про
дострокове зняття повноважень з голови відомства Володимира Чурова", - повідомляє
видання.
Сам Чуров зазначив, що не відбувається нічого страшного, і чим частіше Сердюков
буде подавати такі пропозиції, "тим буде смішніше для всіх". Але ідеї
Івлєва висловив підтримку.
"Коммерсант" пише, що за свої ініціативи КПРФ може поплатитися ще
одним голосом. Газета уточнює, що заступник голови комісії Леонід Івлєв
запропонував позбавити Кирила Сердюкова на місяць права голосу. Для цього
будуть потрібні поправки до регламенту, і члени ЦВК висловили готовність їх
внести.
Сердюков заявив "Коммерсанту", що він буде піднімати питання про
відставку голови ЦВК "поки є така можливість". За словами комуніста,
регламент не може суперечити законодавству і обмежувати як свободу слова, так і
право членів ЦВК виносити на розгляд комісії будь-які питання, пов'язані з її
компетенцією.
"Якщо постановою ЦВК будуть внесені такі поправки до регламенту, мені
залишиться тільки оскаржити цю постанову у Верховному суді", - заявив він.
"У нас таке вже було, коли представник КПРФ, тоді ним був Вадим Соловйов,
на кожному засіданні піднімав питання про відставку Олександра Вешнякова (глава
ЦВК з 1999 по 2007 рік). Тоді не було таких радикальних пропозицій", -
заявила член ЦВК Олена Дубровіна. Регламент не повинен вводити обмеження для
членів ЦВК, не передбачені законом, зауважила вона.
"Відставка глави ЦВК - одна з вимог громадян, які виходили на знак
протесту проти фальсифікації виборів на Болотну площу 10 грудня", - нагадує
"Коммерсант". І проводить опитування серед представників інших партій
про те, чому вони не підтримують ініціативу комуністів щодо відставки глави
ЦВК.
Лідер фракції ЛДПР Ігор Лебедєв пояснив відмову партії підтримати цю вимогу
тим, що Чуров - "просто маріонетка в системі під назвою
"адміністративний ресурс". А заступник керівника фракції "Справедливая
Россия" Геннадій Гудков пояснив, що представник партії в ЦВК не може
"приймати політичні рішення".
Напередодні саміту "Росія - ЄС" Європейський парламент закликав Росію
провести нові парламентські вибори, пишуть "Ведомости". Резолюцію
Європарламенту газета називає "жорсткою".
У ній на адресу російської влади звучить заклик до проведення нових, вільних і
чесних виборів і негайного розслідування виявлених махінацій. Нові вибори слід,
на думку європейських парламентаріїв, провести після реєстрації усіх політичних
сил, яким раніше було відмовлено.
Європейські депутати закликали керівництво ЄС обговорити тему виборів на саміті
з президентом Дмитром Медведєвим у четвер у Брюсселі. Про те, що тема виборів
прозвучить, раніше говорила офіційний представник верховного комісара ЄС із зовнішньої
політики Майя Коцьянчич.
Співголова незареєстрованої партії "Парнас" Михайло Касьянов, який
перебував у Страсбурзі, розповів виданню, що присутні на засіданні представники
російського посольства "залилися фарбою після такого голосування".
Однак чиновники наполягають, що вибори є внутрішньою справою Росії. Про це в
Москві на переговорах з польським колегою говорив міністр закордонних справ
Сергій Лавров. Він обіцяв, що критика ОБСЄ буде врахована в розслідуваннях, що
проводяться російською стороною.
Грубим втручанням у внутрішні справи, що не входять до компетенції
Європарламенту, назвав резолюцію заступник голови міжнародного комітету Думи
п'ятого скликання Леонід Слуцький - представник ЛДПР, чий лідер Володимир
Жириновський заявляв, що порушення на виборах зменшили підсумковий результат
партії.
Росія не є членом Європарламенту, тому резолюція не є для неї обов'язковою.
"Головний висновок - що Європа більше не заплющує очі на події в
Росії", - зазначив Касьянов.
Європарламентарії вказали також, що від спільних проектів з Росією відмовлятися
не слід, і закликали керівництво ЄС продовжувати з Росією енергетичний та
візовий діалог.
"Коммерсант" пише, що самі члени Європарламенту сумніваються в
дієвості своїх закликів. Росія до них навряд чи прислухається. "Путін - справжній
антидемократ, а Медведєв - просто його більш м'яка версія. Який сенс просити
людей, сфальсифікувавши вибори, розслідувати порушення?" - звернувся до
колег депутат від Європейської народної партії Бернд Поссельт.
Його підтримав представник зелених Вернер Шульц: "Чого чекати від
президента, який заздалегідь заявив, що не вірить в повідомлення про порушення,
не збирається карати фальсифікаторів, зате погрожує звільненнями губернаторам, які
не видали задані цифри?"
