Огляд російської преси за 21 грудня 2011 року.
В огляді російських газет:
Росії присудили виплатити 1,3 млн євро у справі "Норд-Осту", і це
коментують центральні видання. "Європейський суд з прав людини задовольнив
колективну скаргу потерпілих від теракту 2002 року в театральному центрі на
Дубровці", - повідомляє "Коммерсант".
64 постраждалих, серед яких родичі загиблих глядачів мюзиклу
"Норд-Ост" і колишні заручники, подали скаргу ще в 2003 році. Вони
стверджували, що влада Росії не вжила належних заходів щодо запобігання
теракту, безперешкодно пропустивши в Москву з Чечні 40 бойовиків.
Не вжила, як зауважили заявники, влада й будь-яких заходів для забезпечення
безпеки глядачів в самому театральному центрі на Дубровці. У результаті 23
жовтня 2002 року бойовики захопили в заручники понад 900 осіб. Також влада РФ
не зробила "дієвих" спроб з ведення переговорів з терористами, у
всякому разі, в них не брали участі перші особи держави.
Сам штурм театрального центру, вважають вони, не був належним чином
підготовлений, а використання ФСБ газу стало основною причиною смерті більшості
із 130 полонених.
Колегія ЄСПЛ визнала, що під час подій на Дубровці існувала реальна загроза
масової загибелі людей, і що у влади РФ були всі підстави перервати переговори
з терористами і почати штурм. Суд вирішив, що виправданим було і застосування
газу.
Однак, зазначив ЄСПЛ, рятувальна операція після штурму була недостатньо
підготовленою, зокрема, через погану координацію дій різних служб, запізнілу
евакуацію постраждалих, брак медичного обладнання та "неадекватної
логістики". У цій частині, вирішив суд, Росія порушила свої зобов'язання,
взяті при підписанні Конвенції про права людини.
Адвокат Ігор Трунов, який представляє інтереси частини постраждалих від
теракту, заявив виданню, що рішення ЄСПЛ "дає нам право подавати нові
позови про компенсацію моральної шкоди до уряду Москви". Захисник нагадав,
що в російських судах було програно 83 цивільні справи, в яких заявники
вимагали відшкодування морального збитку.
"Ведомости" зазначають, що родичі загиблих добилися результату через
дев'ять років після трагедії: "ЄСПЛ зажадав відшкодувати 64 позивачам
моральну шкоду від 9000 до 66 000 євро. Росія виплатить в цілому 1 254 000
євро, а також 30 000 євро судових витрат", - наводить точні цифри видання.
Чергове рішення Страсбурга у гучній справі викликало очікувану офіційну
реакцію. Уповноважений Росії в ЄСПЛ, заступник міністра юстиції Георгій
Матюшкін повідомив, що вивчить можливість оскаржити рішення у Великій палаті
суду. Член комітету Ради Федерації з конституційного законодавства Євген Тарло
назвав його "політизованим".
"Чим же незадоволені представники влади?, - запитує газета. - Кримінальної
відповідальності за загибель заручників ніхто не поніс. Крім позасудових
виплат, зроблених урядом Москви, деякі родичі отримали після суду компенсації
за майно, вкрадене міліціонерами-мародерами. У Росії масова загибель людей на
Дубровці так і не отримала юридичної оцінки. Як до цього повинні ставитися
люди? З яким ступенем "політизованості"? " - пише видання.
На думку редакції, "вітчизняним чиновникам варто було б не звинувачувати
Європейський суд, а задуматися, чому росіяни вирвались у безперечні лідери за
абсолютною кількістю скарг до Страсбурга".
"Рішення ЄСПЛ, - вважає видання, - ще раз нагадало про нерівність наших
співгромадян перед судом і законом. Крім того, критики вчорашнього рішення
забувають, що відсутність чесного судового розгляду подій на Дубровці породило
безвідповідальність керівників спецслужб, їх небажання вчитися на власних
помилках. Для силовиків це сигнал: можете і далі діяти безкарно", - робить
висновок газета.
"Новая газета" вважає, що рішення Страсбурзького суду не поставило
крапку в справі "Норд-Осту". За заявою одного з адвокатів потерпілих,
Карини Москаленко, через три місяці (коли рішення набуде чинності, за умови, що
Російська Федерація його не оскаржить) потерпілі подадуть клопотання про відновлення
якісного розслідування за всіма пунктами, які вказані в рішенні Страсбурзького
суду.
