Reuters: Хто наступний? Критики Путіна стурбовані масштабом пресингу

Посилення тиску щодо груп чи одинаків, які критично ставляться до Володимира Путіна або незалежних від нього, ставить перед опонентами російського президента питання: "Хто наступний?" Відповідь шукає агентство Reuters.

Втеча із країни ліберального економіста Сергія Гурієва, якого допитали слідчі, після чого він вирішив залишитися за кордоном через побоювання за свою свободу, посилило відчуття тривоги. Кремль нарощує зусилля у придушенні незгодних та протидію протестам, що спалахнули у грудні 2011 року.

Обмеження на демонстрації, кримінальні справи проти лідерів протесту та жорсткі нові правила фінансування неурядових організацій віддають репресіями, якими супроводжувалися десятиліття застою в СРСР під керівництвом старіючого генсека Леоніда Брежнєва, кажуть критики.

Опоненти стверджують, що Путін використовує тактику сильної руки для відновлення авторитету, підірваного масовими вуличними виступами незгодних і зазначають, що він відтісняє на другий план соратників, що вийшли з довіри, включаючи свого політичного стратега Владислава Суркова.

"Будь-хто, хто мріє боротися (з Путіним), буде підданий найсуворішим заходам", - заявив у розмові з Reuters економіст Сергій Алексашенко, заступник голови Центробанку у 1990-тих.

Методом боротьби з опором російських еліт може бути обрана дилема, відома з радянських часів - еміграція або репресії, сказав він, додавши, що все залежатиме "від його страхів, маній та поглядів".

Колишній співробітник КДБ представляє себе як людину, яка відновила порядок після хаосу за часів президентства Бориса Єльцина, що послідував за колапсом Радянського Союзу у 1991-му.

Путін заперечує переслідування опонентів. Після найбільших за його правління від 2000 року протестів він також дав зрозуміти, що наведення порядку може знову знадобитися.

Але його критики кажуть, що він прагне нейтралізувати останні помітні фігури протестного руху незважаючи на те, що протести протягом минулих місяців втратили колишню масовість і не становлять негайної загрози.

Нові закони

Парламент прийняв серію законів, які, кажуть критики, президент може використовувати в боротьбі з опонентами. Низка опозиційних лідерів, включаючи відомого на Заході Олексія Навального, зіткнулася з тим, що вони називають сфабрикованими кримінальними звинуваченнями.

Під пресинг потрапили навіть групи, які не є частиною протестного руху, включаючи моніторинговий центр Голос, який збирав свідчення шахрайства на виборах, і соціологічний Левада-центр, який відстежував падіння популярності Путіна.

Обидві організації чинять опір вимозі зареєструватися як "іноземні агенти" - ярлик, який натякає на зраду і відсилає до часів холодної війни - у рамках нового закону, який посилив перевірки неурядових організацій, що фінансуються з-за кордону, залучених у "політичну діяльність".

Опозиційні активісти часто порівнюють новий путінський термін із правлінням Брежнєва у 1964-1982 роках. Путінське обличчя, штучно зістарене і накладене на портрет немічного радянського генсека, стало для критиків емблемою тривалості перебування при владі російського лідера.

Від'їзд Гурієва розглядається багатьма як підтвердження того, що Кремль відкрив новий фронт у війні з інакодумцями всіх мастей, посиливши тиск на інтелектуалів, яким він не довіряє.

За цими діями вони бачать вплив силовиків - колишніх колега Путіна у спецслужбах, які вийшли на провідні ролі на тлі ослаблення позицій так званих лібералів у вищих ешелонах влади.

Гурієв, 41-річний економіст та урядовий радник, схоже, потрапив під спостереження після критики на адресу Путіна і смертного гріха - пожертвування маленької суми Навальному.

Його шанси на те, щоб не вийти з довіри, сильно ослабли після того, як економіст попередив Путіна, що той ризикує втратити владу, якщо не зуміє приборкати повсюдну корупцію і послабити залежність Росії від нафти, що робить країну чутливою до будь-якого падіння ціни свого основного експортного товару.

Нова "справа ЮКОСа"?

Рішення Гурієва переїхати до сім'ї у Францію було прийняте після його допиту у Слідчому комітеті з приводу справи, пов'язаної з нафтовою імперією Юкос, що припинила існування, яка колись належала кинутому за ґрати олігарху Михайлу Ходорковському.

Це підлило масла у вогонь спекуляцій на тему нового витка "справи Юкоса", що прогриміла на весь світ, що загрожує черговим терміном для Ходорковського та його ділового партнера Платона Лебедєва, які повинні вийти на свободу наступного року.

"Їхні терміни добігають кінця і є люди, які бояться побачити їх на волі", - вважає Марина Ходорковська, мати магната, який був колись найбагатшим жителем Росії, але потрапив у немилість до Путіна після того, як виявив інтерес до опозиційної політики.

Деякі аналітики розглядають Ходорковського серед небагатьох постатей, чий громадський вплив дозволив би кинути політичний виклик Путіну.

У країні, яка цього року відправила на лаву підсудних небіжчика - у рамках кримінальної справи проти Сергія Магнітського, юриста, який вимагав розслідувати корупцію серед високопосадовців - мало хто виключає ще один процес, який би залишив Ходорковського за ґратами.

Ходорковський та Лебедєв були заарештовані у 2003 році й у 2005-му засуджені до тривалих термінів за шахрайство та ухиляння від податків. У 2010-му вони були засуджені за крадіжку нафти Юкоса та відмивання грошей, що продовжило їхній термін під вартою.

Більшість політичних аналітиків очікують, що Путін захоче продовжити правління до 2018 року, незважаючи на зниження його популярності порівняно з піковими значеннями під час президентства 2000-2008 років. Але, чинячи тиск на інтелектуалів, він ризикує наступити на граблі.

П'ятнадцять економістів та академіків попередили владу у відкритому листі цього тижня, що закон про "іноземних агентів" може підірвати незалежність вчених і в кінцевому підсумку негативно вплинути на економіку, якій загрожує сповзання в рецесію.

"В історії нашої країни уже був період, коли економічна наука та економічний аналіз повністю контролювалися державою", - написали автори листа, опублікованого в газеті Ведомости.