Огляд матеріалів російської преси за 16 грудня 2011 року.
В огляді російських газет:
Головна тема центральних російських газет, що вийшли в п'ятницю, - пряма лінія
Володимира Путіна. Як зазначає газета "Ведомости", прем'єр провів її
в непростий для себе час: рейтинги тандему падають, а фальсифікації на виборах
в Думу призвели до масових протестів.
"Розмова з Володимиром Путіним. Продовження" показала, що влада вже
не може не враховувати протест, - пишуть "Ведомости" в редакційному
коментарі на цю тему. - Але повернення в поки ще м'яке і зовсім не агресивне
середовище політики, яка тільки обіцяє стати конкурентною, Путіну дається
важко. І він спізнюється".
Газета пише, що на прямій лінії були питання про протести на Болотній площі,
про реєстрацію політичної партії та виборність губернаторів, про корупцію, про
свист на адресу Путіна і інші прояви нелюбові до нього. Видання впевнене, що
всі питання пройшли перевірку, але Путін вирішив не ухилятися від актуальних
внутрішньополітичних тем.
"Прем'єр, як справжній кандидат у президенти, вийшов на зустріч
сперечатися і відповідати на складні запитання, - зазначають "Ведомости".
- Саме цього і не вийшло. Путін за звичкою використовував риторичні прийоми з
метою уникнути неприємних питань, переключити увагу на щось більш вигідне. Не
вийшло, мабуть, тому, що на цей раз його телеефір дивилися ті ж самі міські
розсерджені, які вийшли на мітинги і чекають відповіді від влади на свої вимоги".
Газета вважає, що пропозиція прем'єра обладнати виборчі дільниці веб-камерами,
щоб уникнути фальсифікацій, виглядала дивною на тлі того, що основні приписки
були зроблені при публікації результатів, а не на дільницях.
А пропозиція повернути вибори губернаторів, але з "президентським фільтром"
для кандидатів виглядала як визнання того факту, що в регіонах поліція,
прокуратура та суди не працюють, вважають "Ведомости".
Видання зазначає, що відповідаючи на питання про внутрішню політику, Путін
постійно зривався на звинувачення на адресу "декого" на Заході, а
говорячи про економіку, повертався до підвищення пенсій, підтримку сільського
господарства та зростання ВВП за минулі 10 років.
"Уся ця стилістика виглядала застарілою, а жарти - несмішними, - пише
газета. - Порівняння білих стрічок з презервативами і звинувачення в оплаті
участі звучали негарно і нерозумно. Путін вкотре заявив громадянам, що вони
здатні на щось тільки за гроші, - це може тільки збільшити чисельність мітингів".
"Независимая газета" вважає, що на прямій лінії з народом глава
уряду, по суті, розповів про пріоритети своєї президентської програми. Основне
в ній - зміцнення нинішньої політичної системи, ставка на соціально незахищені
верстви населення і звинувачення на адресу Заходу.
"НГ" зазначає, що технічно пряма лінія була збудована за законами
сформованого за 10 років жанру: напівкругла зала, наповнена доброзичливої
солідної публіки. "Камера вихоплювала і довго тримала на екрані то
депутата Держдуми Андрія Макарова, то кінорежисера Станіслава Говорухіна, то
його колегу Микиту Михалкова, - пише газета. - [...] Час від часу в розмірену
картину вривалися репортажі з регіонів, теж традиційні: компактні натовпи
громадян, мікрофон в руках місцевого журналіста, і все це на тлі грандіозних
будівництв".
Також "Независимая" звертає увагу на слова Володимира Путіна, який
пообіцяв, що, якщо стане президентом, то розгляне питання про помилування
Михайла Ходорковського. Якщо той, звичайно, подасть відповідне клопотання.
А в іншому матеріалі свіжого номера "НГ" наводить слова бізнесмена
Михайла Прохорова, який має намір балотуватися на посаду президента. Той також
заявив, що першим своїм рішенням у разі обрання помилує екс-главу ЮКОСу.
Втім, адвокат Ходорковського Юрій Шмідт упевнений, що його клієнт хотів би
законного умовно-дострокового звільнення, яке він заробив, а не монаршої
милості.
Газети "Коммерсант" і "Ведомости" окремо зупинилися на
питанні прямих виборів губернаторів, про що під час прямої лінії говорив
прем'єр. "Володимир Путін вирішив пов'язати людей з владою", - так
озаглавлена стаття в газеті "Коммерсант" на цю тему.
Тепер, за словами Путіна, право висувати кандидатів у глави регіонів отримають
всі партії, представлені в регіональному парламенті. "Нам потрібно
розширити базу демократії в країні, щоб люди безпосередньо відчули свій зв'язок
з органами влади: і на місцях, і в регіонах, і на рівні федерації. Щоб довіра
до влади зростала", - цитує "Коммерсант" прем'єра.