У середу на першому пленарному засіданні Держдуми шостого скликання депутати
оберуть голову палати (спікера), його заступників (віце-спікерів), а також
поділять між чотирма фракціями портфелі комітетів. "Коммерсант" пише,
що за частиною портфелів і віце-спікерів фракції вже досягли "пакетної
угоди".
"Спікера Сергія Наришкіна палата затвердить, схоже, лише голосами
єдиноросів. Фракції КПРФ, ЛДПР і "Справедливая Россия" не хочуть
голосувати за нього, виражаючи таким чином незгоду з офіційними підсумками
виборів 4 грудня", - розповідає видання.
У новій Держдумі буде 29 комітетів (у минулому скликанні було 32). У 15 з них
головами стануть висуванці від фракції "Единая Россия" (в минулому
скликанні партія отримала 26 комітетів). Фракція КПРФ отримала за підсумками
"пакетної угоди" шість комітетів, ЛДПР - чотири і "Справедливая
Россия" теж чотири.
Партії перерозподілом незадоволені. ЛДПР, наприклад, сподівалася отримати посаду
глави комітету з міжнародних справ, а єдинороси зберегли за партією колишню
посаду глави комітету у справах СНД. "Ми будемо домагатися свого в
переговорах аж до початку пленарного засідання, - повідомив "Коммерсанту"
лідер фракції Ігор Лебедєв. - А якщо не доб'ємося, проголосуємо за те, про що
вдалося домовитися".
Незалежно від того, доб'ється ЛДПР ще одного комітету чи ні, фракція не буде
голосувати за Сергія Наришкіна, якого "Единая Россия" висунула
кандидатом у спікери.
Посада спікера, як пояснили виданню в усіх опозиційних фракціях, цього разу не
входила в "пакетну угоду", хоча єдинороси сподівалися на
консолідовану підтримку всієї палати кандидата Наришкіна. Але замість цього
фракція ЛДПР висунула в спікери свого лідера Володимира Жириновського. У
комуністів теж свій кандидат - перший заступник голови ЦК КПРФ Іван Мельников.
"Справедливая Россия" має намір взагалі не брати участі в голосуванні
за Сергія Наришкіна, тому що виставить кандидатуру Сергія Миронова. Причину
жорсткого ставлення до пана Наришкіна в опозиційних фракціях пояснюють тим, що
"він висунутий партією влади". Ця обставина не завадила цим же
опозиціонерам проголосувати в минулому скликанні за Бориса Гризлова, висунутого
єдиноросами.
Але "тоді у "Единой России" була конституційна більшість, а тепер
її перевага в Держдумі оскаржується в кожному дворі країни", пояснив Ігор
Лебедєв.
"Ведомости" в матеріалі із заголовком "Спікер половини"
також пишуть про те, що за Сергія Наришкіна проголосує лише фракція єдиноросів,
тоді як за Бориса Гризлова голосували три чверті депутатів.
Також видання зазначає, що підсумки виборів на першому засіданні оголосить один
із старійшин Думи, а не голова ЦВК Володимир Чуров. Він не запрошений, оскільки
опозиційні партії заявили, що в іншому випадку залишать залу пленарних
засідань.
"Независимая газета" повідомляє, що єдинороси змушені йти на поступки
і віддати крісла керівників декількох комітетів. За словами секретаря ЦК КПРФ
Сергія Обухова, поступливість ЕР пояснюється просто: "Вони будуть робити
все, щоб виборці якнайшвидше забули про вкрадені у них голоси".
Для "Новой газеты" перерозподіл портфелів прокоментувало джерело в "Единой России"
- депутат і член одного з комітетів, відданих опозиції. Він стверджує, що
особливого невдоволення через вимушені поступки в лавах партії-переможниці
немає.
"Наприклад, адмірал Комоєдов чи Сергій Собко (комуністи, можуть очолити
комітети з оборони і промисловості) - професіонали, патріоти. Це люди шановні,
системні, які пройшли Держплан, радянську школу. Навряд чи від них варто чекати
популістських речей", - вважає співрозмовник "Новой".
"Коммерсант" публікує матеріал про те, які банки воліють нові народні
обранці. "Заможні депутати Держдуми шостого скликання воліють приватні
банки, аніж державні, свідчить аналіз рахунків на суму від 1 млн рублів
(близько 30 тисяч доларів), відкритих народними обранцями в російських
банках", - пише газета.
Подібний розподіл накопичувально-ощадних переваг депутатів характеризує настрої
більшості заможних банківських клієнтів, вказують експерти.
Інформація про кошти, розміщені в банках, була розкрита їх власниками на
офіційному сайті Центрвиборчкому, ще коли вони перебували в статусі кандидатів
у депутати. Кошти тих, хто в підсумку пройшов у Держдуму і тримає на кожному
відкритому в банку рахунку не менш як 1 млн рублів, розподілилися так. Лідером
за обсягом мільйонних вкладів став Сбербанк: всього їх там - на 3,5 млрд
рублів. На другому місці - Россельхозбанк (майже 1,96 млрд рублів). Третю
позицію займає Обибанк (1,8 млрд рублів).
За кількістю рахунків, на яких новообрані депутати зберігають не менш ніж 1 млн
руб., трійка банків-лідерів виглядає дещо інакше. Першу позицію в ній займає
той же Сбербанк (51 рахунок), на другому місці - ВТБ 24 (45 рахунків), на
третьому - Альфа-банк (9 рахунків).
За даними Банку Росії, на 1 грудня загальний обсяг коштів населення в банках
склав 11,06 трлн рублів, з яких тільки на державні Сбербанк (5,13 трлн рублів)
і ВТБ 24 (782 млрд рублів) припадає майже половина всіх вкладів (46,7%).
"Ці розбіжності ілюструють принципові відмінності в ощадно-накопичувальних
перевагах більшості населення і заможних громадян", - вказують банкіри.
"На відміну від масового роздробу, заможні клієнти більш підковані у
фінансовому плані, вони здатні самостійно або за допомогою фінансових
консультантів оцінити стан банку не тільки за формою його власності", -
говорить віце-президент Номос-банку Аліна Бісембаєва.
"Коммерсант" на першій шпальті публікує матеріал про те, що
автомобілісти можуть залишитися без талона ТО через повільність чиновників.
Реформа техогляду автомобілів, ініційована президентом Дмитром Медведєвим,
опинилася під загрозою зриву: підзаконні акти, необхідні для реалізації закону,
який набирає чинності 1 січня 2012 року, досі не прийняті.
"Через це ще не запущено друк нових талонів ТО і не організовано доступ
операторів техогляду до бази даних ДАІ. До кінця не визначена і вартість
процедури. Жертвами плутанини в підсумку можуть стати мільйони автовласників,
яким талон ТО в новому році знадобиться в будь-якому випадку - для отримання
полісу ОСАЦВ", - вважає газета.
Не прийнято багато підзаконних актів, і, зокрема, порядок забезпечення бланками
операторів техогляду (затверджується наказом Мінфіну). Затверджена лише нова
форма талона.
"На жаль, поки немає правових підстав для виготовлення та видачі талонів,
- заявив учора начальник управління з методології страхування РСА Михайло
Порванов. - Ми робимо все можливе, щоб вирішити цю проблему". У
"Держзнаку" підтвердили, що замовлення на друк не отримували.
До кінця не врегульовано питання і з ціною технічного огляду. "У
будь-якому випадку найбільше постраждають водії. За даними РСА, наступного року
процедуру техогляду пройдуть близько 14-15 млн автовласників", - пише
газета.
Без талона страхова компанія не має права видати поліс ОСАЦВ, а за відсутність
поліса інспектори ДІБДР можуть зняти номери і накласти штраф у розмірі 500-800
руб.
"Наразі існує кілька сценаріїв розвитку подій. Можливо, система і
запуститься, але в дуже сирому вигляді, що призведе до хаосу, - вважає керівник
одного з великих операторів ТО, що побажав не називати своє прізвище. - Сама
процедура втратить сенс, особливо якщо не буде
працювати база ДІБДР: талони стануть видавати безконтрольно за хабарі. Інший
сценарій - повний колапс у зв'язку з браком талонів. У Санкт-Петербурзі,
наприклад, залишається два пункти ДІБДР, де ще є залишки старих бланків - туди
вишикуються величезні багатогодинні черги. Така ситуація очікує мешканців
й інших міст", - таким прогнозом завершується матеріал.
Огляд підготувала Ольга Караулова, Служба моніторингу Бі-бі-сі