Володимир Путін незвично мовчазний стосовно висилки з Росії американського дипломата, якого Москва звинуватила у вербуванні для ЦРУ. Але Путіну і не потрібно нічого говорити - для цього є податливі державні мас-медіа, пише Reuters.
Починаючи з
вівторка держтелебачення майже безупинно з радістю розповідає про спритне
затримання "американця" - дипломата в перуці, з компасом і атласом Москви.
Підхід, що
нагадує про радянські часи, типовий для путінської тактики з моменту його
повернення в Кремль рік тому: мобілізувати прихильників серед консервативних
виборців на фоні вуличних протестів представників середнього класу столиці та
великих міст.
Жорсткість
внутрішньої політики сталася після заміни наприкінці 2011 року "сірого
кардинала" Владислава Суркова в якості кремлівського ідеолога на прямолінійного
В’ячеслава Володіна.
Путін не упустить
нагоди дорікнути керівництву США у засиланні шпигунів до Росії, але обраний час
і кількість ефіру, виділені на висвітлення інциденту державними ЗМІ, показують,
що кампанія значною мірою орієнтована на вітчизняну аудиторію.
"Мене трохи
здивувало те, з яким розмахом вони вирішили висвітлювати це у пресі. Просто
якийсь привіт з 1970-х", - сказав голова комітету з розвідки Палати
представників Конгресу США Майк Роджерс на саміті Reuters Cybersecurity у
Вашингтоні.
Припустивши, що
увага ЗМІ частково пов’язана з бажанням представити американців у негативному
світлі, він сказав:
"Я думаю, Путін
сумує за холодною війною. Він же КДБешник".
Критики кажуть,
що виходець з радянського КДБ Путін, чиї рейтинги популярності нещодавно
скотилися до 12-річного мінімуму перш ніж почати відновлюватися, все ширше
спирається на володінські методи, що віддають радянським минулим.
Володіна навіть
іноді порівнюють з главою радянського МЗС В’ячеславом Молотовим, одним із
соратників радянського диктатора Йосипа Сталіна. Як і Молотова, Володіна
називали "залізна дупа" за довге сидіння за робочим столом.
Особлива прикмета
Шпигунський скандал,
що розігрався цього тижня, став одним з найбільш ексцентричних в історії
відносин США з СРСР і Росією. Схожий випадок мав місце у 2006 році, коли був
виявлений "шпигунський камінь" - передавач, замаскований під камінь, який
використовувався британською розвідкою в Москві.
Незалежно від
того, наскільки глибоко 49-річний Володін був залучений в історію з публікацією
ФСБ відео, на якому третій секретар посольства Райян Фогл притиснутий до
асфальту з заломленими руками, вся сага несе на собі фірмові прикмети володінського
стилю.
Переведений у
Кремль у відповідь на найбільші за більш ніж 13-річне правління Путіна вуличні
протести, Володін - натхненник кампанії, в ході якої Путін постав людиною з
народу і гарантом стабільності.
З моменту призначення
Володіна у грудні 2011-го Росія нагнітає антиамериканську і антизахідну
риторику: Путін звинувачував США у підтримці демонстрантів, а його опоненти
кажуть, що він утискає інакомислення і громадянське суспільство.
Путін проповідує
традиціоналістичні консервативні цінності і посилює вплив Російської
православної церкви у спробі солідаризувати прихильників у середовищі
службовців та робочого класу, своєї звичайної електоральної бази.
Більше немає
потреби у хитромудрих стратегіях в стилі Суркова, який через півтора року після
вигнання з Кремля позбувся і посади в уряді, вислухавши критику з приводу
поганого виконання путінських передвиборних обіцянок.
Володін же сидів
поруч з Путіним на його зустрічі у середу в президентській резиденції у Сочі з
лідерами парламентських фракцій. Як зазвичай, Володін був мовчазний, робив
нотатки у блокноті. І як зазвичай, Путін заперечував тиск на опонентів.
"Що стосується
загвинчування гайок, то я вас не розумію, та й навіщо нам це потрібно", -
сказав Путін у відповідь на тривоги лідера комуністів Геннадія Зюганова.
Спустити на гальмах
І російські, і
американські офіційні особи сигналізували, що не хочуть, щоб шпигунський
інцидент у дусі холодної війни підірвав зусилля у відновленні взаємної довіри і
завадив переговорам на майбутній міжнародній конференції про врегулювання
конфлікту у Сирії.
Однак відносини
зі Штатами на практиці для Путіна, який переймається завданням утримати владу
до 2018 року а, можливо, і після, справа не першочергова.
При Володіні,
політичному ветеранові-стратегу, який собаку з’їв на жорстких виборчих
кампаніях у 1990-ті, Путін зосереджений на внутрішніх справах.
"Відео, яке зняло
ФСБ, очевидно, розраховане на публіку", - написав у своєму блозі російський
аналітик і журналіст Ельдар Муртазін, вказуючи на голлівудський "шпигунський
набір" з перук і окулярів, нібито вилучений у Фогля.
Не всі у Росії
сприйняли це серйозно.
"Так, я реготав
над перукою і окулярами. А помада, де помада?" - написав користувач соціальної
мережі, який назвався Владиславом Клинковим.
Тут для Путіна
криється проблема. У той час як Кремль може маніпулювати державним ТБ, для
значної частини росіян, від Балтики до Тихого океану, основним джерелом новин є
непідконтрольний інтернет, соціальні медіа.
Вони ж зіграли
ключову роль в організації антипутінських протестів, і здатність Володіна
приборкати цю сферу неочевидна.