Фото: Reuters
Вбивство назвали випадковим
ЄСПЛ визнав Росію не відповідальною за смерть лідера чеченських сепаратистів Аслана Масхадова. Відповідне рішення 6 червня розміщено на сайті суду.
При цьому суд визнав, що Росія не повинна
автоматично відмовлятися від видачі його тіла родичам.
Суд погодився з версією про те, що Масхадов був
випадково застрелений своїм соратником. Притулок лідера сепаратистів штурмували
у зв'язку з тим, що його підозрювали в причетності до нападу на Беслан. Коли
спецназ підірвав вхід до притулку,
один з бойовиків випадково зробив кілька пострілів. Кулі влучили в голову Масхадову.
Також суд визнав, що розслідування смерті лідера
сепаратистів проводилося відповідно до Європейської конвенції з прав людини.
При цьому ЄСПЛ визнав, що Росія порушила низку статей Європейської конвенції з
прав людини, відмовляючи у видачі тіл убитих бойовиків родичам.
Позивачами виступили родичі убитого в березні 2005
року лідера чеченських сепаратистів Аслана Масхадова і 55-ти бойовиків,
загиблих під час спецоперації в районі Нальчика в жовтні того ж року.
Відповідно до судового вердикту, Росія не
відповідальна за смерть Аслана Масхадова. Проте вона не повинна була
автоматично відмовлятися від видачі його тіла родичам. Так, Росією порушені
стаття 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), стаття 9 (свобода
віросповідання), стаття 13 (право на ефективний засіб правового захисту) і
стаття 14 (заборона дискримінації), наголошується в документі.
Суд зобов'язав РФ виплатити позивачам у тримісячний
строк загальну суму в 18 тисяч євро як
покриття
судових витрат.
Лідер чеченських сепаратистів Аслан Масхадов був убитий спецназом ФСБ РФ в селі Толстой-Юрт
у Грозненському районі Чечні в березні 2005 року. Після того як його тіло було
офіційно впізнано,
заступник генпрокурора РФ заявив, що воно не буде видано родичам і буде поховане без повідомлення їм про місце і дату поховання. "Чинне
законодавство не передбачає видачу родичам для поховання тіл убитих
терористів", - зазначив він
тоді. Позивачі заявили про дискримінаційний
характер цього
рішення.
Масхадову Генпрокуратура висунула звинувачення за кількома статтями
Кримінального кодексу РФ. Зокрема, його звинувачували у збройному заколоті під час подій 2000 року і тероризмі у зв'язку з
терактом у Беслані, скоєному на початку вересня 2004 року. Надалі не відкидалося, що він був серед тих, хто готував жовтневе заворушення.
Напад на правоохоронні органи в Нальчику стався в
жовтні 2005 року. Жертвами нападу стали 35 силовиків і 15 мирних жителів. Ще
129 співробітників силових органів і 66 цивільних осіб отримали поранення
різного ступеня тяжкості. Матеріальний збиток, завданий майну фізичних та юридичних осіб,
перевищив 54 млн рублів. У місті не працювали органи влади, установи охорони
здоров'я та освіти, промислові підприємства, зупинився рух громадського та
особистого транспорту, було порушено водопостачання і телефонний зв'язок. Після
придушення заколоту правозахисні організації і родичі затриманих заявляли, що з
підозрюваних у причетності до нападу свідчення вибивалися тортурами.
Росія минулого року стала країною, щодо якої
Європейський суд з прав людини виніс найбільше обвинувальних вердиктів, зазначає Business FM. За минулий рік щодо
Росії було винесено 122 судових рішення за позовами, в яких судді виявили хоча
б одне порушення Європейської конвенції з прав людини.