Володимир Путін, який знову мітить у президенти, пожинає плоди 11 років правління, яке вперше обернулася масовими протестами, які поставили під сумнів його здатність перемогти на чесних виборах.
Досвідчені
апаратники в тривозі проводять паралелі з "перебудовою", що розвалила
радянський режим, який здавався вічним, пише агентство Reuters, підбиваючи
підсумки 2011 року.
Шанс пересісти в президентське крісло з прем'єрського ще на шість років з
перемогою в першому турі виборів вислизає від Путіна на тлі багатотисячних
протестів "розсерджених городян", що охопили російські мегаполіси. Пікетники
вибирають тактику голосування проти беззмінного правителя, а його союзники
визнають, що хоча за Путіна - більшість, обіцяні прем'єром під тиском мітингів
прозорі президентські вибори рівносильні затяжній сутичці з невизначеним
результатом.
За даними незалежного Левада-центру, в грудні 2011 року за Путіна проголосували
б 36 відсотків громадян, що значно менше його рейтингу напередодні виборів у
2000 і 2004 роках, коли він перемагав у першому турі.
Тисячі супротивників Путіна, які звинувачують владу у фальсифікаціях на користь
правлячої партії, заповнили московські вулиці на наступний день після
парламентських виборів, що коштували "Единой России" втрати майже
сотні мандатів у Держдумі. За кілька днів їхня кількість збільшилася до
десятків тисяч людей, які не помістилися на одній із найцросторіших площ у
центрі Москви - Болотній.
Правлячий тандем демонструє незворушність, називаючи протести законним правом
громадян і помічаючи, що у незадоволених немає лідера і програми розвитку
країни. Верхівка обіцяє демонтаж вертикалі влади у вигляді повернення виборів
губернаторів - під контролем Кремля - і доступу в велику політику для непримиренної
опозиції, але критики не схильні вірити, вважаючи поступки тактичним ходом.
Тим часом бюрократи прагматично оцінюють масштаб політичної турбулентності і
діляться невтішними для системи прогнозами.
"У приватних розмовах всі чиновники згодні, що система нікуди не годиться,
що систему потрібно міняти. Цей настрій не лише вулиці, це опанувало умами
апаратників, - сказав Reuters
чиновник, близький до уряду. - Такого хаосу і бродіння в умах я ніколи не бачив
".
"Багато порівнянь з перебудовою. Реально, зараз - як кінець 1980-х.
Незрозуміло, куди це піде, абсолютно", - переказує він страхи держапарату.
Під час другого масштабного виступу до учасників мітингу вийшов давній соратник
прем'єра, колишній міністр фінансів Олексій Кудрін. З трибуни він підтримав вимогу
нових виборів і відставки голови Центрвиборчкому, а через кілька днів обговорив
ситуацію з самим Путіним, повідомивши потім журналістам, що той більше слухав
його, ніж говорив. Кудрін запропонував себе як посередника між опозицією і
владою, заперечуючи, що його ініціатива узгоджена з Путіним.
Політолог Гліб Павловський,який працював у кремлівській адміністрації, вважає,
що народне обурення наближає кінець путінського режиму.
"Ці протести вже зробили свою справу. Вони запустили реакцію, яка охопила
весь політичний клас у країні, реакцію, яка змінила сцену, змінила
ситуацію", - сказав він Reuetrs.
"Система залишилася на місці, але вона перестала здаватися вічною і
безальтернативною. Вона перетворилася навіть в очах тих, хто її підтримує, в
систему, яка потребує якихось змін".
СТРАХ ПЕРЕД ВИБОРАМИ
На президентських виборах 4 березня 2012 Путіну належить конкурувати з іншими
кандидатами від нечисленних російських партій, які муляють очі,а також з непоміченим
у попередні роки в політичній фронді мільярдером Михайлом Прохоровим, який може
відтягнути частину голосів середнього класу, щонезадоволений владою і вимагає
уваги.
"Система залишилася на місці, але вона перестала здаватися вічною і
безальтернативною. Вона перетворилася навіть в очах тих, хто її підтримує, в систему, яка потребує якихось змін".
Один з лідерів протестного руху Олексій Навальний, якого з радістю вітають на
площах тисячі незадоволених, почав антипутінську кампанію, закликаючи
прихильників голосувати за будь-якого кандидата, крім прем'єра.
"Перемоги Путіна у першому турі бути не повинно", - оголосив він у
своєму блозі, пригрозивши владі розгорнути масштабну агітаційну кампанію проти
кандидата від "партії шахраїв і злодіїв" - ярлика, який з подачі
Навального приклеївся до "Единой России".
Союзники Путіна визнають, що навіть при майже повній відсутності нових облич у
президентських перегонах, прем'єр, що двічі перемагав у першому турі, ризикує цього
разу не набрати з першої спроби половини голосів. Страх виникає не тільки з рейтингів,
що знижуються, але й з обіцянок Путіна провести чесні вибори.
"Дуже всіх стривожила ініціатива Путіна з установлення камер на дільницях.
Це реально ускладнює завдання. Розуміння є (що все має бути чесно), але незрозуміло, а що
робити, - поділився з Reuters
сумнівами чиновник адміністрації одного з регіонів. - Хлопці, окей, можна
відмовлятися (від нечесних методів), тоді вибори в два тури як мінімум. Не
чекайте тоді рекордних врожаїв ".
Джерело в керівництві путінського Об'єднаного народного фронту допускає, що при
певному збігу обставин Путін може навіть не вийти у другий тур.
"Якщо Прохоров напише на плакаті" Росіянин, 2,06, мільярдер,
кікбоксер, власник половини Нью-Йорка, не одружений "- все, у нього 20
відсотків. У Зюганова є можливість набрати 30 відсотків. І все, у Путіна вже
немає 50 відсотків ", - побоюється він.