Депутат від Європейської народної партії Тунне Келам нагадав про ідею ввести
візові та економічні санкції проти російських офіційних осіб, що фігурують у
"списку Магнітського", і запропонував скласти чорний список для
чиновників, причетних до фальсифікацій виборів до Держдуми. "Досі Росія
робила вигляд, що є демократичною країною, а ми в Європі робили вигляд, що
віримо в це. Пора змінювати цю практику", - закликав депутат.
Підсумувала позицію критиків ліберал-демократ Крістійна Оюланд:
"Легітимність новообраної Держдуми, м'яко кажучи, під питанням. Громадяни
РФ були позбавлені можливості обрати своїх представників на чесних виборах.
Росія повинна провести повторні вибори і зробити їх вільними і
справедливими".
Незалежний депутат з Великобританії Ніколь Сінклер, яка виступала останньою, визнала
обмеженість можливостей впливу на Москву: "Росія схожа на великого злого
ведмедя, якого ми намагаємося навчити хорошим манерам. Але ж у ЄС немає ніяких
важелів впливу на Росію! Ми можемо говорити з росіянами скільки завгодно і
вимагати від них що завгодно, вони все одно будуть робити те, що хочуть",
- зауважила вона.
Голова Держдуми четвертого і п'ятого скликань Борис Гризлов у середу відмовився
від депутатського мандата, який належав йому за підсумками виборів. Газети
гадають: хто займе його місце?
"Коммерсант" вважає, що найбільш ймовірними кандидатами на голову
палати називаються віце-прем'єр Олександр Жуков і глава президентської
адміністрації Сергій Наришкін. У керівництві "Единой России" від
публічних коментарів утримуються, пояснюючи, що всі кадрові пропозиції щодо
нової Держдуми висуне генеральна рада партії, засідання якої проведуть 17
грудня.
Ніхто з опозиціонерів не сумнівається, що новим спікером, як і колись, буде
єдинорос. На умовах анонімності представники ж ЕР заявили, що після відмови
Гризлова на посаду можуть претендувати п'ятеро з передвиборчого списку
кандидатів-єдиноросів.
Це глава комітету з цивільного законодавства у п'ятій Держдумі Павло
Крашенінніков, перший віце-прем'єр уряду Віктор Зубков, двоє віце-прем'єрів -
Дмитро Козак і Олександр Жуков, а також голова президентської адміністрації
Сергій Наришкін.
Крашенінніков, який обирався знову у депутати за списком від Башкирії, заявив,
що відмовлятися від мандата він не збирається. Але новину про свої спікерські
амбіції він дізнався "від журналістів - дізнався і усміхнулася". За
його словами, про таке призначення з ним "ніхто не розмовляв" і він
сам "ні з ким не розмовляв".
Від депутатського мандата відмовився Віктор Зубков, який очолював список
єдиноросів від Волгоградської області. "Залишаюся в уряді, відповідну
заяву вже спрямовано до ЦВК", - заявив він. Слідом відмовився від мандата
і Дмитро Козак, який очолював список пітерських єдиноросів.
Тому найбільш ймовірними претендентами у спікери є Наришкін і Жуков. Голова
нової Держдуми повинен як мінімум "символізувати оновлення", вважає
гендиректор Міжнародного інституту правової експертизи Євген Мінченко.
Плюс "він повинен вміти вести переговори з опозиційними фракціями", а
також його призначення повинне вирішувати "якесь ще завдання - наприклад,
з працевлаштування чиновників у рамках великого номенклатурного пасьянсу".
На думку експерта, "оновлення" символізують обидва претенденти. Але
Жуков може знаходити "досить легко спільну мову з комуністами та іншими
опозиціонерами" завдяки своїй минулій депутатській біографії (був
депутатом Держдуми перших трьох скликань).
Прес-служба фракції "Справедливая Россия" повідомила, що справо роси мають
намір запропонувати на посаду спікера свого лідера Сергія Миронова. "А ми
запропонуємо Володимира Жириновського", - заявив виданню лідер фракції
ЛДПР Ігор Лебедєв. Втім, справороси і ЛДПР готові не робити цього, якщо
єдинороси запропонують таку кандидатуру, яка влаштувала б всю палату.
Комуністів посада спікера "не цікавить, тому що її все одно призначить
"Единая Россия" - голосів у неї для цього і в новій Думі
досить", пояснив секретар ЦК КПРФ Сергій Обухов.
"Независимая газета" пише, що спікером нижньої палати може стати
віце-прем'єр Олександр Жуков, який свого часу довго працював у парламенті. Заступник гендиректора Центру політичних технологій
Олексій Макаркін вважає, що шанси стати спікером у Жукова є: "Він був би
непоганим медіатором, у нього великий досвід роботи". Джерела в
Кремлі, навпаки, запевняють - найбільш вірогідним претендентом на посаду голови
Держдуми є глава адміністрації президента Сергій Наришкін.
Огляд підготувала Ольга Караулова, Служба моніторингу Бі-бі-сі