Ходорковський: Путін залякує протестувальників

Президент Володимир Путін, міцно тримаючись за владу, прикладає все більше зусиль для того, щоб посіяти у пересічних громадянах страх перед участю у вуличних виступах, сказав Михайло Ходорковський, колись найбагатша людина в Росії, який перебуває в колонії, у відповідях на питання агентства Reuters.

Ходорковський продиктував відповіді адвокатам, які його відвідали. Колишній власник процвітаючої нафтової компанії звинуватив Путіна у політичних репресіях, за допомогою яких президент намагається підтвердити свій авторитет, підірваний 14 місяцями протестів.

Він каже, що ці спроби приречені на провал і що Путін штовхає Росію до економічної та політичної стагнації, порівнянної з епохою радянського генсека Леоніда Брежнєва.

"Протест проти нинішнього режиму зростає і буде зростати", - вважає Ходорковський, засуджений за звинуваченням в ухилянні від податків, шахрайстві та відмиванні грошей.

"Ризики режиму послідовно наростають".

Він заперечував свою провину, називаючи звинувачення політично вмотивованими.

"Певне закручування гайок, безсумнівно, продовжується. Ми бачимо розширення колишніх репресивних практик, появу нових і підготовку законодавчої бази на випадок необхідності різкого стискання поля громадянських прав і свобод", - говорить Ходорковський.

Він назвав це відмінною рисою нового президентського терміну Путіна.

"У наявності розширення репресій щодо учасників протестних дій, які не є найбільш знаковими опозиційними фігурами. Швидше за все, влада тим самим хоче налякати пересічних громадян, відвернути їх від участі у протестних діях".

Протягом багатьох років 49-річний Ходорковський жорстко критикував Путіна, для якого останній рік був затьмарений найбільшими протестами від моменту його приходу до влади у 2000 році.

Натовпи незадоволених на вулицях порідшали, коли Путін у березні виграв президентські вибори після чотирьох років у кріслі прем'єра, але рейтинги його схвалення знизилися.

Кремль заперечує тиск на критиків і політичне переслідування Ходорковського, однак західні уряди і правозахисні організації вважають інакше.

Проти кількох опозиційних лідерів були порушені кримінальні справи за підозрою у незаконному бізнесі, в організації заворушень або в інших злочинах. Обвинувачені заперечують провину.

У перші кілька місяців нового президентського терміну Путіна парламент прийняв низку законів, які розглядаються критиками як інструмент тиску на незадоволених.

Такий, як Брежнєв

Ходорковський відбуває покарання в Карелії неподалік від Полярного кола. Він був заарештований у 2003 році під час першого президентського терміну Путіна, а його нафтова компанія ЮКОС була розорена і продана, причому держава виявилася власником найприбутковіших активів.

Ходорковський проводить паралелі між життям у Росії при Путіні та останніми роками 18-річного правління Брежнєва, відомого боротьбою з інакодумцями та відмовою від змістовних економічних реформ.

"За деякими параметрами політичний режим у сучасній Росії, швидше, нагадує брежнєвський, за типом впливів на опонентів та наслідків для країни, - говорить Ходорковський. - Причини очевидні - ефективність нинішньої форми правління стає все нижчою, а витрати - все очевиднішими для суспільства".

"Корупція, низькі темпи та якість економічного зростання, закриття соціальних ліфтів для молоді, просто втома від одного і того самого обличчя влади, - все це веде до накопичення виразного незадоволення".

Ходорковський не коментував грудневого рішення суду про скорочення його 13-річного терміну на два роки, оскільки питання були відправлені йому до цього моменту.

Колишній голова Юкоса міг би вийти на свободу через 18 місяців, але він та його адвокати кажуть, що це не гарантовано. Російські суди не раз скасовували рішення про скорочення терміну ув'язнення партнеру Ходорковського Платону Лебедєву, якого судили разом із ним.

Ходорковський каже, що перебуває в опозиції Путіну, але жодне з об'єднань, які борються із владою, не відображає повністю його поглядів.

На його думку, опозиційні активісти, яких переслідують силові структури, повинні вибирати між визнанням провини в надії на більш легке покарання та спробою довести невинність у російських судах, відомих жорсткими вироками проти політичних супротивників влади.

Продовжувати боротьбу в суді - це "природний і неминучий етап протесту", - вважає він.