" Якщо Прохоров напише на плакаті" Росіянин, 2,06, мільярдер,кікбоксер, власник
половини Нью-Йорка, не одружений "- все, у нього 20 відсотків. У Зюганова є
можливість набрати 30 відсотків. І все, у Путіна вже немає 50 відсотків ", - побоюється джерело в керівництві путінського Народного фронту.
"Миронов - це м'яке" ні "" Единой России "і може теж
набрати багато. А Жириновський отримає голоси націоналістів. Він набирає 15,
Миронов - 15. Скільки залишилося Володимиру Володимировичу? 20 відсотків. Жах?
Мені б не хотілося такого".
Політолог Лев Павлючков, що працював над регіональними проектами "Единой
России", вважає, що для перемоги Путіну потрібне радикальне оновлення.
"До другого туру морально не готовий ніхто. Я навіть упевнений, що ті, хто
хочуть у нього вийти, теж до нього морально не готові", - сказав він Reuters.
"За тактико-технічними даними, суперників у Путіна немає. Йому треба
тільки зрозуміти, що ситуація змінилася і необхідно поставити таки
морально-етичний новий камертон".
СТРАХ ПЕРЕД НАВАЛЬНИМ
Правлячий тандем уникає вимовляти вголос прізвище блогера, який зробив ім'я на
боротьбі з корупцією, навіть коли відповідає на прямі запитання журналістів.
Навальний, який став для частини незадоволених об'єднуючою фігурою, говорить
про можливу участь у президентських виборах, але пропонує спочатку домогтися їх
чесності.
Виступаючи перед більш ніж 50-тисячним натовпом на проспекті Сахарова, він
прокричав у мікрофон, що людей, які вийшли на вулиці, вже достатньо для взяття
Кремля і Білого дому. В інтерв'ю Reuetrs
Навальний говорив, що кількість учасників протесту зростатиме, а для зміни
влади вистачить мільйона учасників мітингу.
Освічені й забезпечені городяни, завсідники всесвітньої павутини і соціальних
мереж, визнали себе ображеними, коли Путін у прямому ефірі порівняв білі
стрічки, які стали символом протестів, з "контрацептивами", а самих учасників
протестів - з бандерлогами. Правозахисниця і публіцист Ольга Романова, яка
входила в оргкомітет мітингу на проспекті Сахарова, вважає, що Путін таким
чином сам розчищає Навального шлях у Кремль:
"Якщо нас дратуватимуть бандерлоги, звичайно, настрій посилиться, і я вірю
в його плани вивести на вулиці мільйон".
Ще нещодавно верхівка не брала до уваги популярність Навального, яка зростала
на викриванні корупції, але тепер навколо владного кола налякані його впливом.
"Навальний - страшна людина, - сказав Reuters політик з оточення Путіна. - Він може стати лідером
(опозиції). Думаю, вони це розуміють. Не знаю, як Кремль може його
нейтралізувати".
"Навальний - страшна людина, - сказав Reuters політик з оточення Путіна. - Він може стати лідером (опозиції). Думаю, вони це розуміють. Не знаю,як Кремль
може його нейтралізувати".
Такий же епітет щодо Навального, побувавши на мітингу, вжила Ксенія Собчак -
дочка колишнього мера Санкт-Петербурга, якому Путін зобов'язаний успішним
стартом своєї кар'єри.
"Після його (Навального) яскравого, але такого страшного виступу, я чітко
усвідомила одне. Навальний - це страшний сон Путіна, який він, Путін, змушує
дивитися всю країну", - написала вона в блозі.
Але Романова сперечається з тезою про Навального-вождя, який жартівливо
відносить себе до "мережевих хом'яків" - таких же, як інші
невдоволені.
"Навальний для них дуже цікавий персонаж, який поки незрозумілий, який,
безумовно, привабливий, володіє дуже великою харизмою. Я б сказала так -
напевно, найбільший хом'ячок" - сказала вона Reuters.
"СТРАХ ПЕРЕД ВСІМ"
Влада зачистила політичне поле, але не зможе запобігти появі нових лідерів,
констатує політолог Лілія Шевцова з московського центру Карнегі.
"Нові лідери з'являються, взагалі-то, не на офіційній політичній сцені. У
них немає телебачення, у них немає офіційних засобів масової інформації, тому
що влада зачистила цей простір. Лідери з'являються в інтернеті і лідери
з'являються через вулицю. Це абсолютно природне явище в момент пробудження
суспільства ".
За словами Шевцової, влада намагається звести нанівець протести, обіцяючи
вулиці з часом демократизувати систему, але у разі невдачі можуть застосувати
силу.
"Нинішній політичний режим боїться всього, боїться шелесту Він не
впевнений у собі. Зараз політична команда Кремля намагається приглушити протест
за рахунок задобрювання", - сказала Шевцова Reuters.
" Нинішній політичний режим боїться всього, боїться шелесту Він не впевнений у собі. Зараз політична команда Кремля намагається приглушити протест за рахунок задобрювання ", - сказала Шевцова Reuters.
"Зараз Кремль використовує м'який підхід, намагаючись придушити протестний
рух у зародку за рахунок обіймів. Водночас, Кремль готує і механізм репресивної
дії, вибіркову тактику використання сили".
Прикладом Шевцова вважає взяття під варту
лівого активіста Сергія Удальцова, якому суди вже майже місяць продовжують
адміністративний арешт. Від декількох днів до двох тижнів під вартою
провели активісти, які виступали на першій масовій вуличній акції після
виборів, у тому числі і сам Навальний.