RU
 

Від Чечні до Сирії. На чому зростає рейтинг Путіна Сюжет

Корреспондент.net,  23 жовтня 2015, 10:22
0
2315
Від Чечні до Сирії. На чому зростає рейтинг Путіна
Фото: Reuters
Оцінки діяльності президента РФ останні півтора року перебувають на рівні вище 80%

Підтримка росіянами свого президента практично не залежить від економічних показників і його внутрішньої політики.

Останні півтора року політичний рейтинг президента Росії Володимира Путіна постійно зростав, оновлюючи історичні максимуми.

У жовтні рівень схвалення його діяльності серед росіян досяг взагалі не бувалих 89,9%.

Протягом 15 років перебування при владі рейтинг Путіна практично не опускався нижче 50%. Зі вступу на посаду президента у 2000 року популярність глави Кремля зросла в 1,5 рази.

Найчастіше сплеск зростання рейтингу президента РФ пов'язаний з трагічними подіями всередині країни, або активністю Росії за кордоном.

Економічні показники та внутрішньополітичні рішення практично не впливають на рейтинг російського президента.

Хоча найбільші падіння популярності Путіна пов'язані якраз з економічним прорахунком і катастрофою.

Корреспондент.net зібрав інформацію про те, як змінювався рівень довіри росіян до свого президента за останні 15 років.

Особливий рейтинг

Серед західних журналістів в середині 2000-х років популярно було називати рейтинг Путіна "тефлоновим".

У США "тефлоновими політиками" прийнято називати тих, до яких не пристає ніяка критика, які зберігають політичне становище (рейтинг), незважаючи на чинені помилки.

Тобто Путіна вважали "тефлоновим президентом" – що б він не робив, рейтинг все одно залишається високим

Наприкінці 2014 - початку 2015 року, коли підтримка Путіна не впала, незважаючи на ослаблення рубля, даний вираз знову з'явився в ЗМІ.

«За Путіним закріпилася репутація 'тефлонового' президента за його надприродну здатність підтримувати високі рейтинги навіть після великих політичних провалів», - писала британська Times в 2004 році.

Як зазначає експерт «Левада-центру» Денис Волков, піки популярності Путіна- це наприкінці 1999-го - початок 2000-го, кінець 2003-го, 2008-й і 2014 - 2015 - збігалися з часом надзвичайних мобілізацій в російському суспільстві.



Як все починалося

Володимир Путін був призначений Борисом Єльциним прем'єр-міністром Росії в 1999 році.

На момент призначення, за даними «Левада-центру», його рейтинг становив 30%.

За цим виник так званий "мобілізаційний період", коли Путін набирав популярність.

Відбувалося це на тлі другої чеченської кампанії та серії вибухів житлових будинків у різних містах Росії. Путін очолив боротьбу з тероризмом і тоді ж вимовив одну зі своїх легендарних фраз - про те, як збирається "мочити в сортирах" терористів.


До цих подій додався і старт президентської кампанії - рейтинг Путіна злетів до 80%.

Невеликі падіння і подальше зростання

У 2000-му році в рейтингу Путіна настав спад. Пов'язаний він був, як із закінченням передвиборчої кампанії, так і з трагедією підводного човна "Курськ", що потонув.

Катастрофа «Курська» - взагалі одна зі всього двох подій, в результаті яких рейтинг президента РФ падав

Тому все-таки не всі трагедії призвели до зростання його популярності. За даними «Левада-центру», тоді рейтинг Путіна опустився до 61%. За відомостями Фонду "Громадська думка" і зовсім до майже 40%.

Але вже в 2002 році Володимир Володимирович знову набирає. У листопаді 2002 року, після захоплення терористами в заручники 916 людей на мюзиклі "Норд-Ост" у Москві (23 жовтня 2008 року) рейтинг президента досяг 82%.


В результаті теракту за офіційними даними загинули 130 осіб, за даними громадських організацій - 174 людини.

У період терористичних атак в суспільстві відбувається єднання, і воно згуртовується навколо влади. Тому в такому зростанні рейтингу Путіна немає нічого дивного.

Ще більше - до 83% рейтинг Путіна зріс після арешту Михайла Ходорковського.

До 2004 року і нових виборів популярність президента залишалася на стабільно високому рівні. Після виборів - теж, але з одним винятком.

У 2005 році Росію захопила хвиля масових протестів проти монетизації пільг - заміни натуральних пільг грошовими компенсаціями. Тоді гроші вчасно не дійшли до населення, і демонстранти вимагали навіть відставки уряду. Пенсіонери перекривали дороги в містах.

Це і було - друге і останнє падіння рейтингу Путіна. За різними даними популярність президента впала до 43 - 48%. До речі ці події збіглися з невдалою підтримкою Москви Віктора Януковича на виборах президента України та Помаранчевою революцією.

Такі цифри привели до розмов про "розвінчання міфу тефлонового рейтингу".

Але вже незабаром Путін відіграв це падіння.

Грузія - новий сплеск

Після 2005 року рейтинг господаря Кремля залишався на звично високому рівні, а нового піку досяг після військових дій в Грузії.

Путін тоді був прем'єром - і йому довіряли 88% населення Росії. Тоді ж зафіксований найвищий рейтинг Дмитра Медведєва, в той час президента РФ - 83%.

Крим, Донбас

Після 2008 року і до 2013 рейтинг Путіна, за даними "Левада-центру" стабільно перебував у районі 60%. Не особливо знизили його і протести на Болотній.

Reuters

Нове зростання популярності президента РФ почалося з анексією Криму і продовжується досі.

За даними ВЦИОМ, рейтинг Путіна в березні в 2014 року склав в середньому 76,2%. У квітні, з початком війни на Донбасі - 82,2%, у травні - 86,2%.

У жовтні 2014 року, за даними "Левада-центр" популярність президента РФ досягла рекордних 88%.

Падіння рубля на рейтингу Путіна ніяк не позначилося. У лютому 2015 року він становив 86%, у червні - 88-89%

Жовтень 2015 року - новий рекорд - 89,9%.

"Настільки високий рівень схвалення роботи президента Росії зафіксований, в першу чергу, у зв'язку з подіями в Сирії, авіаударами російської авіації по позиціях терористах (ці події назвали головними за минулий тиждень 26% респондентів)", - стверджують в ВЦИОМ.

Соціологи зазначають, що оцінки діяльності президента РФ останні півтора року перебувають на рівні вище 80%.

ТЕГИ: РоссиярейтингРоссия-ГрузияТерроризмЧечняПутинНорд-Осттеракты
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі