З Москви до Ірану намагалися вивезти радіоактивний матеріал

Російські митники запобігли вивезенню з Росії до Ірану радіоактивних матеріалів, повідомила Федеральна митна служба (ФМС). Йдеться про ізотоп натрій-22, вилучений під час митного контролю в одного з пасажирів аеропорту Шереметьєво.

"При митному контролі пасажирського рейсу Москва-Тегеран у залі вильоту аеропорту Шереметьєво спрацювала стаціонарна система радіаційного контролю Янтар. У результаті огляду багажу одного з пасажирів було виявлено 18 металевих виробів промислового виробництва, упакованих в індивідуальні сталеві пенали", — говориться в повідомленні ФМС.

За інформацією відомства, первинне радіаційне дослідження показало, що рівень природного фону перевищений у 20 разів. "Проведена експертиза встановила, що знайдені вироби є радіоактивним ізотопом натрій-22 техногенного походження, який може бути отриманий тільки в результаті роботи ядерного реактора", — наголошується в повідомленні.

Як зазначає кореспондент Бі-бі-сі в Москві Стівен Розенберг, радіоактивний матеріал знайшли у пасажира, що вилітав рейсом до Тегерана. За даним фактом вже порушили кримінальну справу, підтвердили Бі-бі-сі у прес-службі аеропорту.

Натрій-22 використовується в медицині та в природі не трапляється. Його отримують шляхом опромінення неону-22 протонами з прискорювача (циклотрона). Циклотрони є на підприємствах Росатом, а також у низці університетів, великих медичних центрах і науково-дослідних інститутах.

Наприкінці листопада США, Великобританія і Канада ввели проти Ірану санкції після доповіді ООН.

У доповіді сказано, що експерти МАГАТЕ отримали очевидні докази того, що Іран намагається створити ядерну зброю, однак Тегеран це категорично заперечує.

Три західних країни розірвали контакти з банками і нафтовим сектором Ірану, підсиливши таким чином міжнародний тиск на Ісламську республіку.

Росія заявила, що нові санкції суперечать міжнародному праву.

На думку Москви, посилення вже наявних санкцій може вдарити по інтересам іноземних компаній, що працюють у банківському та нафтопереробному секторах економіки Ірану.

"Посилення санкцій тиску, що для деяких наших партнерів стає чи не самоціллю, не сприятиме підвищенню готовності Ірану сісти за стіл переговорів", — було сказано в коментарі МЗС Росії.

Бушер, перша діюча АЕС на території Ірану, була добудована російською компанією Атомбудекспорт. Енергетичний пуск станції відбувся 12 вересня, і на церемонії були присутні російський міністр енергетики Росії Сергій Шматко й глава Росатому Сергій Кирієнко.

Москва і Тегеран заявляли, що готові до подальшої співпраці в галузі будівництва нових АЕС на території Ірану.

США та інші західні країни довгі роки закликали Москву відмовитися від проекту в Бушері, вказуючи, що він може прискорити створення Іраном ядерної зброї.

Частково зняти ці побоювання вдалося після укладення домовленості про те, що відпрацьоване паливо з АЕС буде повертатися до Росії.

На Заході побоюються, що розвиток ядерних технологій в Ірані призведе до появи у нього атомної бомби, і дивуються, навіщо країні, яка має великі запаси природних вуглеводнів при відносно нерозвиненій індустрії, потрібні атомні електростанції.

Тегеран стверджує, що його ядерна програма має суто мирний характер.