Західна преса розглядає події в московському районі Бірюльово. Влада, заскочена зненацька заворушеннями, шукає винних, щоб пояснити спалах нетерпимості до мігрантів. Однак саме владою в період передвиборної кампанії в Москві була розіграна карта расистських настроїв. Думки аналітиків наводить сайт ИноПресса.
Як зазначають
експерти, ксенофобія стає загальним стрижнем усіх течій сучасної Росії: від
політичних еліт і РПЦ до несистемної опозиції. Лінії розлому в
багатонаціональній країні стають дедалі глибшими. "Варто тільки випустити
джина націоналізму з пляшки - і назад його вже не заженеш", - застерігають
оглядачі.
"Російські
націоналісти підливають масло у вогонь московських заворушень на національному
ґрунті" - стверджує в заголовку The Guardian. Автор статті, в.о. головного
редактора The Moscow News Наталія Антонова нагадує про те, що заворушення в
московському районі Бірюльово почалися після вбивства етнічного росіянина Єгора
Щербакова. Журналістка характеризує Бірюльово як робочу околицю, дешеве житло
якої приваблює мігрантів. Видання наводить слова місцевої мешканки, що висловлюється
про Бірюльово як про "небезпечний район": тут панує атмосфера
беззаконня, що підігрівається корупцією поліції і заплутаним міграційним
законодавством. За словами Антонової, вона з вуст співробітника правоохоронних
органів чула зізнання в тому, що поліція в спальних районах практично не
контролює "ситуацію з етнічними бандформуваннями ".
"Російські
націоналісти вміло використовують страх і ненависть, що панують у таких районах,
як Бірюльово... Стверджуючи, що злочинність в основному пов'язана з нелегальною
міграцією, вони пропонують рішення, яке здається легким: позбутися іноземців",
- пише автор статті.
"У такій
атмосфері ні в чому не винні мігранти, які тільки намагаються займатися своєю
справою, і такі люди, як Щербаков, який просто хотів захистити свою дівчину,
розплачуються за нездатність поставити злочинність і насильство під
контроль", - робить висновок автор статті.
Російська влада,
захоплена зненацька заворушеннями в Бірюльово, шукає винних, щоб пояснити
спалах нетерпимості, пише El Pais. "Масові затримання, посилення заходів
безпеки і ймовірне посилення імміграційної політики - така наразі реакція влади,
яка, мабуть, схильна скоріше вживати заходів проти представників етнічних
меншин, ніж всерйоз протистояти російським націоналістам - натхненникам
заворушень", - зазначає журналістка Пілар Бонет.
Автор зазначає: в Бірюльово
були поранені 23 людини, у тому числі шість поліцейських, але більшість з 380
затриманих звільнені після допиту, а 70 викликані до суду. 5 людей оштрафовано
на 3 тис. рублів. Журналіст Микола Сванідзе загострив увагу на тому, що з цими
маніфестантами-націоналістами чинили не так, як з фігурантами "Болотної
справи". "І все ж заступник мера Москви Горбенко поклав провину за заворушення
на націоналістів", - зазначає автор.
Мер Москви Собянін
поспішив засудити тактику натовпу, який влаштував заворушення у Бірюльово, але
йому виявилося важко дистанціюватися від її логіки, стверджує кореспондент TIME
Саймон Шустер. "Цього літа, в період виборів мера, саме Собянін приніс
ксенофобію в політичний "мейнстрім". Тепер він змушений пожинати
плоди того, що посіяв", - йдеться в статті.
На думку експерта
Миколи Петрова (Carnegie Endowment), стратегія Собяніна на виборах зняла табу,
довгий час прийняте в правлячій партії. Раніше еліта, що оточувала Путіна,
вважала, що розігрувати карту расистських настроїв - це "незграбно і
навіть небезпечно", переказує автор думку Петрова. Але штаб Собяніна,
схоже, не встояв перед спокусою, оскільки серед електорату були сильні
антиіммігрантські настрої.
Видання зауважує,
що в Росії агресивне ставлення до іммігрантів "не менш люте, ніж у багатьох
європейських країнах". Різниця з Європою в тому, що в Росії немає
незалежних партій, здатних представляти інтереси ультраправих - Кремль не
допускає їх до виборів. Виникла "агресивна і політично маргіналізована
субкультура націоналізму", як висловлюється автор.
Головний суперник
Собяніна на виборах - Навальний - після заворушень у Бірюльово "знову
висловив співчуття антиіммігрантському руху", стверджує автор, посилаючись
на блог Навального.
Підсумок заворушень
- десятки травм, сотні арештів і матеріальний збиток на мільйони доларів. Але
провідні кандидати в мери утрималися від відкритого засудження цих дій. "Такі
нові політичні реалії Москви, де ксенофобія, за висловом Петрова, "тепер у
порядку речей", - підсумовує автор.
