Міноборони РФ: Прийняття Булави на озброєння йде за планом

Прийняття на озброєння до складу ВМФ ракети Булава йде за планом. Разом зі своїми штатними носіями, підводними човнами проекту 955 Борей, які будуть прийняті на озброєння влітку, Булава повинна стати основою морських стратегічних ядерних сил Росії.

Про це повідомив сьогодні журналістам перший заступник міністра оборони Анатолій Сухоруков.

Російське оборонне відомство сподівається прийняти на озброєння стратегічний атомний підводний човен (АПЧ) проекту 955 Юрій Довгорукий до 15 червня, другий підводний човен цього проекту увійде до складу ВМФ в серпні.

Усього до 2020 року передбачається побудувати вісім АПЧ цього типу. Юрій Долгорукий вважається головним в серії підводних ракетоносців четвертого покоління.

Говорячи про прийняття на озброєння ракети Булава, Сухоруков сказав, що "все йде за планом, ніхто нічого не зриває".

"Щоб оформити всі необхідні документи (після завершення держвипробувань), потрібно мінімум шість-сім місяців. Триває робота, яка визначена положенням про створення ракетного комплексу, та робота, яку належить проводити після завершення держвипробувань", - сказав перший заступник міністра оборони.

Міжконтинентальна балістична ракета морського базування Р30 3М30 Булава-30 (РСМ-56 для використання в міжнародних договорах, SS-NX-30 - за класифікацією НАТО) - новітня російська триступенева твердопаливна ракета, що розміщується на підводних човнах. Ракета може нести від шести до десяти гіперзвукових маневруючих ядерних блоків індивідуального наведення по 100-150 кілотонн, здатних змінювати траєкторію польоту за висотою і курсом. Має маловисотний профіль польоту. Розроблена в Московському інституті теплотехніки, максимальна дальність польоту 8000 кілометрів, стартова маса 36,8 тонни, триступінчаста, система управління - інерціальна, вага, що закидається (корисне навантаження) - 1150 кілограмів, довжина в пусковому контейнері - 12,1 метра, довжина без головної частини - 11,5 метра.

Сухоруков також повідомив, що російська армія в цьому році отримає 28 зенітних ракетно-гарматних комплексів Панцир-С, 58 літаків, 124 вертольоти, а також різні ракети.

"Тобто всі завдання, поставлені перед підприємствами оборонно-промислового комплексу, виконуються, у мене, як у першого заступника міністра оборони, ніяких побоювань, що ці контракти будуть зірвані, немає", - сказав він.

Заступник міністра нагадав, що згідно з держпрограмою озброєнь до 2020 року, Збройні сили мають отримати понад 1,1 тисячі вертольотів, на сьогоднішній день укладено контрактів навіть на більшу кількість таких машин (1124 проти 1120 запитаних). Він пояснив, що ця цифра з'явилася після укладення додаткових контрактів.

Зокрема, Міноборони підписало контракти на додаткову поставку в Збройні сили 27 вертольотів Мі-35, які будуть поставлятися в 2012, 2013 і 2014 роках. Також, за словами Сухорукова, готується додатковий контракт на поставку Мі-28Н Нічний мисливець, який буде укладено в 2013 році, і контракт на Мі-8АТМШ.

Комплекс Панцир-С було створено в 1994 році і вперше продемонстровано на авіасалоні в Москві МАКС-1995. Він призначений для протиповітряної оборони малорозмірних військових і адміністративно-промислових об'єктів і районів від літаків, вертольотів, крилатих ракет і високоточної зброї, а також для посилення угрупувань ППО при відбитті масованих ударів з повітря.

Тим часом, генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, виступаючи сьогодні в Брюсселі на засіданні Ради Росія-НАТО (РРН) на рівні глав МЗС, висловив надію на досягнення прогресу у співпраці Росії і НАТО з протиракетної оборони Європи.

"Я впевнений, що і тут ми можемо знайти шлях просування вперед в дусі діалогу, довіри і транспарентності, які ми вибудовували за цим столом за останні 15 років", - сказав Расмуссен.

"Співпраця в галузі ПРО може трансформувати наші відносини та підвищити безпеку для всіх нас, оскільки у нас спільні загрози", - зазначив генсек.

Расмуссен повідомив, що НАТО добилося хорошого прогресу у створенні власної системи ПРО, про початковий етап операційної готовності якої буде оголошено на травневому саміті НАТО в Чикаго. Він знову повторив, що ПРО альянсу не спрямована проти Росії і не порушує стратегічний баланс сил стримування.

У березні заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що Москва досі не прийняла рішення про свою участь у саміті Ради Росія-НАТО в Чикаго і продовжить обговорювати можливість проведення зустрічі з Брюсселем.

Росія наполягає на своїй участі в створюваній США і НАТО системі протиракетної оборони (ЄвроПРО) і вимагає гарантій, що ця система не буде спрямована проти неї.

Однак США не готові надати такі гарантії на папері, в юридично зобов'язуючій формі. Російська сторона неодноразово заявляла, що поки не бачить прогресу в ході переговорів з НАТО з проблеми протиракетної оборони. У зв'язку з цим поки що не визначено формат участі Росії в саміті НАТО в Чикаго в травні цього року.

Расмуссен повідомив, що найближчим часом він сподівається на двосторонню зустріч з обраним президентом Росії Володимиром Путіним.