Верховна Рада визнала непідконтрольні території на Донбасі окупованими РФ. Москва каже, що документ ховає Мінські угоди, але продовжує переговори.
Однак Верховна Рада відмовилася включити до законопроекту поправку про денонсацію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією.
Корреспондент.net розбирався, що в самій Росії думають про український закон.
Путін скликав Раду безпеки через закон про реінтеграцію Донбасу
Президент Росії Володимир Путін прийнятий закон обговорив з членами Ради безпеки РФ.
"У контексті України обмінялися думками у зв'язку з прийнятим нещодавно новим законом щодо Донбасу, зазначивши, що, безумовно, цей закон може найбільш негативним чином вплинути на перспективи внутрішньоукраїнського врегулювання", - йдеться на сайті Кремля.
Зазначається, що на нараді було наголошено на безальтернативності Мінських угод і нормандського формату. Зауважимо, що Мінські угоди в українському законі не згадуються.
Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков зазначив, що Росія не є стороною конфлікту між Києвом і ЛДНР. Москва неодноразово заявляляла, що лише "допомагає" врегулювати конфлікт на Донбасі.
Спікер Ради Федерації парламенту Росії Валентина Матвієнко заявила, що цей закон є "похоронами Мінських угод". Також вона додала, що документ спрямований на повернення територій ЛДНР "збройним способом".
У Міністерстві закордонних справ Росії вважають, що об'єднаний оперативний штаб, про який йдеться в законі про реінтеграцію Донбасу, зможе використовувати збройні сили "проти мирного населення на всій території країни і без формального запровадження воєнного стану".
Глава комітету Ради Федерації РФ з міжнародних справ Костянтин Косачов заявив, що прийняття закону про реінтеграцію Донбасу не означає, що російським представникам слід відмовитися від участі в мінських зустрічах.
Російську позицію поділяють представники "республік".
Недоречний закон
Газета.Ru
Російське інтернет-видання Газета.Ru, щоб пояснити своїм читачам значення закону про реінтеграцію Донбасу, процитувало деяких українських політологів, які негативно відгукнулися про нього.
Політолог Михайло Погребинський каже, що законопроект зараз "особливо недоречний", оскільки, за його словами, в ситуації з Донбасом намітився позитивний прогрес. Після прийняття закону, вважає він, цей прогрес "буде перекреслений раз і назавжди".
Представник українського омбудсмена Михайло Чаплига переконаний, що закон практично вводить військовий стан на непідконтрольних Україні територіях Донбасу і звужує права і свободи громадян. За його словами, окремі положення законопроекту суперечать Конституції України.
Політконсультант Микола Спиридонов вважає, що закон можна розцінювати як односторонній вихід України з Мінських угод.
Український політолог Андрій Єрмолаєв також каже, що закон має відверто конфліктний характер і призведе до ще більшого розколу в українському суспільстві.
Похорон мінських угод
РБК
Російське агентство РБК цитує як українських, так і російських політичних експертів.
У Росії та інших гарантів Мінських угод виникнуть питання, як закон буде застосовуватися на практиці і як він вплине на участь українських представників у чинних переговорних майданчиках, сказав заступник директора Центру політичної кон'юнктури Олег Ігнатов.
Він зазначив, що представники ЛДНР на переговорах у Мінську будуть розглядатися Києвом не як представники "окремих районів" або непідконтрольних територій, а як представники окупованих територій, у зв'язку з цим позиція Києва також вимагає прояснення.
Український політолог Вадим Карасьов каже, що Мінські угоди не будуть поховані, в новому законі залишаються відсилання до міжнародних документів щодо конфлікту, а серед них є й обов'язкова для всіх країн резолюція Радбезу ООН щодо підтримки і необхідності виконання комплексу заходів, передбачених Мінських угодами.
Однак, на його думку, після підписання документа президентом Петром Порошенком утворюється нова реальність, де в конфлікті з'являються дві головні сторони - Україна і Росія, а Київ виходить з-під впливу Євросоюзу і тепер більше блокується зі США.
Без оптимізму
Коммерсант
Газета Коммерсант опитала як експертів, російських і українських, так і місцевих жителів. Видання вважає, що закон про реінтеграцію Донбасу означає вихід України з Мінських угод.
Газета наводить слова українського політолога Олександра Охріменка: "Закон - це замороження конфлікту, проти нього виступили 33 олігархи з Опозиційного блоку, їм воно невигідне".
Самі місцеві жителі, як пише Коммерсант, обговорюють закон про реінтеграцію з великим небажанням.
"Вони кажуть, що через невизнаний статус республік у них достатньо проблем, вирішувати які вони вже давно звикли самостійно. Наприклад, люди звикли все частіше сидіти без зв'язку, а складності з в'їздом і виїздом доводиться кожного разу вирішувати на місці. Особливого оптимізму співрозмовники не виявили", - пише газета.
Фахівці, як пише видання, вказують на те, що документ значно розширює повноваження українських силовиків - військові отримають право застосовувати зброю до порушників українського законодавства, входити в приватні будинки, конфісковувати автомобілі.
"Але деякі фахівці припускають, що в законопроекті про реінтеграцію влада відобразила своє своєрідне бачення мирного врегулювання. Не виключено, що так, відмовляючись вести переговори з ДНР і ЛНР, Київ хоче привернути до проблеми додаткову увагу Вашингтона і прискорити можливу появу миротворців на Донбасі", - пише газета.
Агресивний закон про агресора
Російське бюро Радіо Свобода
Прийнятий закон нічого спільного з деокупацію Донбасу не має і жоден закон не зможе повернути Україні непідконтрольні території, цитує керівника українського Центру політичних досліджень Пента Володимир Фесенка російський підрозділ Радіо Свобода.
"Закон покликаний замінити режим АТО більш реалістичним й ефективним військово-правовим режимом, легалізувати використання ЗС України для військових дій на території Донбасу, створити більш ефективну військово-цивільну структуру управління", - каже експерт.
Фесенко вважає, що закон про реінтеграцію створює політико-правові умови для боротьби за Донбас на досить тривалу перспективу, "тому що короткої перспективи, швидше за все, не буде".