Огляд матеріалів російських газет за 17 січня 2012 року.
В
огляді російських газет:
Питання актуальніші від відповідей
Практично всі центральні друковані ЗМІ, що вийшли у вівторок, коментують цю
статтю Володимира Путіна "Росія зосереджується - виклики, на які ми
повинні відповісти", опубліковану напередодні в газеті
"Известия".
Багато видань намагаються відповісти на питання - кому адресовано послання
прем'єр-міністра?
"Політична частина його адресована не тільки учасникам грудневих
протестних мітингів, а й елітам, стурбованим можливим зростанням політичної
нестабільності", - пише "Независимая газета". Прем'єр запросив
своїх опонентів до дискусії і дав зрозуміти, що саме в такому форматі готовий
її продовжити. Газета вважає, що відмова Путіна від публічних дебатів знаходить
логічне обґрунтування.
На думку голови фонду "Ефективна політика" Гліба Павловського,
адресати статті - люди, орієнтовані на колишнього міністра фінансів Олексія
Кудріна. "Я не здивувався б, якби цю статтю написав екс-міністр, тому що
вона близька його позиції. Говорячи про слабкість громадського контролю над
владою, Путін відповідає "новим розлюченим" городянам", - цитує
Павловського газета.
"Між тим з точки зору політтехнології Путін діє грамотно", - вважає
"НГ". На думку голови Центру політичної інформації Олексія Мухіна, на
яку посилається газета, "вступаючи в дебати, Путін таким чином різко
підвищить рейтинг своїх опонентів, тому що населення буде бачити, що вони
виступають на рівних з прем'єром".
Також "НГ" зауважує, що участь у дебатах вимагатиме від Путіна
відходу у відпустку. Що явно суперечить його передвиборчій стратегії.
Заснованій якраз на тому, щоб щогодини доводити електорату: прем'єр завжди на
посаді, в турботах про країну та її громадян.
"Саме перебування на нинішній посаді дає можливість главі уряду щодня нагадувати
електорату про все нові і нові ініціативи в соціально-економічній сфері",
- вважає газета.
На думку видання, ця обставина найкраще доводить, що насправді програма Путіна
звернена не до середнього класу, як декларується на початку документа, а до
соціально залежних верств населення, які перебувають в режимі очікування все
нових пільг. "Середньому класу потрібні не пільги, не винятки з правил, а
чіткі закони", - впевнена газета.
Президент Інституту національної стратегії Михайло Ремізов на сторінках
"Российской газеты",
навпаки, каже, що стаття Путіна звернена не до основної маси виборців, а до
інформаційно активних середовищ, що сприймає політичну інформацію.
Схожої думки дотримується і газета "Ведомости", яка в редакційному
коментарі на цю тему зазначає, що Путін, по суті, написав лист середньому
класу.
"Саме в середньому класі велике усвідомлення невідповідності нинішньої
політичної системи запитам нових поколінь росіян, - пояснює газета. - Ці люди найбільше
потребують нової, сучасної держави і нових, підзвітних суспільству лідерів. З
точки зору цих людей і слід, мабуть, оцінювати послання Путіна".
"Стаття значною мірою вийшла апологетичною. І навіть в цьому відношенні
дуже загальною, - вважають "Ведомости". - Автор говорить не зі своїми
розумними громадянами, а з якимись гіпотетичними, відстороненими критиками,
яким потрібно передусім нагадати про колишні успіхи команди Путіна".
На думку видання, стаття Путіна адресована внутрішнім критикам, але її головна
теза - успішність його правління, що показує необхідність продовження
нинішнього курсу.
"Стаття Путіна задумана як крок назустріч найактивнішій, думаючій,
шукаючій частині суспільства. Але цей крок дуже маленький, непомітний. – Пишуть
"Ведомости". - Якщо це відповіді на питання до політичної системи, до
економічного устрою, до якості інститутів, то можна сказати, що питання як і
раніше звучать набагато цікавіше і актуальніше від отриманих відповідей".
В іншому матеріалі на цю ж тему "Ведомости" наводять думку
представників КПРФ, які вважають публікацію Путіним своєї статті в
"Известиях" нечесною, оскільки, судячи з усього, вона не була
оплачена з виборчого фонду кандидата. Комуністи будуть готувати позов щодо
цього.
Втім, член ЦВК Майя Гришина, на яку посилаються "Ведомости, не розцінює цю
статтю Путіна як агітаційний матеріал, а висловлюватися в ЗМІ закон кандидатам
не забороняє.
Назад у майбутнє
Інша тема, яку також прокоментували більшість російських газет, - законопроект,
який повертає до Росії прямі вибори голів регіонів, внесений напередодні в
Держдуму президентом Медведєвим.
Як пише газета "Коммерсант", у виборах губернаторів зможуть взяти
участь як самовисуванці, так і представники всіх зареєстрованих партій. Партії,
відповідно до законопроекту, будуть узгоджувати своїх кандидатів у
добровільному порядку.
Газета зазначає, що спрямований в Думу законопроект фактично не містить
горезвісного "президентського фільтра" для кандидатів у губернатори.
