Огляд російської преси за 20 грудня 2011 року.
В огляді російських газет:
КоммерсантЪ
на першій шпальті піднімає питання про постановку виборів під веб-контроль. У
понеділок пройшло перше засідання експертної ради з цього питання.
Видання нагадує, що 15 грудня під час своєї
"прямої лінії" Володимир Путін запропонував оснастити всі виборчі
дільниці (їх у Росії близько 95 тис.) веб-камерами і транслювати зображення в
інтернет. На наступний день він роздав доручення мінфіну, мінзв'язку і Центрвиборчкому.
"Рішення прем'єра змінює пріоритети
ініційованої у 2009 році Дмитром Медведєвим програми з технічного переоснащення
виборчої системи вартістю до 15,7 млрд руб. (Прийнята у травні 2011 року). У ній
наголошується на оснащенны більшості дільниць до 2015 року автоматичними комплексами обробки виборчих бюлетенів. Встановлення
веб-камер у програмі передбачено тільки до 2013 року і лише на 10% дільниць",
- зіставляє факти газета.
Заступник міністра зв'язку і масових
комунікацій Ілля Массух на нараді попередив, що поставлене російським
прем'єром завдання "не вирішувалося ніде у світі". І це стосується не
лише проблем з інфраструктурою, а й браку техніки. "300 тис. камер немає
ні в Росії, ні на території Радянського Союзу", - заявив заступник
міністра.
"Слава богу, у Китаї немає Різдва",
- зазначив Массух. Саме створення системи, за розрахунком мінзв'язку,
коштуватиме близько 15 млрд рублів (470 млн доларів).
Депутат Держдуми Ілля Пономарьов, який увійшов
до експертної ради, запропонував, щоб зображення передавалося в інтернет
безпосередньо, а не через дата-центри: тоді у випадку хакерської атаки
зловмисники зможуть припинити трансляцію з однієї ділянки, а не з усіх відразу.
Також він заявив, що камери можна встановити лише
на найбільш завантажених ділянках, тому що через проблеми із голосуванням у
Чукотському селі "натовпи не будуть на Болотяну площу виходити". І
якраз найбільше нарікань до виборів виникає у Москві, Санкт-Петербурзі і
національних республіках, зосередитися на роботі потрібно саме там. Однак ця
пропозиція суперечить установці Володимира Путіна на забезпечення трансляції зі
100% дільниць.
Гендиректор системного інтегратора АМТ-Груп
Олександр Гольцов зазначає, що, звісно, зараз на складах немає необхідної
кількості веб-камер, але їх можна буде поставити, якщо використовувати
обладнання декількох виробників.
"Але зазначених на сайті мінкомзв'язку
веб-камер із роздільною здатністю не менше 640х480 пікселів буде недостатньо
для відстеження нештатних ситуацій і порушень, для цього необхідно професійніше
обладнання", - зазначає він.
На думку ще одного інтегратора, який побажав
зберегти анонімність, основна проблема під час реалізації проекту буде полягати
не стільки у поставці відеообладнання, скільки у його встановленні
"Одна бригада із трьох-чотирьох чоловік
за день може встановити відеообладнання на трьох-чотирьох ділянках, тобто для
реалізації проекту у зазначені терміни потрібно близько 600 кваліфікованих
бригад - такої кількості немає у жодного системного інтегратора", -
говорить співрозмовник.
Також КоммерсантЪ розповідає про світовий
досвід використання веб-камер на виборах: "У країнах "сімки" (США,
Канада, Японія, Великобританія, Франція, Італія, Німеччина) будь-які пристрої для
відеозапису на виборчих дільницях не застосовуються", - констатує газета.
І додає, що камери використовували у Грузії, Азербайджані, в Україні і в Індії,
але не на всіх дільницях.
"Парламентська опозиція відмежувалася від
вуличної", - пише Независимая газета. Засудивши резолюцію Європарламенту
щодо виборів у Думу, опоненти вперше виступили солідарно з партією влади.
Лідер КПРФ Геннадій Зюганов звинуватив
позасистемні партії у тому, що вони жадають використовувати "народний
гнів" у своїх інтересах. Він застеріг громадян від участі у їхніх акціях
протесту. Фактично відмовилася від "злиття на хвилі протесту" із
позасистемною опозицією і партія Яблуко.
"Яблучники висунули кандидатом у
президенти свого лідера Григорія Явлінського - замість блогера Олексія
Навального, якого готував у головні яблучні кандидати інтернет. Судячи з
усього, розмежування опозиції істотно знизить інтерес громадян до акції
протесту, наміченої на 24 грудня", - вважає видання.