Правда, перш ніж довірити кандидатів населенню, зазначає газета, вони повинні
пройти, за висловом пана Путіна, "президентський фільтр". І тільки
після цього президент відбирає і вносить кандидатури на всенародне голосування
в суб'єкти РФ.
Видання зазначає, що і президент Медведєв повністю поділяє пропозицію прем'єра.
"Наскільки я можу судити за повідомленнями ЗМІ, це та конструкція, яку ми
обговорювали кілька днів тому", - наводить газета слова президента.
Втім, опозиція до цієї ініціативи ставиться зі скепсисом. Наприклад, лідер
партії "Яблоко" Сергій Мітрохін не побачив у починаннях прем'єра
"ніяких слідів лібералізації". "Вибори губернаторів пропонуються
в урізаній формі, в результаті народу запропонують відфільтрованого кандидата,
- пояснив він "Коммерсанту". - І ніхто не зможе сам висунутися".
А професор політології МДУ Ростислав Туровський назвав пропозиції прем'єра
"нелогічною реакцією на колишнє закручування гайок". "Це
очевидна реакція, причому, схоже, спонтанна, на масові протести проти
фальсифікацій на виборах", - цитує його "Коммерсант". На думку
експерта, "суміш авторитаризму і демократії не буде сприйнята населенням і
інститут виборів залишиться дискредитованим".
Політолог Михайло Виноградов вважає, що Путін, знявши табу з теми виборів
губернаторів, вперше заявив про можливість демонтувати власні ініціативи.
Однак, на думку експерта, яку наводить газета "Ведомости", "ми
побачили швидше не нового Путіна, а Путіна, який хоче здаватися новим".
"Спроби "навести мости" з протестними шарами міського населення
даються йому важко - він, що для нього незвично, збивався і старанно підбирав
слова. Говорити про "бандерлогів" прем'єру було очевидно простіше, а
тому його спроби піти назустріч протестному електорату швидше за все виявляться
недооціненими", - припускає газета.
Конгрес США впритул підійшов до прийняття законопроекту про введення візових і
економічних санкцій проти росіян, причетних до порушення прав людини,
розповідає "Коммерсант".
Підставою для форсованого розгляду цього документа стали "невільні й
несправедливі", на думку США, вибори в Держдуму.
Новий закон передбачає введення візових санкцій і арешт активів осіб, причетних
до порушення прав людини в РФ. "Коммерсант" не відкидає, що він може
бути прийнятий вже в найближчі місяці.
Як розповідає видання, ядро законопроекту складає "список
Магнітського", в якому фігурують 60 осіб, причетних, на думку Вашингтона,
до загибелі юриста фонду Hermitage Capital Сергія Магнітського. Серед них -
співробітники ФСБ, поліцейські вищої та середньої ланки, тюремні охоронці й
лікарі, прокурори, податкові аудитори та інспектори.
Однак законопроект Кардіна-Маккейна передбачає розширення чорного списку за
рахунок будь-яких інших осіб, дії яких порушують права людини.
Газета наводить думку експерта Центру Карнегі Олексія Малашенка, який вважає,
що прийняття закону стане серйозним ударом по російсько-американському
перезавантаженні.
"Це буде навіть гірше від поправки Джексона-Веніка - вона вже належить
історії, а "закон Магнітського" стосується сьогоднішніх днів", -
пояснив експерт, додавши, що прийняття закону "дозволить США таврувати
необмежену кількість осіб, аж до вищого керівництва РФ".
Тим не менше, як зазначає "Коммерсант", документ вже отримав
підтримку 26 впливових сенаторів від обох партій. І судячи з настрою учасників
минулих слухань, отримає більше.
"Перезавантаження закінчилося невдачею. По суті, воно звелося до спроб
догодити Росії, - цитує в зв'язку з цим видання сенатора Джона Баррассо. -
Росія ж намагається підірвати американську ПРО, продовжує окупувати території
Грузії і поставляє зброю сирійській владі. Її уряд загруз у корупції, влада
продовжує порушувати права людини, ігнорує принцип верховенства закону і придушує
свободу слова".
Втім, на думку інших експертів, на які
посилається "Коммерсант", навряд чи обговорюваний в конгресі проект
стане законом, і наводить слова щодо цього Олексія Малашенка:
"Американські законодавці не стануть остаточно псувати відносини з Москвою
і спалювати всі мости. Хоча, звичайно, погрожувати нам як і раніше
будуть".
Огляд підготував Олег Савін, Служба моніторингу Бі-бі-сі