Фото: Фото Олександр Миридонов/ Коммерсантъ
Віце-прем'єр попросив звільнити його з посади за власним бажанням
Владислав Сурков подав заяву про звільнення з посади віце-прем'єра 26 квітня 2013 року. Про це сам Сурков розповів виданню Коммерсантъ.
Указ про відставку Суркова був підписаний
президентом Росії Володимиром Путіним 8 травня.
На питання про причини своєї відставки Сурков
відповідати відмовився.
"Я розповім про це пізніше. Коли це буде
доречно", - заявив він виданню.
Згідно з текстом указу про відставку Суркова,
віце-прем'єр попросив звільнити його з посади за власним бажанням.
На питання журналу Русский пионер, чи зможе він зосередитися
після відставки на літературній діяльності, Сурков відповів, що у нього є
"деякі плани".
"Дозріває сюжет політичної комедії на
основі реальних подій", - зазначив Сурков.
Раніше прес-секретар президента Дмитро Пєсков
заявив, що указ про відставку Суркова був підписаний після наради з реалізації
указів Володимира Путіна. Нарада відбулася 7 травня 2013 року. Пізніше він
заявив, що, ймовірно, прохання про відставку могло надійти і раніше.
За словами Пєскова, відставка Суркова
пов'язана саме з реалізацією указів Путіна, підписаних ним 7 травня 2012 року після
вступу на посаду президента Росії. Прес-секретар Путіна наголосив, що з
проектом Сколково, який курирував Сурков, і з його конфліктом зі Слідчим
комітетом відставка віце-прем'єра з уряду не пов'язана.
Незадовго до відставки Сурков виступив з
різкою критикою на адресу Слідчого комітету Росії, який, на його думку, необґрунтовано
заявляє про порушення в Сколково. 7 травня прес-секретар СК Володимир Маркін зі
сторінок газети Известия назвав заяви Суркова, які він допустив на адресу СК
під час лекції в Лондоні, неприйнятними. Віце-прем'єр заяву Маркіна назвав
"графоманією".
Владислав Сурков став віце-прем'єром і
керівником апарату уряду Дмитра Медведєва в травні 2012 року. Його повноваження
в уряді перейдуть до віце-прем'єра Аркадія Дворковича. До грудня 2011 року
Сурков обіймав посаду першого заступника голови адміністрації президента, де
курирував внутрішню політику.