Для директора Фонду дослідження проблем
демократії Максима Григор'єва така позиція КПРФ недивна.
"КПРФ представляє собою респектабельну,
велику парламентську партію", - пояснює експерт. На думку Григор'єва, для
неї "досягати із представниками позасистемної опозиції якоїсь домовленості
- це не просто втрата обличчя, це просто абсолютно несерйозна поведінка".
Раніше представники КПРФ засудили резолюцію
Європарламенту щодо виборів у Думу, назвавши її втручанням у справи Росії.
Так, перший заступник голови ЦК КПРФ Іван
Мельников заявив, що вважає "неприйнятним той факт, що європейські
парламентарії починають давати поради".
Схожим чином відреагували і лідери інших
партій. Лідер партії Справедливая Россия Сергій Миронов назвав резолюцію
Європейського парламенту втручанням у внутрішні справи.
Той факт, що партії дистанціюються від
"вуличної опозиції", на думку видання, не є помилкою: за даними
соціологічного дослідження Всеросійського центру вивчення громадської думки,
рейтинги позасистемних політиків перебувають у межах нуля.
Слідчий комітет Росії (СКР) уже визначився із
потенційними винуватцями трагедії в Охотському морі, де перекинулася бурова
платформа Кольська, пишуть Известия. Відповідати за загибель як мінімум 14 осіб
буде керівництво компанії-судновласника - Арктікмор-нєфтєгазразвєдка. Бурова
платформа Кольська перекинулася 18 грудня в Охотському морі під час
буксирування на Сахалін.
"Слідчі та родичі загиблих вважають, що
судновласники знали про шторм, кий насувався на море, однак віддали
розпорядження про початок буксирування платформи", - повідомляє газета.
Головне питання, яке зараз хвилює слідчих, -
чому на платформі, яку буксирували, виявилося так багато людей. За попередніми
даними, там перебувало 67 чоловік, із них 53 - члени екіпажу, решта -
прикомандировані. За правилами, під час буксирування на Кольської повинна була
залишитися лише команда із 10 чоловік.
"Швидше за все, судновласники вирішили
уникнути зайвої мороки і фінансових витрат, тому не стали наймати окреме судно
для екіпажу Кольської і залишили його на платформі", - розповідає Известиям
джерело в СКР.
"Наскільки я чув, Кольська йшла до
В'єтнаму, буксирування повинне було зайняти шість діб, але дати точний прогноз
у зимовому Охотському морі неможливо, тому вони б потрапили в негоду у
будь-якому випадку, - пояснив Известиям головний редактор мережевого видання
Морской бюлетень Михайло Войтенко.
Експерт вважає, що зібрати докази і провести
експертизи буде неможливо. Кольська затонула, і судновласник не планує її
піднімати із дна моря, оскільки це нерентабельно. "Докази будуть, якщо
тільки самі люди, які врятувалися, або команди буксирувальників щось
розкажуть", - пояснив Войтенко.
Новые
Известия, посилаючись на експертів, пишуть, що свою роль
могла зіграти і сильна зношеність техніки. Платформа була побудована у
Фінляндії ще у 1985 році, а термін служби таких платформ становить приблизно 30
років.
"Давно морально і матеріально застаріла,
- вважає керівник програми з екологічної політики нафтогазового сектора
Світового фонду дикої природи Олексій Книжников. - Для видобутку нафти в
Печорському морі Газпром використовував установку, списану у Північному морі,
якій 35 років. Норвегія давно відмовилася від таких технологій, там
використовуються лише підводні видобувні комплекси, які монтуються на дні і
повністю автоматизовані. Таким чином, їм не заважають ні хвилі, ні льоди".
За словами Нікітіна, під час транспортування
платформи, швидше за все, був допущений ряд серйозних помилок: "Треба було
відразу людей вивести на палубу, не залишати всередині. Змусити їх надіти
комбінезони і навіть наказати стрибати у море, все-таки краще, ніж піти на дно із
цією металевої махиною. Цим, по ідеї, повинен був займатися керівник операції.
Але, насамперед, на платформі взагалі не повинно було перебувати стільки
сторонніх людей - лише команда, відповідальна за транспортування".
КоммерсантЪ пише, що СКР обіцяє дати жорстку
оцінку винуватцям трагедії з буровою установкою.
Як стверджують опитані експерти, уже можна
говорити як мінімум про два серйозні порушення, допущені під час відправлення Кольської
в останній рейс: його організатори не врахували штормову погоду та ще й
розмістили на буровій установці, яку буксирували, пасажирів-геологів.
Огляд підготувала Ольга Караулова, Служба
моніторингу Бі-бі-сі