4 лютого у Москві та інших російських містах пройшли масові акції як проти правління Володимира Путіна, так і на його підтримку. Демонстрації в Росії стали центральною темою провідних західних ЗМІ.
Журналіст Міхаель Людвіг із газети Frankfurter Allgemeine пише, що "російський рух протесту проти керованих виборів та
авторитарної системи Путіна у Москві практично повернувся до вихідної
точки".
Видання, яке цитує ИноПресса, одним із
найпопулярніших сюжетів для фотографій суботньої протестної ходи називає плакат
поета Дмитра Бикова: "Не розгойдуйте човен, нашого щура нудить".
На Поклонній горі, продовжує Людвіг,
прихильники прем'єр-міністра зібралися на "дистанційну дуель із
демонстрантами з Болотній площі". "Люди з почту Путіна гнівно
викривали "помаранчеву чуму", яку нібито поширюють "незгодні"
Росії. Називається кількість учасників у 140 тис., повідомляє автор, і "далеко
не всіх із них зобов'язали прийти або заплатили за участь".
"Одним із кульмінаційних моментів заходу
були крики "філософа" з анти західного "неоєвразійського" табору,
який нещодавно по державному телебаченню у прайм-тайм вимагав дати народу образ
ворога, тому що нібито лише хороший образ ворога може зупинити занепад і розвал
Росії", - пише автор . За його словами, після виступу на мітингу
трактування образу стало чітким і зрозумілим кожному росіянину: "Ворог
стояв на Болотяній площі, таємно керований "Вашингтонським обкомом"".
Журналіст The New York Times Томас Фрідмен
задається питанням, що Путін стане робити далі? На його думку, Росія зараз на
роздоріжжі. "Вона стала країною, де все "начебто є, але, по суті, немає"",
- пише автор. Начебто є, але, якщо розібратися, швидше відсутні демократія,
вільний ринок, вільна преса. Автор переконаний, що за цю половинчастість несе
відповідальність, перш за все, Путін.
Фрідмен пише, що провів бесіду із
прес-секретарем Путіна Пєсковим, і той упевнено заявляє, що гроші на
дестабілізацію Росії надходять "із Вашингтона офіційно та
неофіційно". "Це або марення, або справжній цинізм", - коментує
слова Пєскова журналіст.
На думку Фрідмана, Путін вражений тим фактом,
що Захід повалив Каддафі. "Який союзник! Про що він жалкує!" - вигукує
автор статті. На думку журналіста, чим більше Путін підтримує диктатуру Асада,
"тим більше схожий на людину, яка вже після зіткнення з айсбергом купила
квиток на Титанік туди і назад".
Щоб провести реальні реформи, Путін повинен колосально змінитися сам. "Чи
можливо це? Чи усвідомлює він необхідність? Судячи з інформації на поточний
момент, я відповім: начебто так, але, по суті, ні", - підсумовує Фрідмен.
Іспанське видання El País відзначає, що ще
півроку тому нікому б і на думку не спало, що у 20-градусний мороз на вулиці
Москви, вимагаючи відставки Володимира Путіна і скасування підсумків
сфальсифікованих парламентських виборів, вийдуть десятки тисяч людей -
націоналісти, ліві, ліберали і прості громадяни, які втратили страх і вважають
неприйнятним авторитаризм Путіна.
Водночас газета визнає, що незважаючи на
масштаби і тривалість протестів, вкрай малоймовірно, що в наступному місяці
вдасться запобігти обранню Путіна на пост президента Росії втретє.
El País вважає, що Путін опинився в ситуації,
коли не витримує ні прикрашена кремлівська автократія, ні псевдостабільність,
що заважає виникненню партій, які б представляли народ, і забезпечує
фальсифікації на виборах, а головним викликом для Путіна-президента стане
необхідність демократизації Росії.
Оглядач The Foreign Policy Юлія Іоффе
проводить паралель між двома мітингами у Москві і зазначає, що на Болотній люди
посміхалися і сміялися, на пропутінському мітингу людям було нічому радіти: їм
розповіли, що країна на межі розпаду, революція не за горами.
"Цей апокаліптичний образний ряд виглядає
дивно, оскільки акції опозиції мають миролюбний характер. Однак він відображає
те, як сприймаються протести у коридорах влади, - з острахом і
здивуванням", - пише Іоффе. "Уявіть, що ваш кіт підійшов до вас і
заговорив", - так у розмові з Іоффе описав реакцію Кремля єдинорос Юрій
Котлер, у минулому радник Гризлова.
Але є ознаки, що шок проходить і Путін
поступово посилює свою позицію. Спочатку Кремль запропонував декілька
"пряників" у формі нових законів і перестав придушувати акції
протесту. "Тепер же у столиці заговорили про "закручування гайок",
- зазначає Іоффе." Вони чекають, доки опозиція зробить якусь помилку. Це
буде довгоочікуваний шанс розв'язати гоніння ", - сказало автору неназване
"московське джерело, тісно знайоме із Кремлем".
Британська газета The Sunday Times також
погоджується, що після президентських виборів Путін піддасть гонінням
опозиційний рух. Неназваний "колишній радник Кремля сказав, що влада буде
терпіти демонстрацію невдоволення лише до голосування 4 березня, коли, як
очікує більшість, Путін переможе", - пише журналіст Марк Франкетті.
За словами джерела, після виборів влада, імовірно,
перестане видавати дозволи на мітинги і, можливо, візьметься за організаторів.
"Як уже вважається, ФСБ уважно стежить за особами, що стоять за
демонстраціями", - сказано у статті.
За матеріалами: ИноПресса.ru