У ньому згадано лише "можливість" висувати зареєстрованими партіями
претендентів після погодження з главою держави.
"Політична партія висуває президентові якийсь список, ну, або одного
кандидата, а президент або вибирає зі списку того, хто для нього найкращий з
різних міркувань, або погоджується з єдиним кандидатом. Така можливість у
законопроекті зберігається як для партії, так і для президента" , -
наводить видання щодо цього пояснення голови державно-правового управління адміністрації
президента Лариси Бричевої.
Але вона також зазначає, що результат консультацій з президентом для партії
необов'язковий. А на питання видання, для чого в такому разі потрібен цей
механізм, вона заявила: "З моєї точки зору, він потрібен в першу чергу для
того, щоб якось скоординувати процес висунення кандидатів. Ну і в якихось
випадках, можливо, застерегти партію від явних кадрових помилок".
"Політичний сенс такої формули зводиться до того, щоб з'єднати оприлюднену
Володимиром Путіним ідею про "президентський фільтр" з медведєвською
демократизацією", - наводить газета думку одного з авторів Конституції, члена
політкомітету партії "Яблоко" Віктора Шейніса.
"Повернення губернаторських виборів не потрібно плутати з введенням
вільних і чесних губернаторських виборів", - вважає віце-президент Центру
політтехнологій Ростислав Туровський.
"Чому в підсумку фільтр було замінено на абстрактні консультації, а право
висуватися отримали самостійні кандидати?", - запитує газета
"Известия".
Глава Центру політичної інформації Олексій Мухін стверджує, що йдеться про
різні погляди в керівництві країни. "Різні зацікавлені групи дивляться на
документ, і кожен бачить своє. Кому потрібно - бачить фільтр, кому не потрібно
- не бачить. - Вважає Мухін. - [...] Я думаю, що це зроблено навмисне. Одному
учаснику тандему фільтр потрібний, іншому - ні. Один публічно заявив, що фільтр
буде, інший - що не буде".
"Мабуть, в Кремлі вирішили піти назустріч середньому класу, який протестує
і хоче сам обирати голів регіонів. У схемі, запропонованій Путіним, такої
поступки не було. А тепер йдеться про консультації - при такому формулюванні
партія може прислухатися до думки президента, а може і не прислухатися. Це не
фільтр", - упевнений віце-президент Центру політичних технологій Олексій
Макаркін.
Лідер московського відділення Об'єднаного громадянського фронту Лоліта Царія на
сторінках газети "Новые Известия" каже, що
законопроектом про прямі вибори губернаторів влада йде на компроміс з
учасниками грудневих виборів, при цьому втрати для керівників країни
мінімальні.
"У ситуації, коли такий протест піднявся проти фальсифікацій на виборах,
влада змушена щось робити, і це мінімум, що вона вирішила. Ці" зміни
"ведуть нас до того, що вже було, вони просто відіграють назад, нічого
нового не пропонуючи, - цитують її "НИ". - А висувати кандидатів
зможуть тільки системні, "ручні" партії. Таке відчуття, що вони
відібрали у нас всі виборчі права і довели це до такого абсурду, що тепер,
навіть якщо відіграють трохи назад, нічого не поміняється".
Держслужба - острівець стабільності
Як стверджує газета "Новые Известия", охочих
працювати на держслужбі в Росії в 50 разів більше, ніж вакансій. З посиланням
на дані рекрутингових агентств за грудень 2011 газета пише, що на одну вакансію
в сфері держслужби припадало 47,7 резюме.
Провідний співробітник Інституту соціології РАН Леонтій Бизов, на думку якого
посилається "НИ", не бачить в цьому нічого незвичайного. "В
умовах кризи і посткризового розвитку держслужба стала єдиним острівцем стабільності,
де зростали доходи, хай і не дуже швидко, - цитує його газета. - Плюс тут
завжди є можливість використовувати адміністративну ренту у вигляді корупції,
прямої або непрямої. Заняття бізнесом, навпаки, стає все більш ризикованим".
За словами вченого, сьогодні основу середнього класу становить не бізнес, а
саме держслужбовці. Тому, немає нічого дивного, що всі так рвуться в чиновники.
Керівник відділу аналітики рекрутингового порталу Валерія Чернецова зазначає,
що росіяни завжди вважали роботу на держслужбі престижною. "Згідно з
нашими опитуваннями, майже 50% економічно активних громадян країни впевнені в
цьому, ще 33% частково з цим згодні, - розповіла "НИ" аналітик. -
Коментуючи свою позицію, вони найчастіше говорять про те, що "держслужба -
це чіткий порядок", "держслужбовцями бути більш надійно", "держслужба
- це наявність певного соціального рівня". Таким чином, робота на
держслужбі була, є і буде досить привабливою для росіян".
Газета розповідає і про інші вакансії, які найбільш затребувані: висока
конкуренція серед юристів (17 резюме на одну вакансію) і топ-менеджерів. А
дефіцит персоналу найбільше спостерігається в сировинній індустрії (0,7 резюме
на вакансію), у сфері сервісу і серед робочих спеціальностей.
Огляд підготував Олега Савін, Служба моніторингу Бі-бі-сі