Московський кореспондент
Le Monde Марі Жего також зазначає, що в Росії "розгнуздано расистську
риторику". "Етнічна злочинність" дійсно найпоширеніший у Росії наразі
вираз, хоча і не відображає реальну криміногенну обстановку, повідомляє
кореспондентка.
Жего цитує
директора Інституту етнополітичних та регіональних досліджень Еміля Паїна, який
назвав ксенофобію загальним стрижнем усіх політичних течій сучасної Росії.
Президент країни
Володимир Путін не робить ксенофобських висловлювань, але іноді, потураючи
більшості, заграє з ідеєю великої російської нації. Расистами є навіть такі
"герої" Заходу, як Олексій Навальний. "Не слід забувати, що
Олексій Навальний був у 2006 році одним з творців "Російського маршу",
на який у Москві щороку збирається кілька сотень екстремістів, що підіймають
руки в нацистському вітанні, - нагадує кореспондентка. - Відтоді він не сильно
змінився".
"У радянську
епоху інтеграція (етносів) була можлива... але сьогодні з'являються лінії
розлому", - робить висновок французька журналістка.
"Націоналізм
поширюється особливо швидко там, де люди незадоволені своїм життям, - коментує
недільні заворушення в Москві політичний оглядач німецького видання Die Welt
Юлія Смірнова. - Направити ненависть на приїжджих, як відомо, набагато простіше,
ніж вирішити проблему".
Однією з
найважливіших причин цієї ненависті, продовжує журналістка, є "нечинні державні
інститути". Москвичі не вірять ні поліції, ні уряду, ні судам, вони почуваються
невпевнено через те, що правоохоронні органи не борються зі злочинністю. "Ось
тому вони і вірять тим, хто звалює всю провину на іноземців", - впевнена
Смірнова.
Влада вселяє
росіянам, що вони повинні пишатися перемогами минулого і показовими проектами
на кшталт Олімпіади в Сочі. У дійсності ж, підсумовує Смірнова, "росіяни
помічають, що їхній країні бракує того, чим насправді варто пишатися – держави,
яка б функціонувала, і економічної потужності".
"Московський
бунт і російський націоналізм: час занепокоїтися" - закликає журналіст
Forbes Марк Адоманіс.
Найбільше
журналіста турбує не сам погром у Бірюльово, а настрої, що спровокували його. Москва переживе втрату
однієї з овочебаз, вважає він, а от спокійне ставлення антипутінської опозиції
до ксенофобії викликає побоювання.
Так, найпомітніший
діяч опозиційного руху Олексій Навальний у своєму ЖЖ склав нескінченний список
людей і організацій, винних у заворушеннях: до нього увійшли поліція, суди, МВС,
ФСБ, Кремль, мігранти, чиновники-корупціонери, олігархи і особисто Володимир
Путін.
"Дивно, але у
складеному Навальним списку винних відсутні найочевидніші його фігуранти-погромники",
- зазначає автор статті. "Навальний ніколи відкрито не підтримує
заворушення, тому що занадто розумний для цього", - продовжує експерт.
Замість цього він, за висловом Марка Галеотті, займається "дешевим і
мерзенним популізмом": погоджується з усіма скаргами націоналістів,
старанно утримуючись від коментарів щодо їхньої тактики.
Для Адоманіса
очевидно, що націоналісти і ліберали переслідують різні цілі. Справжній
російський ліберал, вважає Адоманіс, був би радий притоку мігрантів з Кавказу,
тому що вони відіграють важливу роль в економічних секторах, яких етнічні
росіяни традиційно цураються.
"Варто тільки
випустити джина націоналізму з пляшки - і назад його вже не заженеш", -
застерігає постійний автор Forbes.
У подіях в Бірюльово
лякає не саме насильство, а те, що несистемна опозиція бачить у ньому чудовий спосіб
ослабити державу. "Це абсолютно зрозуміла стратегія, але, швидше за все,
вона закінчиться сльозами", - підсумовує Адоманіс.
Як зазначає
московський кореспондент Tagesanzeiger Юліан Ханс, "всі політики і навіть
представники Православної церкви проявили співчуття до погромників. Міська
влада створила антикризовий штаб, до якого увійшли не тільки представники
міграційних органів і поліції, але й учасники нелегітимних з точки зору
демократії народних дружин. Часто вони на свій страх і ризик влаштовують облави
на працівників з Кавказу або з Таджикистану і потім здають їх поліції, якщо у
них, наприклад, що-небудь не в порядку з документами. І поліція йде на
співпрацю. Це вибухонебезпечний сигнал націоналістам".
"...Буде
цікаво подивитися, які (затриманим учасникам заворушень) будуть призначені
покарання. Після вуличних виступів проти інавгурації Володимира Путіна 6 травня
2012 року 28 учасникам були висунуті звинувачення в "закликах до масових
заворушень" та "опорі представникові влади". При цьому тодішні
сутички з поліцією в порівнянні із суботніми зіткненнями були нешкідливі. За
підсумками розглядів стане ясно, наскільки політизоване російське судочинство",
- підсумовує Ханс.